2. Вплив державних витрат на сукупний попит.
Акумульовані за рахунок податків кошти в державному бюджеті відтак спрямовуються на різноманітні цілі, що дає підставу виділити категорію "державні витрати".
Державні виграти — відносини власності (привласнення) між державою і юридичними та фізичними особами в процесі розподілу і споживання частини національного доходу.
Їх виникнення зумовлено появою держави, виконання нею різноманітних функцій.
Структура державних витрат визначається роллю та важливістю виконуваних державою функцій. Якщо в середині минулого століття державні витрати спрямовувалася на утримання державного апарату й військові цілі, а соціальних витрат не існувало, то в середині 90-х років XX ст. на перше місце вийшли витрати на соціальні цілі (розвиток освіти, охорони здоров'я, виплати безробітним, пенсіонерам тощо). Це зумовлено якісно новою і роллю особистого фактора в сучасному виробництві (значення освіти, кваліфікації, розвитку творчих здібностей працівників), неспроможністю ринкових важелів забезпечити загальнонаціональний розвиток освіти, підготовки та перепідготовки кадрів, соціальний захист населення, переважанням загальнолюдських і цінностей у ціннісних орієнтирах суспільства, зростанням безробіття тощо. Тому на соціальні цілі Друге місце в структурі державних витрат посідають витрати на економічні цілі — житлове будівництво і його реконструкцію, розробку природних ресурсів й охорону навколишнього середовища, сільське господарство, транспорт, науку, зв'язок, державне регулювання і прогнозування економіки та ін. На третьому місці в структурі державних витрат — витрати на військові цілі. Їх поділяють на прямі й непрямі. До прямих належать безпосередні витрати з державного бюджету на оборону. До непрямих — частина витрат на космічні дослідження, військову допомогу іншим країнам, виплату пенсій ветеранам війни і тощо. Наступна за величиною стаття державних витрат — витрати на обслуговування державного боргу. Частина коштів з державного бюджету спрямовується на утримання державного апарату влади, посольств, консульств, оплати внесків до міжнародних організацій тощо.
У ході аналізу встановлено, що зміни рівня цін так змінюють рівень видатків вітчизняних споживачів, фірм, уряду та іноземних покупців, що можна прогнозувати і зміни обсягу реального ВВП. Тобто зростання рівня цін, за інших рівних умов, зменшує величину попиту на реальний ВВП; зниження рівня цін збільшує величину попиту на реальний ВВП. Ця залежність зображається на графіку як рух по стабільній кривій сукупного попиту. Проте, якщо одна або декілька з цих "інших умов" змінюються, крива сукупного попиту переміститься. Ми називаємо ці "інші умови" визначниками сукупного попиту; вони "визначають" розміщення кривої сукупного попиту. Визначники сукупного попиту - чинники, що переміщують криву сукупного попиту: зміни видатків споживачів(багатство споживачів, сподівання споживачів, заборгованість споживачів, податки); зміни інвестиційних видатків(процентні ставки, сподівання прибутків від інвестиційних проектів, податки на бізнес, технології, рівень надлишкових виробничих потужностей); зміни державних видатків; зміни видатків на чистий експорт(національний дохід інших країн, обмінні валютні курси).Державні видатки. Бажання уряду купувати товари і послуги є третім визначником сукупного попиту. Зростання урядових закупівель реального обсягу продукції за кожного рівня цін збільшуватиме сукупний попит доти, доки внаслідок цього не зміняться податкові надходження та процентні ставки. Прикладом може бути рішення уряду розширити систему автомагістралей, що сполучають різні регіони країни. Зменшення державних видатків, наприклад, скорочення замовлень на озброєння, зменшить сукупний попит.
Еще по теме 2. Вплив державних витрат на сукупний попит.:
- Складові фінансової політики
- 2. Роль фіскальної політики в державному регулюванні.
- 2) Податки і податковий мультиплікатор
- 2. Вплив державних витрат на сукупний попит.
- 2 Фіскальна політика інакше називається бюджетно-податковою політикою і являє собою заходи уряду, спрямовані на забезпечення повної зайнятості та на виробництво неінфляційного ВВП шляхом зміни:
- 1. Класична економічна теорія заснована на таких принципах: