II. ЛІТЕРАТУРА.
Література про первісні слов’янські вірування тепер уже дуже велика, і щорічно безпереривно збільшується, бо науковий дослід цих питань не спинюється. Деякі відділи вже добре розроблені.
На жаль, серед великої літератури вивчення українських праць зовсім мало, а за останніх 50 років в Україні з цієї ділянки дано мало.Подаю тут головніше про загальне вивчення, а праці про вивчення окремих питань були подані на відповідних місцях.
Праці подаю в азбучному порядку прізвищ авторів:
Азбуки нъ: Борьба Русской Церкви съ язы- чествомъ, „Рус. Фил. В.”, томи 28, 37—39. Рец. проф. €. Голубинського 1905 р.
Аничков Е. В.: Язычество и древняя Русь, Спб. 1914 р., ст. XXXVII + 386. Зміст праці: ч. I: Язьіческій быт и христіанскія поученія, I: К литературе вопроса ст. 1; II: „Слово некоего Христолюбца” 26; III: „Слово о том, како первое погани суще язи- ци кланялися ідолом” 58; IV: Разбор остальных поученій, включенных в это изслЄдованіе 81; V: Два взгляда на язычество у древне-русских книжников 105; VI: Возникновеніе обоих основных поученій 147; VII—IX: Пиры и игрища, как главный предмет обличенія 155. Ч. II: Боги и обряды; X: Возникновеніе и источники вставок о древних вЄрованіях 227; XI: Гибель кумиров и перерожденіе волхвов, как первое послЄдствіє крещенія 256; XII: ДвоевЄріе Руси и народное язычество 286; XIII: Боги Владимі- ра по свидетельству ЛЄтописи 308; XIV: Боги в „Слове о полку ИгоревЄ” и новый взгляд древних книжников на язычество 329; XV: Многобожіе 346; тексти 358—386. — його ж: Весенняя обрядовая пЄсня на Западе и у славян, Спб. 1903—'1905 р., томи I—II. його ж: Исторія народной словесности, Спб. 1908—1910 р. вид. „Міра”.
Аф.анасьевъ А.: Позтическія воззрЄнія славян на природу. Опыт сравнительнаго изученія славянских преданій и вЄрованій, в связи с миеи- ческими сказаніями других родственных народов, Москва. Том I, 800 ст., 1865 р.
Зміст: I. Происхожде- ніе миеа, метод и средства его йзученія, IL Свът и тьма, III. Небо и земля, IV. Стихія свъта, V. Солнце и богиня весенних гроз, VI. Гроза, вътры и радуга, VII. Живая вода и вЪщее слово, УШІ. Ярило, IX. Илья — громовник и Огненная Марія, X. Баснословный сказаній о птицах, XI. Облако, ХИ. Баснословный сказаній о звЪрях, XIII. Небесныя стада, XIV. Соба* ка, волк и свинья. — Том И, 1868 р., 788 ст.: XV. Огонь, XVI. Вода, додаток: Жертвоприношенія у славян, XVII. Древо Жизни и лъсные духи, XVIII. Облачный скалы и Перунов цвът, XIX. Предан!я о сотвореній міра и человека, XX. Зм І.й, XXI, Великаны и карлики. — Том III, 1869 р., 818 ст.: XXII Нечистая сила, XXIII. Облачны я жены и деды, XXIV. Души усопших, XXV. Деды судьбы, Род и Рожаницы, XXVI. ВЪдуны, ведьмы, упыри и оборотни, XXVII. Процессы о колдунах и ведьмах, XXVIII. Народные праздники. — Капітальна тритомова праця А. Афанасьева подає так багато найрізнішого матеріялу, що не втрачає своєї вартости й сьогодні, хоч його філософське вияснення та лінгвістичні викладки часами й перестарілІ.Ахматов: Языческая вера и ее наследие. Див. його Этюды по истории музыки. Нью-Йорк, Видав, ім. Чехова.
Богдановичъ А. Е.: Пережитки древняго миросезерцанія у бедоруссовъ, Гродно, 1895 р.
