<<
>>

Логічна структура поняття

Будь-яке поняття можна розглядати з двох боків: з боку його змісту (змісту його імені або інтенсіонала) і з боку його обсягу (значення його імені або екстенсіонала).

Зміст поняття утворюють усі ті суттєві властивості (ознаки), які ми пов’язуємо з поняттям, що позначається, предметом.

Об­сягом, або предметним значенням, поняття є клас (множина) всіх предметів, що мають зазначені у його змісті ознаки. Мінімальною структурною одиницею змісту є окрема суттєва ознака, а міні­мальною структурною одиниця обсягу — індивід того класу (або елемент тієї множини) предметів, що утворює його обсяг.

Так, поняття «право» містить такі ознаки[I]:

1) система,

2) формально-визначені,

3) норми (правила поведінки),

4) встановлені або санкціоновані державою,

5) загальнообов’язкові для всього населення, державних ор­ганів і посадових осіб,

6) охороняються державною владою від порушень,

7) виражають волю пануючого класу або всього народу,

8) спрямовані на регулювання й охорону суспільних відносин і соціальних цінностей.

В обсяг поняття «право» входитимуть усі відомі (і навіть поки що невідомі нам) у минулому, а також можливі в майбутньому нормативні системи подібного типу.

Обсяг і зміст поняття знаходяться в зворотній залежності: чим ширшим (більшим) буде обсяг поняття, тим вузчим (меншим) буде його зміст. Для ілюстрації звернемося до зручних діаграм, які називають «колами Ейлера». Кожна точка в колі являє собою один предмет, який входить в обсяг розглядуваного поняття.

Так, якщо менше з концентричних кіл відповідатиме обсягові поняття «сучасна європейська держава» (В), а більше — обсягові поняття «держава» (А), видно, що поняття «сучасна європейська держава» буде за обсягом менше («бідніше»), ніж поняття «дер­жава», але змістовно більше (конкретніше, «богатіше») поняття «держави взагалі» як мінімум на дві суттєві ознаки: «знаходити­ся на території Європи» і «бути сучасним».

Зворотна залежність між обсягом і змістом понять служить підставою для двох корисних логічних операцій — їхнього уза­гальнення та обмеження.

Узагальненням (генералізацією, абстрагу­ванням) називається перехід від поняття з меншим обсягом і ве­ликим змістом до поняття з меншим обсягом і більшим змістом. Обмеженням (дискримінацією, конкретизацією) є зворотний логічний перехід від поняття з великим обсягом і меншим змістом до поняття з меншим обсягом і більшим змістом. При цьому по­няття з більшим обсягом називають родовим або просто родом, а поняття з меншим обсягом — видовим або просто видом.

Рекомендується дотримуватися двох таких правил:

При узагальненні потрібно послідовно переходити від індивіда до найближчого виду і потім до найближчого роду.

При обмеженні потрібно послідовно переходити від роду до най­ближчого виду і тільки потім до індивіда.

Порушення цих простих правил приводять до помилок квалі­фікації предмета міркування, до плутаності думки.

Приклад узагальнення поняття «держава Україна»: «держава Україна» → «східноєвропейська держава» → «євро­пейська держава» → «сучасна держава» → «держава».

Приклад обмеження поняття «норма»:

«норма» → «норма права» → «норма цивільного права» → «нор­ма цивільного права України» → «ст. 11 чинного ЦК України».

З цих прикладів видно, що верхньою межею узагальнення є категорія — гранично загальне поняття, а нижньою — ім’я, що відповідає поняттю про індивіда даного класу.

4.3.

<< | >>
Источник: Логіка: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / В. Д. Титов, С. Д. Цалін, О. П. Невельська-Гордєєва та ін.; За заг. ред. проф. В. Д. Титова. — Х.: Право,2005. — 208 с.. 2005

Еще по теме Логічна структура поняття:

  1. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  2. Сутність політичної ідеології та її різновиди
  3. Основні напрями сучасної психологічної думки