2) Податки і податковий мультиплікатор
Податки становлять частину фіскальної політики, з їх допомогою держава регулює функціонування ринкової економії. Таке регулювання досягається не прямо і безпосередньо, як при державних витратах, а непрямо, через вплив на споживання і заощадження населення.
Щоб краще розібратися в цьому, передбачимо, що держава вводить одноразовий податок на населення в розмірі a млрд. крб., причому величина податку не залежить від розміру ЧВП. Неважко зрозуміти, що в цьому випадку прибуток, який має в своєму розпорядженні населення, поменшає також на а млрд. крб. Однак тепер зменшення прибутку спричинить скорочення не тільки споживання, але і заощаджень населення. Для простоти розрахунків допустимо, що при цьому гранична схильність до споживання (ГСС) і зберігання (ГСЗ) будуть однакові, тобто ГСС = ГСЗ = 1/2.Як це відіб'ється на рівноважному обсязі ЧВП? По-перше, витрати на споживання скоротяться не на а млрд. крб., а тільки на а/2 млрд., оскільки наполовину зменшаться також витрати на заощадження. По-друге, скорочення витрат на споживання спричинить скорочення сукупних витрат, що включають також витрати на інвестиції і державну закупівлю. Внаслідок цього графік сукупних витрат здвинеться вниз .
Відповідно скоротиться також обсяг рівноважного ЧВП. Тому, якщо в точці Е він був рівний Ь млрд. крб., то в точці Е’, в якій новий графік перетне бісектрису, він буде Ь - а/2 млрд. крб. Звідси стає зрозумілим, чому збільшення або скорочення податків надає менший вплив на обсяг внутрішнього виробництва, чим державні витрати на закупівлю товарів і послуг. Такі витрати становлять частину сукупних витрат і тому вони, нарівні з споживанням і інвестиціями, характеризують сукупний попит і, отже, безпосередньо впливають на обсяг внутрішнього виробництва.
З зростанням державної закупівлі збільшується попит, а тим самим стимулюється подальше збільшення виробництва.
Зміна податків їх підвищення або пониження безпосередньо впливає на один з компонентів сукупних витрат, а саме на споживання. Тому податки, хоч і володіють мультиплікаційним ефектом, але їх вплив на рівноважний обсяг виробництва позначається опосередковано, через споживання, і по величині воно менше державних витрат.Щоб оцінити вплив податків на рівноважний обсяг ЧВП кількісно, введемо поняття податкового мультиплікатора Кн, який можна визначити через вже відоме поняття мультиплікатора державних витрат Кг. Дійсно, оскільки податки впливають на обсяг ЧВП через споживання, то величина цього впливу буде менше мультиплікатора державних витрат на величину граничної схильності до споживання {ГСС):
Кн=ГСС·Кг
У нашому прикладі податки збільшилися на а млрд. крб., а ГСС рівна 1/2. Підставивши ці значення в формулу, отримаємо Кн = а/2 млрд. крб. Для порівняння знайдемо значення мультиплікатора госрасходов при їх зменшенні вдвічі, тобто на а/2 млрд. крб.
Звідси видно, що при значенні мультипликатора Кг= 2 зменшення держвитрат на a/2 млрд. крб. приводить до зменшення рівноважного обсягу ЧВП на а млрд., а їх збільшення на ту ж суму до зростання на а млрд. Можна сказати, що кожна грошова одиниця державних витрат приводить до зміщення вгору графіка сукупного попиту на одну одиницю, тоді як кожна грошова одиниця податків зміщає цей графік на 1/2 одиниці вниз. У кінцевому результаті при збільшенні державних витрат рівноважний обсяг ЧВП зростає на величину мультиплікатора цих витрат, а при збільшенні податків зменшується на величину податкового мультиплікатора.
Якщо державні витрати і податки зростають на одну і ту ж величину, то рівноважний обсяг ЧВП збільшується на ту ж величину. Припустимо, що державна закупівля збільшилася на с млрд. крб. Тоді при мультиплікаторі, рівному 2, приріст обсягу ЧВП становитиме 2с млрд., а крива сукупного попиту здвинеться вгору на с одиниць. У той же час збільшення податків приведе до зсуву сукупного попиту на с/2 млрд.
і зменшенню рівноважного обсягу ЧВП тільки на с млрд. Таким чином, однакове збільшення державних витрат і податків викличе приріст ЧВП на величину, рівну зростанню держвитрат або податків. Звідси можна зробити висновок, що мультиплікатор спільної дії державних витрат і податків рівний одиниці, бо в цьому випадку приріст ЧВП дорівнює первинному приросту витрат або податків.Такий мультиплікатор називають в економічній літературі мультиплікатором збалансованого бюджету. Звернемо увагу, що він впливає не ізольовано на держвитрати і податки, а одночасно, бо скорочення ЧВП, викликане збільшенням податків, компенсується зростанням державних витрат, і тим самим забезпечує загальне зростання ЧВП.
Тепер представимо ситуацію, коли зростання податків не буде впливати на розміри ЧВП. Для цього досить, щоб скорочення виробництва, викликане податками, в точності урівноважувалося впливом державних витрат, які будуть сприяти зростанню обсягу ЧВП. Так, якщо податки збільшаться на а млрд. крб., тоді ЧВП зменшиться на а/2 млрд. і його приріст стане рівним нулю; якщо ми збільшимо державні витрати на а/2 млрд. крб., які при мультиплікаторі, рівному 2, дадуть приріст, рівний а млрд. крб. Очевидно, що суспільство аж ніяк не зацікавлено в такому застої.
Еще по теме 2) Податки і податковий мультиплікатор:
- 2) Податки і податковий мультиплікатор
- 2 Фіскальна політика інакше називається бюджетно-податковою політикою і являє собою заходи уряду, спрямовані на забезпечення повної зайнятості та на виробництво неінфляційного ВВП шляхом зміни:
- 1. Класична економічна теорія заснована на таких принципах: