<<
>>

§3. Тавтологія

Зазвичай тавтологію можна розглядати як пошире­ний троп, а можна розглядати і як логічну помилку. Осо­бливість цієї фігури в тому, що за її допомогою, за участі синонімів і споріднених за значенням слів, здійснюється повторення вже сказаного.

Зіткнення схожих значень у дуже близькому контакті дає можливість вловити прита­манні кожному зі слів нюанси.

Схема цієї помилки: Це добре і чудово (наприклад, за­слуговує на увагу).

Приклад: Президент вибачився: ну що ж, не вдалося і не вийшло. Однак зрозуміло, що швидше не вийшло, ніж не вдалося: власне кажучи, ніяких спроб і не було зроблено!

Це чудовий приклад розгорнутої, тобто прокоментова­ної, тавтології. Вислів «не вдалося і не вийшло» - очевид­на тавтологія, на кшталт «взагалі й цілком». Зрозуміло, що «вдалося» і «вийшло» суть синоніми, які здатні замі­нити одне одного в будь-якому тексті. Однак тут є нюанси значень: вдалося від удачі, коли якісь спроби мають міс­це, а вийшло - від випадкового.

Інші приклади тавтології з життя і преси: смішна і за­бавна ситуація; справжня й істинна свобода; це дурниця і маячня.

<< | >>
Источник: Логіка. Основні поняття і принципи : навчальний посібник / В. М. Вандишев. - Київ,2016. - 300 с.. 2016

Еще по теме §3. Тавтологія: