Логічні відношення між поняттями.

З’ясування видів понять за обсягом та змістом дозволяє розглянути логічні відношення між самим поняттями. Об’єктивна основа такого процесу полягає в тому, що предмети у реальності житті знаходяться між собою у взаємозв'язку та взаємообумовленості.

Логічним відношенням між поняттями називаються основні типи відношень між їх змістом і обсягом.

Відношення між поняттями поділяються на порівнювані і не порівнювані.

Порівнюваними називаються такі поняття, які мають спільну родову ознаку або спільне родове поняття. Наприклад, “кримінальне право” і “адміністративне право”, “береза” і “вільха” тощо.

Схема відношення порівнюваних понять:

Непорівнюваними називаються поняття, які не мають спільного родового поняття і тому їх обсяги не збігаються. Наприклад, “трактор” і “квітка”; “квадрат” і “бумеранг”.

Схема відношення непорівнюваних понять:

Порівняні поняття поділяються на сумісні і несумісні.

Сумісними називаються поняття, видові ознаки яких забезпечують повне або часткове співпадання їх обсягів. Наприклад, “викладач” – “викладач логіки”, “юрист” – “спортсмен” тощо.

Між сумісними поняттями існує три види відношень:

а) відношення рівнозначності (тотожності або повного співпадання);

б) відношення підпорядкування (субординації);

в) відношення часткового співпадання (перехресні).

У відношенні тотожності (рівнозначності або повного співпадання знаходяться поняття, обсяги яких повністю співпадають. Вони відрізняються за своїм змістом, але обсяг їх співпадає, тобто в них мислиться або одноелементний клас, або один і той же клас предметів, що складається з більш, ніж з одного елемента. Наприклад, “м. Хмельницький”, “обласний центр Хмельницької області”.

Схема відношення тотожності (рівнозначності):

Проте не є тотожними поняття, які є абсолютними синонімами (знаками, що мають однаковий смисл і однаковий денотат).

Відношення підпорядкування (субординації) показує співставлення родового і видового поняття. Це відносини між поняттями, які характеризуються тим, що обсяг одного поняття цілком включається (входить) в обсяг іншого поняття, але не вичерпує його. Наприклад, “зброя” – “стрілецька зброя”, “злочин” – “крадіжка”. Де А (відповідно “зброя” і “злочин”) є підпорядковуючими поняттями, а В (відповідно “стрілецька зброя” і “крадіжка”) підпорядкованим поняттями.

Схема відношення підпорядкування (субординації):

У відношенні часткового співпадання (перехресні) знаходяться поняття, обсяги яких тільки частково співпадають, тобто мають спільні елементи. Наприклад, “викладач” – “філателіст”, “юрист” – “еколог” тощо.

Схема відношення часткового співпадання (перехрестя):

Несумісними називаються поняття, які мають загальне родове поняття, але їх видові ознаки обумовлюють повне неспівпадання обсягів. Наприклад, “юридичні науки” – “філософські науки”, “кримінальне право” – “цивільне право” тощо.

Несумісні поняття можуть знаходяться відношеннях супідрядності, протилежності (контрарності) та протиріччя (суперечності, контрадикторності).

Супідрядними називаються поняття, що перебувають у відношенні підпорядкування для загального для них поняття. Це відношення виду і роду. Наприклад, поняття “кримінальне право”, “адміністративне право” перебувають у відношенні співпорядкування до поняття “право”.

Схема відношення супідрядності:

Протилежними (контрарними) називаються такі два поняття, в яких у змісті одного ознаки іншого не тільки заперечуються, а й замінюються несумісними з ним ознаками. Сума обсягів вказаних понять не вичерпує обсягу родового поняття. Обсяги протилежних понять є двома крайніми видами у множині видів, що виділяються в межах певного роду на підставі деякої ознаки. Наприклад, “білий” – “чорний”, які в сумі не вичерпують обсягу родового поняття “колір”, оскільки є й інші кольорі (зелений, синій, голубий тощо).

Схема відношення протилежності: У відношенні протиріччя (суперечності, контрадикторності) знаходяться поняття, зміст якого яких повністю заперечує зміст іншого поняття, а сума обсягів цих понять вичерпує обсяг родового поняття. Це види одного і того самого роду. Наприклад, “чорний” –“нечорний” тощо. Так зміст понять “чорний” і “нечорний” заперечують одне іншого повністю, але у сумі їх обсяги вичерпують обсяг родового поняття “колір”.

При цьому потрібно пам’ятати, що є випадки, коли важко знайти різницю між суперечними та протилежними поняттями, оскільки зміст одного з них не просто заперечує ознаки іншого поняття, а замінює їх на протилежні, але при цьому сума їх обсягів повністю вичерпує обсяг родового поняття. Наприклад, “обвинувачувальний вирок” – “виправдувальний вирок”. В українській мові є слова, перед яким хоч і стоїть заперечення “не”, але вони можуть означати не тільки просте заперечення певних позитивних ознак, а й певну протилежну якість, що насправді характеризується особливими позитивними ознаками. Наприклад, “ненависть”, “невмирущість” тощо.

Схема відношення протиріччя (суперечності, контрадикторності):

Загальну схему типології понять за логічними відношеннями можна зобразити так:

Поняття

Порівнюванні Непорівнюванні

Сумісні Несумісні

Тотожності Протиріччя Підпорядкування Протилежності Часткового Супідрядності суміщення

Розгляд основних типів відношень між поняттями дозволяє нам встановлювати відношення між поняттями, які можуть бути різними. Наприклад, нам потрібно встановити відношення між наступними поняттями: “юрист” (А), “прокурор” (В), “спортсмен” (С), “хмельничанин” (Д).

Схема відношення цих понять така:

У такому випадку між поняттями “юрист” (А) і “прокурор” (В) існує відношення підпорядкування. Водночас, поняття “юрист” (А), “прокурор” (В), “спортсмен” (С), “хмельничанин” (Д) перебувають між собою у відношенні перетину. Відношення підпорядкування свідчить про те, що всі прокурори є юристами, але не всі юристи є прокурорами. А відношення перетину між названими поняттями говорить про те, деякі юристи, прокурори, спортсмени є хмельничанами.

Аналіз відношень між поняттями має велике практичне значення для дослідження логічної структури суджень і умовиводів, у яких функціонують поняття. Знання відношень між поняттями дає можливість краще зрозуміти смисл логічних операцій над поняттями.

2.3.