Булаховский Л. А.: Лінгвістичні уваги про міфологічні назви „Слова о полку Ігореві". Див. „Мовознавство”, Київ, 1959 рік, том XV, ст. 21—32.
Булашевъ Г. О.: Украинскій народ в своих легендах и религіозньїх воззредіях и ведованіях, Київ, 1908 р.
Буслаевъ 6. И.: Историческая Христоматія, М. 1861 р.; О вліяніи Христианства на славянскій языкъ, 1848 р.
Веселовскій А.: Разыскашя в области русскаго духовнаго стиха, розд. VII, „Сборник Ак. Наук”, т. 45—46, Спб. 1890 р., Сравнительная миео- логія и ея метод, „ВЪстн. Европы” 1873 р. кн. 10.
Владиміровь П. В.: Введете в исторію русской словесности, Київ, 1896 р., розділи II, IV і V, подає багато фактичного матеріялу в історичному освітленні, його ж: Поученія против древне-рус- скаго язычества и народных суев'Ьрій, див.
„Памятники древне-русской церковно-учительской литературы” Пономарева, т. III, 1897 р.Вовк X в. : Студії з української етнографії та антропології, Прага, 1927 р.; тут давніші праці: Вірування 166—182 та Обряди 182—210, але коротко й неповно.
Вольтер Эдуард А.: Об изученіи латышской мифологіи.
Воронин Н. Н.: Медвежий культ в верхнем Поволжье в XI в. „Матеріальї и изследования по археологи СССР”, № 6, М. - Л.: 1941.
Галько: Народный звычаи и обряды з над Збруча, 1861 р.
Гальковскій М. М.: Миеологическій элемент в сербской народной поззіи, „Фил. Зап.”, Воронеж, 1909 р.
Гальковскій Н. : Борьба Христіанства с остатками язычества в древней Руси, т. т. I - II, М. 1913.
Геника Г.: Древняя религія славян. Мітава, 1804 р.
Г н а т ю к В.: Останки передхристиянського світогляду наших предків, „Етнографічний Збірник” томи 33—34, Львів, 1912 р.
Голубинскій Е.: Исторія Русской Церкви, том І, кн. 2, вид. 2, М. 1904 р., ст. 834—859.
Голубовскій П.: Нисколько соображеній к вопросу о кн. ТурЪ, „Кіев. Стар.” 1891 р., кн. 10.
Грушевський М.: Релігійний світогляд, див. Історія України - Руси, т. І, ст. 279—300, вид. 2, Львів, 1904 р.; Кіевская Русь, т. І, Спб. 1911 р.; Історія української літератури, т. І, добрий і докладний опис народніх свят.
Державин И. С., Академик: Славяне в древности. М. 1946 рік. Видання Академії Наук. Див. розділ IX ст. 134—164: Релігія давніх слов'ян.
Драгомановъ М.: Малорусскія народный лреданія и разсказы, Київ, 1876 р. Див. його „Розвідки”, томи І—IV, Львів. „Етнографічний Вісник”, Київ, з 1925-го року.
Зеленинъ Д. К.: Очерки русской миеологіи, 1916 р.
Катаров Е. Г.: Религія древних славян, 1918 р. М.
Кастровскій М. И.: Начертаніе славянской мифологіи. Спб. 1841 р.
Килимник Степан, проф. (1890—1963), дослідник української етнографії, написав багато праць для дослідження її. Головна його праця: „Український рік у народніх звичаях в історичному освітленні”, томи І—V, 1955, 1957, 1959, 1962, 1964. Список його праць див.
у томі III 1962 р., ст. 359— 365.Ключевский В. О.: Древне-русскія Житія Святих, как историческій источник. М. 1871 рік.
Костомаров Н.: Славянская миеологія. Витяги з викладів, читаних в Університеті Св. Володимира у другій половині 1846-го року. Київ, 1897 рік, 113 ст., видрукувана церковно-слов’янським шрифтом. Праця у продаж не встигла поступити.
Костомаровъ Н.: Славянская миеологія, Київ, 1847. Об историческом значеній русскаго nt- сеннаго народнаго творчества, 1870 р.; Об историческом значеній русской народной поззіи, 1843 р.
