Фігури і модуси категоричного силогізму

Фігурами силогізму називаються форми силогізму, що відрізняються одна від одної розташуванням середнього терміну в засновках.

Приклади:

I фігура

Всі рідини (М) теплопровідні (Р).

Вода (S) — рідина (М).

_______________________

Вода (S) — теплопровідна (Р).

II фігура

Всі крокодили (Р) — плазуни (М).

Це тварина (S) не є плазуном {М).

Це тварина (S) не є крокодилом (Р).

III фігура

Всі вуглеці (М) — прості тіла (Р).

Все вуглеці (М) електропровідні (S).

Деякі електропровідники (S) — прості тіла (Р).

IV фігура

Всі кити (Р) — ссавці (М).

Жоден ссавець (М) не є рибою (S).

Жодна риба (S) не є китом (Р). Особливі правила фігур Правила I фігури

1. Більший засновок повинен бути загальним судженням.

2. Менший засновок повине бути стверджувальним судженням. Правила II фігури

1. Більший засновок повинен бути загальним судженням.

2. Один із засновків повинен бути заперечу вальним судженням.

3. Висновок завжди буде заперечувальним. Правила III фігури

1. Менший засновок повинен бути стверджувальним судженням.

2. Висновок завжди буде частковим судженням. Правила IV фігури

1. Якщо більший засновок стверджувальне судження, то менший засновок повинен бути загальним судженням.

2. Якщо один із засновків заперечувальне судження, то більший засновок повинен бути загальним судженням.

3. Загальностверджувальних висновків немає.

Модуси категоричного силогізму

Будь-яка фігура силогізму має певні модуси (від лат. modus – спосіб, вид).

Модусами силогізму називаються різновидності фігур категоричного силогізму, які відрізняються одна від одної кількістю і якістю суджень, котрі складають їх засновки і висновок.

Це можуть бути загальностверджувальні (А), загальнозаперечувальні (Е), частковостверджувальні (I) та частковозаперечувальні (О) судження. Якщо, наприклад, в силогізмі маємо більший засновок – загальностверджувальне судження (А), менший – загальнозаперечувальне (Е) і загальнозаперечувальний висновок (Е), то матимемо модус АЕЕ відповідної фігури (другої чи четвертої). Оскільки кожний із засновків може бути будь-яким із чотирьох видів суджень (А, Е, І, О), то число можливих комбінацій засновків у кожній фігурі дорівнює 16. Проте загальні правила силогізму та спеціальні правила кожної з чотирьох фігур регламентують їх правильні модуси. Наприклад, згідно загальних правил силогізму та правил першої фігури як неістинні відпадуть: 1) ті модуси, в яких два засновки часткові; 2) ті модуси, в яких обидва засновки заперечувальні; 3) ті модуси, в яких менший засновок заперечувальний. В результаті матимемо чотири модуси першої фігури, які відповідають загальним правилам силогізму та спеціальним правилам цієї фігури: АА, ЕА, АІ, ЕІ.

У модусі АА висновок загальностверджувальний, матимемо ААА, у модусі ЕА – загальнозаперечувальний ЕАЕ, у модусі АІ –частковостверджувальний (АІІ), у модусі ЕІ – частковозаперечувальним (ЕІО).

Всього в чотирьох фігурах маємо 19 правильних модусів.

I фігура має наступні|слідуючі| правильні модуси: |літери| ААА, ЕАЕ, All|, ЕІО.

II фігура має такі правильні модуси: ЕАЕ, АЕЕ, ЕІО, АОО.

ІІІ фігура має правильні модуси: AAI|, IAI|, АІІ, ЕАО, ОАО, ЕІО.

IV фігура має правильні модуси: ААІ, АЕЕ, IAI|, ЕАО, ЕІО.

При цьому потрібно пам’ятати й те, що засновками можуть бути і виділяючи судження. Такі силогізми не підпорядковуються деяким загальним правилам, а також спеціальним правилам фігур. Так, у силогізмах першої фігури, засновком яких є судження з виділяючим суб’єктом, менший засновок може бути не тільки стверджувальним, а й заперечним судженням. Наприклад:

Особа, яка вчинила злочин, притягується до кримінальної відповідальності

Петренко не вчиняв злочину

Петренко не притягається до кримінальної відповідальності

Категоричні силогізмі в процесі | мисленні зустрічаються дуже |дуже|часто. Для того, щоб отримат|одержувати|и правильний висново|укладення|к, необхідно брати правильні засновки |посилання|і дотримуватися наведених| правила категоричного силогізму.

5.7.