3. Система світу Коперника

Книга Коперника „про обертання небесних сфер”, була опублікована 1543р. незадовго до смерті вченого.

Основні положення системи Коперника:

1) В центрі світу знаходиться Сонце;

2) Кулеподібна Земля обертається навколо своєї осі і це обертання пояснює добовий рух всіх світил;

3) Земля, як і всі інші планети, обертається навколо сонця і це обертання пояснює видимий рух сонця серед зірок;

4) Всі видимі рухи можна представити за допомогою комбінацій рівномірних кругових рухів.

5) Спостережувані прямі і зворотні рухи планет належать не їм, а землі.

Коперник вважав, що місяць рухається навколо землі, і як супутник, разом з землею навколо сонця.

Із спостережень Коперник прийшов до висновку, що всі планети, і земля також, рухаються навколо сонця приблизно в одній і тій же площині. Тільки при такій умові видимі з Землі шляхи планет можуть знаходитись поблизу екліптики.

Оскільки Меркурій і Венера не відходять далеко від сонця, то їх орбіти розташовані до сонця ближче ніж земля. Інші планети обертаються навколо сонця та більших віддалях ніж земля. Найближче до землі Марс, тому що його видимий рух серед зірок найшвидший. Далі іде „повільніший” Юпітер і зовсім „повільний” Сатурн.

Коперник вперше в астрономії дав правильний план будови сонячної системи, визначив відносні віддалі планет до сонця, обчислив періоди їх обертання.

Добове обертання небесних світил Коперник вважав порізним і пояснював його обертанням землі навколо своєї осі.

Річний рух Сонця по екліптиці Коперник також вважав порізним і пояснював рухом землі навколо сонця.

Пояснення петлеподібного руху планети.

Земля знаходиться в точці Т. Внутрішня планета рухається із заходу на схід і може займати будь – яке положення відносно землі і сонця.

Якщо планета перебуває в:

Точці V - нижнє сполучення

V - найбільша західна елонгація

V - верхнє сполучення

V - найбільша східна елонгація

Елонгація – кутова віддаль між центрами планети і сонця.

Найбільша елонгація Венери: 43 - 48º

(Змінюється внаслідок еліптичності орбіти)

Найбільша елонгація Меркурія: 18 - 28°

Зовнішня планета: М- протистояння , М – західна квадратура, М – сполучення, М – східна квадратура.

Блиск планети збільшується при наближенні до землі і ослаблюється при віддаленні від неї.

Якщо із спостережень відома елонгація (кутова відстань між центрами планети і сонця) то віддаль від планети до СVвизначається з прямокутного трикутника СVT

=sin ψ CV=CT sin φ.

Для Венери φ=48° CV=0,723 а.о.

Із спостережень відомі лише синодичні періоди обертання планет.

Синодичний періодом обертання (S) планети називається проміжок часу між її двома послідовними однойменними конфігураціями.

Сидеричним періодом або зоряним періодом обертання планети називається проміжок часу на протязі якого планета здійснює один повний оберт навколо сонця по своїй орбіті.

Сидеричний період обертання землі називається зоряним періодом Т.

Із спостережень планети відомі тільки синодичні періоди обертання. Обчислений сидеричний період обертання. Планета проходить за добу , а земля - , де Е= 365,26 доби – тривалість земного зоряного року.

Внутрішня планета має швидкість більшу і випереджає землю на - за синодичний період S ця величина досягає 360°

( - ) * S = 360

Т – сидеричний період планети.

Зовнішня планета має більшу швидкість

Для Меркурія: Т= 88, S= 116 діб

Юпітера S = 399 днів Т = 11 років 315 днів