Котляревскій А.: Докладний розбір праці А. Афанасьева: „Поетическія воззр-Ьнія”, див. Со- чиненія т. VI.
Лавров Н. Ф.: „Религия и Церковь”, див. „История культуры древней Руси”, т. II, ст. 61—ИЗ, 1951 рік.
Левицький І.: Світогляд украінского народа. Ескіз украінскоі міфології. Написав Иван Ле- віцький. Львів, 1876 р.
Лобода А. М.: Лекцій по народной словесности. Київ, 1910 р.
Маркевич М.: Обычаи, повірья, кухня и напитки Малороссіян, Київ, 1860 р.
Милюков П. Н.: Религія славян, „Книга для чтенія по исторіи средних вЪков П. Виноградова”, вип. І, М., 1896 р., ст. 102—117; ДревнЬйшій быт славян, там само, ст. 83—101.
Мюллеръ М.: Сравнительная миеологія.
„Народна творчість та етнографія”. Видає Академія Наук Української РСР. у Києві. Науково- популярний тримісячник. Виходить з 1957-го року.
Никифоровскій М.: Русское язычество, Спб. 1875 р.
Нікольскій Н. М., проф.: Міталегія і абра- довасьць валачобных песен. „Працы катедры этно- графіі Бел. Академії Навук”, т. И, Менск.
Никольскій Н. М., проф.: Дохристианские верования и культы днепровских славян, див. його „История Русской Церкви”, вид. 2, Москва, 1931 р., ст. 5—44. Видав „Центральный Совет Союза воинствующих безбожников СССР”. Видання 1-е 1930 р. Опирається головно на білоруському матеріялі, усе подане з атеїстичного погляду, боротьба класів до- бачуеться навіть по смерті (ст. 18, пор. ст. II).
Никольский, Н. Μ.: Живёлы у звичаях, об· радах и вераньях белорусскага селянства.
„Працы Сзкциі Эти.", вип. 3. Менск, 1933.Овсянико- Куликовскій /1. : Опыт изучения вакхических культов, Одесса, 1884 р.
Онацький Євген проф. видав багато праць з етнографії, багато з них увійшло в його Малу Енциклопедію.
Первісне громадянство, Київ, 1929 р. Збірник.
Потебня: О миеологичсском значеній некоторых поверій и обрядов, 1865 р.; О Доли и сродных с нею существах, „Труды Моск. Арх. Общ", т. I.
Пыпин А. Н.: Исторія русской зтнографіи, т. т. І—IV, видання трете. Спб. 1907.
Р ы л ь с к і й Тад.: К изучению украинская на- роднаго міровоззр'внія, „Кіев. Стар.’’ 1888, кн. 11 і 1890 р., кт. 9—11.
Собьстіанскій И. Μ.' Ученій о націо- нальных особенностях характера и юридическаго быта древних славян, Харків 1892 р. Рец. „КІев. Стар.", 1892 р., кн. 10—12.
Соловьевъ С. Μ.: Очерки нравов, обычаев и религии славян, преимущественно восточных, во времена язьіческіе, „Архив историко-юридических св'БдЬній, относящихся до Россіи”, вип. I, Μ. 1850 р
Сумцов Н. Ф.: Очерки исторіи южнорусских апокрифических сказаній и пъсень, „Кіев. Стар.” 1887 р., кн. II; Культурный переживаній, „Кіев. Стар." 1889—1890 р. р.
Тихонравов Н. С.: Лътописи русской литературы и древностей, т. IiV, 1862 р., тут: Слова и поученія. направленный против языческих вврова- ній и обрядов.
— 394 —
— 394 —
Франко Іван Як.: Студії над українськими на- родніми піснями. „Записки НТИІ, томи 75, 76, 78, 83, 94, 95, 98, 101, 103—108, 110—112. Львів, 1913 рік.
Франко Іван: Вибрані статті про народню творчість.
Фрезер І.: Фольклор в Ветхом Завете. З англійської переклав Д. Вольпин. М. 1931 рік, 437 ст. Багато роз’яснювального матеріалу. Передмова М. Никольського.
