Простий категоричний силогізм та його структура

Умовиводи, залежно від виду відношень, що існують між судженнями, які входять до засновків, поділяються на силогістичні (силогізми) та неси- логічні (умовиводи логіки суджень або висновки логіки висловлювань).

Сам термін “силогізм” походить від грецького syllogismos| (лічба, виведення наслідк|наслідку|а).

Силогістичними називаються умовиводи, до складу яких входять судження, що мають суб’єктно-предикатну будову. До таких суджень відносять категоричні судження, тобто ті, в яких думка стверджується або заперечується без будь-яких умов.

Несилогічними називаються умовиводи, до складу яких не входять судження, що мають суб’єктно-предикатну будову, а також складні і не категоричні. Серед простих суджень до них відносять реляційні та екзистенційні.

У силогістичних умовиводах головним є відношення між засновкоми за їх змістом і обсягом. Щодо несилогічних умовиводів, то їх завданням є або встановлення відношень, або встановлення висновків більшої загальності порівняно з одиничними або частковими судженнями, що є засновками.

Категоричним силогізмом називається такий дедуктивний умовивід, у якому обидва засновки є категоричними судженнями, де S і Р позв'язані середнім терміном (М), і при дотриманні відповідних правил з необхідністю робиться висновок. Наприклад:

1) Всі студенти зобов’язані добре вчитися

2) Бондаренко є студентом

3) Бондаренко зобов’язаний добре вчитися

Як бачимо, у складі даного категоричного силогізму є два засновки і висновок, які складаються з понять. Ці поняття називаються термінами силогізму. У категоричному силогізмі розрізняють три терміни: менший, більший і середній.

Меншим терміном силогізму називається поняття, яке займає місце суб’єкта у висновку (позначається літерою S). У наведеному прикладі це поняття “Бондаренко”.

Більшим терміном силогізму називається поняття, яке займає місце предиката у висновку (позначається літерою Р). У нашому прикладі це поняття “зобов’язані добре вчитися”.

Більший і менший терміни силогізму називаються крайніми термінами.

Середнім терміном силогізму називається поняття, яке входить до обох засновків і відсутнє у висновку (позначається літерою М (від лат. medius – середній). У нашому випадку середнім терміном є поняття “студент”.

Середній термін повязує між собою більший і середній терміни, що дозволяє із двох суджень-засновків вивести третє судження-висновок, яке вже містить в собі нові знання.

Кожний з крайніх термінів входить не лише у висновок, а й в один із засновків.

Меншим засновком називається засновок, у який входить менший термін.

Більшим засновком називається називається засновок, у якого входить більший термін. У нашому прикладі більшим засновком буде перше судження (1), меншим – друге судження (2).

Правомірність логічного переходу від засновків до висновку в простому категоричному силогізмі зумовлюється аксіомою силогізму.

Аксіома силогізму – положення, яке обґрунтовує правомірність в категоричному силогізмі висновку із засновку. Вона формулюється: все, що стверджується чи заперечується відносно всіх предметів якогось класу, може стверджуватися чи заперечуватися відносно кожного предмета та будь-якої частини предметів цього класу.

У нашому прикладі все, що стверджується відносно студентів, стверджується й відносно його виду.

Істинність висновків зумовлена загальними правилами категоричного силогізму. Порушення хоча б одного з них робить висновок умовиводу помилковим або правдоподібним. Із всієї кількості таких правил стосується термінів три, а засновків – п’ять.

5.5.