§2. Зміст і обсяг понять

Поняття можна також розглядати з погляду їх змісту і обсягу.

Зміст поняття - це те, що мислиться в понятті. Напри­клад, в понятті «цукор» мисляться ознаки: солодкий, бі­лий, кристалічний, шорсткий, має вагу тощо.

Обсяг поняття - це те, що мислиться за допомогою по­няття, тобто обсяг поняття є сумою тих класів, груп, ро­дів, видів тощо, до яких дане поняття може бути застосо­ване. Наприклад, обсяг поняття «тварина»: птах, риба, комаха, людина і таке інше; обсяг поняття «елемент»: кисень, водень, вуглець, азот і таке інше, а обсяг поняття «чотирикутник»: квадрат, прямокутник, ромб, трапеція.

Таким чином, відмінність між обсягом поняття і зміс­том поняття зводиться до того, що обсяг поняття визначає ту сукупність предметів, до яких має додаватись дане по­няття, а зміст визначає ті ознаки, які приписуються тому чи іншому поняттю.

Для більш зрозумілого уявлення про обсяг понять і відношення обсягів існує особливий прийом, названий логічною символікою.

На рис.1 велике коло символізує собою поняття «еле­мент», а менші кола, що знаходяться в ньому, символізу­ють ті поняття, які входять у його обсяг. Якщо ми зобра­жаємо яке-небудь коло всередині іншого кола, то ми цим символізуємо, що обсяг одного поняття входить в обсяг іншого. З рис.2 видно, що поняття «дерево» містить у сво­єму обсязі поняття «сосна», «береза» і таке інше.

Поняття з більшим обсягом називається родом по від­ношенню до поняття з меншим обсягом, яке входить у його обсяг. Поняття з меншим обсягом у цьому випадку називається видом.

охоплюють одне одного,

Слід мати на увазі, що будь-який вид може зробити­ся родом. Наприклад, поняття «пальма» відноситься до поняття «дерево», як вид до роду, але у свою чергу воно відноситься вже як рід до своїх видів - «пальма кокосо­ва», «пальма інжирна» і так далі. Взагалі більш загальне поняття є родовим для менш загального поняття; більш загальним поняттям є родове поняття для менш загального, менш загальне саме стає родом для ще менш загального і так далі, допоки ми не прийдемо до такого поняття, яке вже не може у своєму обсязі містити які-небудь інші види, а може розподілятися тільки на окре­мі індивіди.

Використаємо як приклад піонерську логічну схему грецького філософа Порфирія (233-304). Застосування такої схеми полегшує розуміння від­ношення між поняттями, що тобто відношення між поняття­ми, з яких одне входить в обсяг ін-шого. Цю схему назва­но «деревом Порфирія». У зміст поняття «буття», тобто того, що взагалі існує, входять поняття «тілесне буття» і «безтілесне буття». Тіло містить у своєму обсязі одухот­ворене тіло, або організм, і неживе тіло. Поняття «орга­нізм» містить в своєму обсязі організми, які відчувають і не відчувають (рослини). Організми, що відчувають, міс-

Рис. 3а.

тять у своєму обсязі розумні й не­розумні істоти і так далі (рис.3).

Буття є вищим родом, який уже не може бути видом для ін­шого роду. Такий рід називаєть­ся summum genus; людина - це нижчий вид. У його обсяг вже не входять поняття з меншим об­сягом, а входять тільки окремі індивіди. Таке поняття назива­ється infima species (найнижчий

вид). Найближчий вищий клас (або рід) того або іншого виду називається proximum genus (найближчий рід). Від­ношення між ширшими і вужчими поняттями можна зобразити й інакше, помістивши кола, що служать для позначення понять з меншим обсягом, усередині кіл, що служать для позначення понять з більшим обсягом (рис.За).