Побудова гіпотези (версії) та основні етапи її побудові.
Гіпотези будуються тоді, коли виникає нагальна потреба пояснити ряд нових фактів, які не можуть бути поясненими відомими науковими теоріями або інших їх поясненнями. Факти, на підставі яких висувається гіпотеза, можуть бути логічно осмислені у формі аналогії, індукції чи дедукції.
Тому і одних випадках гіпотезу будують на засадах аналогії, в інших – індуктивного або дедуктивного умовиводу.Щодо побудові гіпотези, то спочатку проводиться аналіз кожного окремого факту, який не описується відповідною теорією, потім робиться аналіз їх сукупності. Це дозволяє зробити певні логічні припущення, які б могли пояснити виявлені факти. Для підкріплення логічних засад гіпотези, що формулюється, проводяться додаткові наукові експерименти або експерименти в процесі слідчої практики.
Наступним етапом у цьому процесі є синтез фактів і формулювання самої гіпотези (версії). При цьому сформульована гіпотеза не повинна суперечити раніше відкритим і підтвердженим практикою науковим законам і теоріям. Це не виключає висунення конкуруючих гіпотез, що з різних боків пояснюють одне і те ж явище. При побудові гіпотези також потрібно враховувати і те, що вона повинна пояснити як можна більше кола фактів, які аналізуються, а сама вона по можливості повинна бути простою формою їх обгрунтування.
Таким чином, в процесі побудови гіпотези і її підтвердження є декілька етапів (різні автори приводять 2, 3, 4 або 5 етапів). Більшість авторів вказують на три основні етапи в процесі побудови та доведення гіпотези, розглядаючи інші в якості допоміжних.
1-й етап по своїй суті є підготовчим, оскільки характеризується виокремленням групи фактів, які не можуть бути пояснені існуючими теоріями. Вони логічно перевіряються за допомогою умовиводів (дедуктивних, індуктивних і традуктивних).
2-й етап характеризується власне формулюванням припущення тобто гіпотези (або гіпотез), які можуть пояснити дані факти.
Це етап безпосереднього висування гіпотези. Воно передбачає постановку проблемного питання, в основу якого беруться зібрані в процесі дослідження факти, потім формулюється науково обґрунтоване припущення, що дає відповідь на поставлене питання. При цьому гіпотеза дає змогу не тільки пояснити наявні факти, але й виявити нові, на які у іншому випадку просто не звернули б уваги.3-й етап характеризується процесом доведенням даної гіпотези. Її сприймають за істинну і за допомогою дедуктивних умовиводів прогнозують можливі з цього наслідки. Якщо висунуті положення підтверджуються практикою, то гіпотеза вважається дійсною і перетворюється на достовірне знання або в наукову теорією, в протилежному випадку вона оголошується хибною. Такий процес в логічному контексті часто відбувається у формі умовно-категоричного силогізму, оскільки із передбачуваної причини А виводиться наслідок В. Логічно це виражається у судженні: “Якщо є А, то є В”. Істинність наслідку В перевіряється на практиці. Якщо наслідок В не існує і існувати не може, то згідно правил умовно-категоричного силогізму при відсутності наслідку можна зробити висновок про те, що й передбачувана причина А також не існує. Це дозволяє сформулювати ймовірний висновок про хибність запропонованої гіпотези.
7.3.