§4. Інші логічні помилки
Певним чином осібно стоїть ряд інших логічних помилок.
1. Першою серед таких визначимо помилку а dicto secundum quid ad dictum Simpliciter («від сказаного у відносному значенні до сказаного безвідносно») виникає в тому випадку, коли вираз, узятий в умовному, відносному значенні, приймається потім у значенні безумовному.
Наприклад, миш’як, стрихнін, синильна кислота, будучи введені в організм в значній кількості, заподіюють смерть. Ми в даному випадку про ці речовини говоримо в умовному сенсі, тобто говоримо про їх отруйність, коли вони введені в організм «у значній кількості». Але якби ми сказали, що вони завжди заподіюють смерть, то ми припустилися би вказаної помилки, тому що в дуже малих дозах вони не смертельні і, як відомо, використовуються як ліки. У другому випадку ми відкинули ту умову, на яку вказували з самого початку.2. Друга помилка такого роду - fallacia а sensu composito ad sensum divisum («помилка від збірного сенсу до сенсу розділювального») або називання роду замість виду трапляється внаслідок ототожнення терміну збірного з терміном загальним. Коли ми використовуємо загальний термін, то все справедливе стосовно цілого класу речей чи явищ, що позначається загальним терміном, є справедливим і стосовно кожної окремої речі чи кожного явища, які входить до цього класу. Але коли ми використовуємо збірний термін, то це твердження може бути неприйнятним. Те, що слушне щодо цілого, такого, що позначається збірним терміном, може бути неприйнятним щодо частин, які входять до цього цілого. Наприклад, якесь товариство, у якому я перебуваю як його член, ухвалило рішення, яке заслуговує суспільного чи морального осуду. Якщо хто- небудь стане і мені дорікати за прийняття цього рішення, то він допустить помилку fallacia а sensu composito ad sensum divisum, оскільки це твердження, справедливе щодо товариства, взятого в цілому, може бути цілком несправедливим стосовно окремих членів цього товариства, які могли подавати свій голос проти вказаного рішення.
Схема цієї помилки: Люди брехливі.
Приклад: Птахів легко навчити людської мови.
Тут помилка виникає внаслідок того, що вид підмінили родом. З того, що папугу можна навчити деяким людським словам і виразам, не випливає, що цьому можна навчити курку чи індика.
3. Fallacia а sensu diviso ad sensum compositum («помилка від сенсу розділювального до сенсу збірного») трапляється в тому випадку, коли ми стосовно збірного цілого стверджуємо те, що стосується тільки частин цього цілого. Тут відбувається також ототожнення термінів загального і збірного. У загальних поняттях те, чого ми не можемо сказати щодо індивідуума того чи іншого класу, ми не можемо стверджувати і стосовно всього класу. У збірних поняттях, навпаки, про частини збірного цілого можемо стверджувати багато такого, чого не можемо стверджувати стосовно цілого. Наприклад, хто-небудь, розмірковуючи про зроблені ним витрати, може сказати: «Ця витрата мене не розорить», і про іншу витрату скаже: «І ця витрата мене не розорить». Якщо він міркуватиме таким чином і про решту всіх інших витрат, то він повинен буде визнати, що всі витрати його не розорять. Утім, це може бути помилковим, оскільки те, що справедливе стосовно кожної витрати, узятої окремо, може бути зовсім несправедливим стосовно всіх витрат, узятих разом. Або інший приклад. Хворий хоче визначити чи смертельна його хвороба, чи ні. Розглянувши кожен симптом окремо, він виявляє, що кожен симптом окремо не смертельний; звідси він робить висновок, що його хвороба не смертельна. Але це міркування може виявитися неправильним, тому що кожен симптом, узятий окремо, може бути не смертельним, а всі в цілому можуть виявитись смертельними.
Схема цієї помилки: Я терпіти не можу зради.
Приклад: Англійський прем’єр — не ворог свого народу.
Тут зрозуміло, що займаючи таку посаду, він не може бути ворогом свого народу.
4. Fallacia accidentis - змішування суттєвого з випадковим є різновидом помилок, в основі яких нерозрізненні субстанційні якості об’єктів і їх часткові якості.
При такій помилці об’єкту в якості основної ознаки приписують ознаку випадкову.Схема цієї помилки: Усі вродливі дівчата люблять моряків.
Приклад: Доктор наук, а цвяха забити не може!
Рівень освіти і академічний досвід - суттєві для доктора наук ознаки, а тому це не повинно гарантувати наявність у нього тих чи інших практичних навичок, бо це - випадкові ознаки для доктора наук.
5. Від можливого до дійсного (a posse ad esse non vallet conse-quentia) - це помилка демонстрації. Як і багато інших помилок, вона пояснюється або поспіхом у висновку, або просто його некоректністю. Вихідне правило цієї помилки: «Від можливого не слід виводити до дійсного». Тут слід мати на увазі, що ні часткова ознака не обов’язково може бути загальною, ні загальна ознака - частковою.
Схема цієї помилки: Капуста дешева.
Картопля — овочі. Овочі дешеві.
Приклад: Тинейджерів у церкві багато, як ніколи. Саме вони складають сьогодні ядро української греко-ка- толицької церкви.
Тут очевидний паралогізм: з того, що у церкві, найближчій до Тернопільського медінституту на святкову службу зібралося більше тинейджерів, ніж людей іншого віку, не слідує, що так буває завжди. А тому на цій підставі не слід робити такого висновку, бо це сталося у звичайний навчальний день; а тим більше, зважте, що «складати ядро» чогось, це не лише питання кількості.