<<
>>

Правила термінів та засновків категоричного силогізму.

I. Правила термінів

1. У кожному силогізмі повинно бути тільки три терміни (S, Р, М) – не менше і не більше. Порушення цього правила пов’язано з ототожненням різних понять, які беруться як одне і розглядаються в якості середнього терміну.

Ця помилка називається “учетверінням термінів”. Наприклад:

Метали – прості речовини.

Бронза – метал.

Бронза – проста речовина.

Як бачимо, поняття “метал” у даному випадку розглядається у двох значеннях: “метал як проста речовина” і “метал як сплав металів”. Тому поняття “метал” в одному засновку виражає зміст одного поняття, у другому – інший. Тому ці два поняття не можуть зв’язати між собою крайні терміни, оскільки у цьому випадку маємо чотирі терміни: S, М, М, Р.

2. Середній термін повинен бути розподілений хоча б в одному засновку. Якщо середній термін не розподілений у жодному із засновків, то зв’язок між крайніми термінами залишається невизначеним. Тому між S і Р може встановлюватися не одне, а кілька відношень, залежно від того, до якої частини обсягу вілносяться крайні терміни. Наприклад: |

М Р

Деякі рослини отруйні.

s м

Огірки — рослини.

___________________

S р

Огірки отруйні.

Тут середній термін — “рослина” — не розподілений ні в одному з засновків, тому висновок помилковий.

4. Якщо крайній термін розподілений (або не розподілений) у засновку, то він повине бути розподіленим (або не розподіленим) у висновку. Наприклад:

|лише| У всіх містах за Полярним кругом бувають білі ночі.

Санкт-Петербург не знаходиться за Полярним кругом.

_____________________________________________________

У Санкт-Петербурзі не буває білих ночей.

Висновок помилковий, оскільки порушено дане правило. Предикат висновку розподілений, а в засновку не розподілений, отже, відбулося розширення більшого терміну. Ця помилка називається “незаконним розширенням” меншого (чи більшого) терміна.

II. Правила засновків.

1. У силогізмі хоча б один із засновків повинен бути сверджувальним судженням. З двох заперечувальних засновків висновок з необхідністю не випливає. Наприклад:

Деякі речі не є багатством.

Жодна ідея не є річчю.

Отже,

2. Якщо висновок із наявних засновків взагалі можливий і якщо один із засновків заперечувальне судження, то і висновок повинен бути заперечувальним.

Всі леви є хижаким.

Ця тварина не є хижаком.

_____________________________________________________

Ця тварина не є левом.

Наступні три правила є похідними, тими, що випливають із розглянутих.

3. Хоч один із засновків повинен бути загальним судженням. Із двох часткових засновків висновок з необхідністю не випливає. Наприклад:

Деякі планети обертаються навколо Сонця.

Нептун є планетою.

Отже,

В даному випадку не можливо зробити правильний логічний висновок, хоч засновки є істинними.

4. Якщо один із засновків частковий, то і висновок повинен бути частковим. Наприклад:

Всі студенти вивчають іноземну мову

Деякі люди – студенти.

_______________________

Деякі люди вивчають іноземну мову.

5. Якщо більший засновок – частковий, а менший – заперечувальний, то висновок із необхідністю не випливає. Наприклад:

Деякі підрозділи МВС спеціалізуються на боротьбі з корупцією.

Цей підрозділ не спеціалізується на боротьбі з корупцією

Отже,

5.6.

<< | >>
Источник: Логіка: Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей / Л.А. Виговський. – Хмельницький: Видавництво Хмельницького університету управління та права, 2012. 2012

Еще по теме Правила термінів та засновків категоричного силогізму.: