3.2.3. Експертиза музичних творів

В житті людей музика посідає не менше місце, ніж література. Кожний із нас щодня чує музику по радіо, телебаченню, різного роду приймачах тощо. Немає жодного дня, щоб той чи інший громадянин не слухав яку-небудь музику.

Музика супроводжує майже всі передачі по телебаченню, немає жодного фільму, щоб в ньому не були використані музичні твори, будь-яка пісня реалізується тільки через музику. Можна з впевненістю сказати, що музика стала нашою життєвою необхідністю. Врешті-решт музика допомагає нам жити.

Але це мова йде про справжню музику, створену справжніми композиторами. Між тим останнім часом музичний ефір наповнився далеко не вищого ґатунку музичними творами. Музична «попса» у нас возведена в ранг мистецтва. Музичну творчість, як і культуру в цілому, в Україні просто недооцінюють, між тим мова йде про формування особистості, про її світогляд, смаки, моральні засади. Але про яке формування особистості може йти мова, коли деякі сучасні студенти не знають, що таке – філармонія. Коли культурою і мистецтвом керують і опікують люди футбольного рівня, для яких вищим мистецтвом є футбол.

Без мистецтва, в тому числі і музичного, ніякі успіхи в економіці і виробництві просто неможливі [100, с. 2]. Не кажучи про те, що шоу-бізнес без музики в наш час також неможливий, а шоу-бізнес все більш індустріалізується, залучаючи все більше число людей до праці у цій сфері. Шоу-бізнес став досить прибутковою діяльністю [199, с. 32]. Він охоплює собою велике коло видів художньої діяльності, в яких використовуються музичні твори. Проте уразливим місцем цього виду діяльності є те, що часто використовується музика не кращого ґатунку.

В галузі музичного бізнесу склалося край важке становище. Стрімке зростання кількості і доступності технічних засобів відтворення, розповсюдження і особливо використання сприяє зростанню числа осіб які використовують музичні твори.

При цьому варто врахувати й те, що в останній час активно розвивається технологія звуко- і відеозапису на компакт-дисках та їх відтворення на комп’ютерах і телевізорах [131, с. 12].

Розвитку піратства сприяє і низька правова культура суб’єктів права на музичні твори. Багато з них просто не знають своїх прав. Вражає й нахабність користувачів, які вважають за можливе використовувати чужий музичний твір без договору з автором. Так, наприклад, за допомогою до Агентства з авторських та суміжних прав звернулася Сєрова Вікторія Валеріївна (псевдонім – Валерія Сєрова), автор музичного твору. Відповідач в 2000 році використав її твір – пісню «Пам’ятай» на компакт-диску «Шикидим –2000» – альбом Віктора Павлика – без зазначення імені автора та без укладення відповідного договору на використання [12].

Масовому піратству в сфері музичної творчості сприяє також сучасне технічне оснащення для відтворення, розповсюдження та використання музичних творів. Технічні засоби відтворення, розповсюдження та використання творів досить доступні будь-якому як за ціною, так і за управлінням цим засобом. Тому користуватися ними може будь-хто, хто забажає. З одного боку це сприяє широкому доступу до музичної культури населення, а з другого – неправомірного використання цих творів. Таке масштабне користування творами музичної культури робить практично неможливим здійснити контроль за користувачами [133, с.

Водночас музика є тим видом художнього мистецтва, який не просто доступний практично всім, хто забажає ним скористуватися, а він є невід’ємною часткою нашого життя-буття. Музика усім нам необхідна так же, як і хліб та інша їжа. Власне кажучи, музика – це наша духовна їжа, без якої вже не можна обійтися.

Музичні твори бувають дуже близькими між собою за схожістю і відрізнити один музичний твір від іншого буває інколи досить важко.

Усі ці наведені фактори сприяють широкому потягу до музики, збільшують число користувачів. Водночас музика, а точніше, музичні твори та діяльність в цій сфері стали досить прибутковими, що й приваблює любителів неправомірного їх використання. Водночас ці ж фактори ускладнюють проведення експертизи музичних творів [3, с. 433].

Причинами для проведення експертизи зазначених об’єктів може стати поява на ринку контрафактної музичної продукції, неправомірне використання творів та інші підстави.

В Російській Федерації, уже згадувана антипіратська громадська організація, РАПО розробила спеціальну таблицю «Індекси контрафактності», яка містить перелік різних елементів досліджуваної продукції, які свідчать про її контрафактність. Такі загальні ознаки контрафактності розроблені і для контрафактної музичної продукції [143, с. 32]. Видається, що такий досвід був би корисним і для України. Адже масштаби піратства в сфері музичної діяльності достатньо загрозливі і для нашої держави.