Чулков М. Д. (1740—1793) багато досліджував сх. слов, етнографію. Року 1782, видав: „Словар русских суевьрій”, перевиданий 1786 р.
Чубинскій П.: Очерк народных юридических обычаев в Мало росс і и, „Записки Р.
Геогр. Общ.”, т. I.Ш е π п и н г Д. О.: Миоы славянскаго язычества, М. 1849 р.
Шестаков: Изсл'Ьдованія в области гречес-
ких народных сказаній о Святых. Варшава, 1910 рік, 268 ст. Це цінна праця про двоевірство в Греції, яка багато внаслідувала від поганських часів. А з Греції це двоевірство сунуло й до нас, в Україну. Тут рясна література європейська. Див.
Щапов: Исторический очерк народнаго міро- созерцанія.
Э р б е н : О славянской миеологіи. Bachofen І. І.: Der Bar in den Religionen des Altertums, Basel, 1863.
Bruckner A.: Mythologische Studien, “Archiv für sl. Ph.” VI, IX, XIV. Die Slaven, “Religions- geshichtiiches Lesebuch” von Berthoiet, III, Tübingen, 1926; Mitologja slowianska, Krakow. 1918. Mitologja polska, Warszawa, 1924.
Cerny: Mythicke bytosce luzickich Serbov, 1898, Budisin.
G r z e t і с: О vjeri starich Slovena prema pravjeri Arijaca і Prasemita, 1900, Mostar.
J a g і с V.: Mythologishe Skizzen, “Archiv für sl. Ph.” IV—V, IX.
Μ. К.: О religji poganskich Slowian, 1894.
К r e s k: Einleitung in die slavische Literaturgeschichte, Gratz, 1874, вид. 2, 1878.
Lefevre A.: Mythologie des Slaves et des Finnois, “Revue de Г Ecole d’ anthropologie” 1897. — Germanes et Slaves, Paris, 1903.
Leger Luis: La Mythologie Slave, 1902, Paris, Рецензія Μ. Гру шевсько го в „Записки”, т. 60. — Perun et saint Elie, “Etudes” I.
Lasitzki Johannes: De Russorum, Moscovi- torum et Tartarorum religione, sacrificiis nuptiarum, funerum ritu. Anno 1582.
Macnal H.: Nakres Slovanskeho bajeslovi,
Praha, 1892. Подає підсумок усього зробленого. MansikkaV. І.: Die Religion der Ostslaven, І.
1922. Quellen, Helsinki.
M e у e г К. H.: Fontes historiae religionis sla- vicae. Berolini, 1931.
Moszynski: Kultura ludowa Slowian. II: Kul- tura duchowa. I. Krakow, 1934.
L. N i d e r 1 e: iivot starych slovanfi, Praha, 1924. Vyd. 2.
Polivka: О srovnovacim studiu tradic lido- vych, “Narod. Sb. C.-sl.”, 1898.
T r e t i a k: Dawna poezya ruska, “Encyklopedya Polska” XXII, 1918.
Urbanczyk Stanislaw: Religia pogankich Slowian. Krakow, 1947, 90 str. “Biblioteka Studium Slowianskiego”.
Wienecke E.: Untersuchungen zur Religion der Westslaven. Leipzig, 1940.
W о 11 e r E.: Mythologische Skitzen.
Додано тут ще новішу літературу:
Колесса Ф.: Українська усна словесність. Львів, 1933 р.
Возняк М.: Українські перекази. Львів, 1944 рік.
Українські народні прислів’я та приказки. За редакцією М. Т. Рильського. Київ, 1955 рік.
Лавров Н. Ф.: Религия и Церковь. Див. История культуры древней Руси, М. том II, стр. 61—80, 1951 р.
Штернберг Л. Я.: Первобытная религия в свете зтнографіи. Лнг. 1936 р.
Інша література, що стосується окремих питань, подається в самому тексті цієї праці, — її дуже багато.
Еще по теме II. ЛІТЕРАТУРА.:
- Література:
- Література:
- Література:
- Література:
- Література:
- Література:
- Література:
- Література:
- Література:
- Література:
- Література:
- Література:
- Література:
- Література:
- Література:
- Література:
- Література: