1 Сучасна економічна криза в Україні системна, хронічна і безпросвітна. Це її найбільш характерні особливості.
Конкретніше:
1. Економічна криза пов’язана з політичною (відсутність при владі компетентних осіб) і є наслідком неправильної економічної політики держави у поєднанні з наслідками тоталітарного минулого.
2. Економічна криза стосується усіх сторін економічного життя (є комплексною).
3. Одночасне існування безробіття й інфляції (стагфляція).
4. Невизначена структура власності (пріоритет на словах віддається приватній, однак дійових механізмів роздержавлення немає, рівно як і немає стимулів приватним власникам працювати чесно і відповідально (податки)).
5. Не визначено податкові принципи (зараз розробляються два проекти податкового законодавства). Чинне законодавство сприяє тінізації економіки (сучасний рівень податків в Україні відповідає верхній частині кривої Лаффера).
6. Економіка на 25% - 80% - тіньова економіка, що знижує надходження до держбюджету, криміналізує економічне життя, не сприяє швидкому економічному зростанню.
7. Неефективна законодавча база економічної діяльності.
8. Фінансова нестабільність, постійна грошова емісія.
9. Великий ступінь внутрішньої і зовнішньої заборгованості держави.
10. Падіння ділової активності в умовах безробіття (парадокс: є де робити, є кому робити – а економіка – у кризі).
Для покращення ситуації треба:
1. Проведення чіткої, структурованої, виваженої, продуманої і активної економічної політики.
2. Відмова від монополії держави в економіці.
3. Приватизація (створення власника, зацікавленого у виробництві).
4. Вдосконалення законодавчої бази економічної діяльності.
5. Вдосконалення податкового кодексу (його лібералізація).
6. Створення дійової ринкової інфраструктури.
7. Державна підтримка вітчизняного виробника.
8. Орієнтація виробництва на експорт (уможливить поєднання стабільних темпів зростання і невисоких темпів інфляції).
9. Інвестиції в людський капітал.
10. Створення спеціальних (вільних) економічних зон і залучення на їх базі (і не лише на їх базі) іноземних інвестицій (спільне інвестування).
11. Реструктуризація економіки і орієнтація її на соціальні потреби.