§5. Поняття законів природи
Користуючись індуктивним умовиводом, ми можемо відкривати закони природи, які за своєю суттю є умовиводами, що виражають постійну властивість або постійний зв’язок яких-небудь явищ.
Наприклад, положення, що «рідина в сполучених посудинах знаходиться на одному й тому ж рівні», є закон природи. «Тварини вдихають кисень» - також закон природи.Першою істотною рисою закону природи слід визнати його загальність: опис будь-якого одиничного факту, хоча б такий опис був і найдосконаліший, не може бути названий законом. Закон завжди служить для виразу властивостей, спільних для ряду речей або явищ, або для класу явищ.
Інша істотна риса в понятті закону - це вияв необхідності. Так, скажімо, положення «тіло, позбавлене опори, падатиме» є законом, тому що насправді будь-яке дійсне тіло, позбавлене опори, необхідно буде падати. Точно так же і положення «залізо теплопровідне» є законом природи, тому що в залізі тепло буде необхідно розповсюджуватися, тобто якщо тепло буде приведене до контакту з залізом, то це останнє необхідно буде проводити його. Якби виявилося в процесі спостереження чи експерименту, що зв’язок, який вивчають дослідники, один раз є в наявності, а іншим разом не спостерігається, то ми те положення, яке служить для виразу цього зв’язку, не могли б назвати законом. Ось чому наукові узагальнення, що вважаються законами, відразу перестають бути такими, як тільки знайдено хоча б один випадок, коли закони не спрацьовують.