<<
>>

1. Особливості циклічного характеру економічного зростання в сучасних умовах

Економічне зростання переважно характеризує цілі економічні системи, наприклад господарство країни, групи країн, тобто нале­жить в основному до макрорівня. Головна увага приділяється та­ким показникам, як валовий продукт, національний доход, зайня­тість, суспільний капітал тощо.

Вони характеризують абсолютні ре­зультати господарської діяльності макроекономічних об'єктів. Такі показники також необхідні для зіставлення макроекономічних об'єк­тів, що мають різні якісні характеристики, наприклад національ­них економік, які знаходяться на різних рівнях розвитку, або сус­пільств, які відрізняються структурою своїх продуктивних сил. Економічне зростання означає регулярне, стійке розширення масштабів діяльності даної господарської системи, яке виявляється у збільшенні розмірів застосованої суспільної праці і виробленого продукту — товарів і послуг. При розгляді економічного зростання головною стає проблема кількісного та якісного розвитку вироб­ництва і поліпшення його структури. Механізм економічного зростання розглядають у чистому ви­гляді, абстрагуючись від конкретних соціально-економічних відно­син виробництва. Економічне зростання виявляється в конкретній динаміці кіль­кісного збільшення та якісного удосконалення суспільного продук­ту і факторів його виробництва. Розрізняють два основних типи економічного зростання — екстенсивний та інтенсивний — залеж­но від того, за рахунок чого досягається розширене відтворення.

Екстенсивний тип економічного зростання — це розширення виробництва на основі кількісного збільшення його функціоную­чих факторів при збереженні попередніх техніко-технологічних і кваліфікаційних параметрів їх. Це розширення виробництва за ра­хунок збільшення кількості тих самих засобів і предметів праці, робочої сили тієї самої кваліфікації при практично незмінних еко­номічних виробничих відносинах. За таких умов продуктивність праці та ефективність її залишаються фактично незмінними.

Інтенсивний тип економічного зростання — це розширення виробництва на основі якісного поліпшення його функціонуючих факторів при вдосконаленні організаційно-економічних відносин виробництва (поділ праці, спеціалізація та кооперування виробниц­тва тощо). Таке зростання досягається за рахунок підвищення ква­ліфікації працівників, розвитку їх професіоналізму, застосування принципово нових засобів і предметів праці, раціональнішого ви­користання виробничого потенціалу. При цьому зростають про­дуктивність праці та її ефективність.

Кожне суспільство прагне до економічного зро­стання, повної зайнятості населення та уста­леного рівня цін поруч з іншими цілями, які важко або неможливо виразити кількісно. Наприклад, протягом всієї історії США простежується значне зростання економіки. Науково-технічний прогрес, швидке зростання виробничих потужностей і життєвого рівня на­селення, одного з найвищих у світі, є основни­ми гранями динамічного розвитку американсь­кої економіки. Однак, економічне зростання США упродовж тривалого часу не було рівномірним і пере­ривалося періодами економічної нестабільності. Періоди швидкого еко­номічного зростання інколи затьмарювала ін­фляція. В інші періоди зростання поступалося місцем спадові і депресії, тобто низькому рівню зайнятості і виробництва. У певні періоди, зокрема у 70-ті роки та на початку 80-х років, США зазнали одночасно зростання рівня цін та небувалого зростання безробіття. Коротше кажучи, довгострокова тенденція до еконо­мічного зростання переривалася і ускладню­валася безробіттям та інфляцією.

Термін економічний цикл стосується періодич­них піднесень і падінь рівня економічної актив­ності протягом декількох років. Окремі еконо­мічні цикли істотно відрізняються один від од­ного за тривалістю та інтенсивністю. Проте всі вони містять однакові фази, які різні еконо­місти називають по-різному. На графіку по­казано традиційний діловий цикл.

Час

1.

Вершина. Почнемо наше пояснення з вер­шини, або піку циклу, в якому ділова актив­ність досягає тимчасового максимуму, такого, як показано на графіку 8-2. У цій фазі циклу в економіці досягається повна зайнятість і виробництво працю» на повну або майже повну потужність, а рівень цін, як правило, зростає.

2. Спад. За піком настає фаза спаду, період, в якому загальний обсяг виробництва, доходи та зайнятість зменшуються. Спад фіксується тоді, коли реальний ВВП знижується не менше шести місяців підряд. Таке падіння зумовлене звуженням ділової активності в багатьох секто­рах економіки. Оскільки багато цін є негнуч­кими і втратили властивість знижуватися, то рівень цін може знизитися тільки тоді, коли спад серйозний і тривалий, тобто якщо виникає депресія.

3. Дно. Найнижча точка спаду, або депресії, називається дном. В ній виробництво і зайня­тість досягли найнижчого рівня. Ця фаза може тривати коротко, але може бути й досить довгою.

4. Піднесення. У фазі піднесення обсяг вироб­ництва зростає, а зайнятість прямує до повної зайнятості. В міру того, як піднесення набирає силу, рівень цін може почати зростати ще до того, як досягнуто повної зайнятості і повного використання виробничих потужностей.

Незважаючи на спільні для всіх циклів фа­зи, окремі ділові цикли суттєво відрізняються один від одного тривалістю та інтенсивністю.

Тому деякі економісти говорять не про цикли, а про економічні коливання, бо цикли, на відміну від коливань, мають певну періодич­ність. У різний час економісти пропонували немало теорій для пояснення коливань ділової актив­ності. Одні економісти твердять, що такі важ­ливі нововведення як залізниці, автомобілі або синтетичні волокна справили величезний вплив на інвестиційні й споживчі видатки, а отже, на виробництво, зайнятість і рівень цін. Проте такі важливі нововведення відбуваються нерегулярно і тим самим зумовлюють нестабіль­ність економічної системи. Інші економісти пояснюють економічні цик­ли політичними і випадковими подіями. Є економісти, які розглядають цикл як чис­то монетарне явище. Коли уряд випускає надто багато грошей, виникає інфляційний бум; по­рівняно невелика кількість грошей прискорює падіння виробництва і зростання безробіття .

Не всі коливання ділової активності зумовлені діловими циклами. В економіці існують сезонні коливання ділової активності. Різке збільшен­ня закупівель перед Різдвом і Великоднем спри­чиняє значні щорічні коливання в темпах ді­лової активності, особливо у роздрібній торгів­лі. Сільське господарство, автомобільна про­мисловість і будівництво деякою мірою також підпадають під сезонні коливання. Ділова активність також залежить від дов­гострокової тенденції в економіці, тобто від підвищення або зниження економічної актив­ності у тривалому періоді, наприклад, 25, 50 або 100 років. Довгостроковою тенденцією аме­риканської економіки є значне її зростання . Важливо зазначити, що для економічного циклу характерні коливання ділової активності при наявності довгострокової тенденції до економічного зростання.

<< | >>
Источник: Відповіді до іспиту з економічної теорії. 2018

Еще по теме 1. Особливості циклічного характеру економічного зростання в сучасних умовах:

  1. 1. Особливості циклічного характеру економічного зростання в сучасних умовах
  2. Місце і роль податкового контролю в системі функцій державного управління