§1. Ознаки понять

Ознаками понять є те, чим одне уявлення або поняття відрізняється від іншого. Наприклад, ознаками золота ми вважаємо «метал», «дорогоцінний», такий, що «має пев­ну питому вагу» тощо.

Не всі ознаки рівноцінні. Кожне поняття має безліч різних ознак, але мислячи про будь-яке поняття, ми на­самперед переважно мислимо тільки відомі ознаки. Ці ознаки є основними, навколо них групуються інші озна­ки. Перші ознаки називаються істотними, або основними, а всі останні - другорядними. Основні ознаки - це такі ознаки, без яких ми не можемо мислити певного понят­тя, і які відображають природу предмета. Наприклад, для ромба істотним є те, що він є чотирикутник з паралельни­ми і рівними сторонами; неістотною для поняття ромба є та ознака, що він має ту чи іншу величину сторін або ве­личину кутів.

Ознаки понять, згідно з Аристотелем, поділяють на 5 класів:

1. Родова ознака. Якщо ми стверджуємо, що хімія є наука, то наука буде родовою ознакою для поняття «хі­мія». У числі інших ознак, властивих поняттю «хімія», є й ознака «наука», що відрізняє хімію від усього, що не є наукою. Рід (genus), або родова ознака, є поняття класу, в який ми вводимо інше поняття, що розглядається нами.

2. Видова відмінність. Стверджуючи, що хімія - це наука, що вивчає будову речовини, ми додамо ознаку, - «що займається вивченням будови речовини». Ця ознака служить для позначення того, чим ця наука відрізняється від інших наук. Ознака, яка служить для того, щоб виді­ляти поняття з ряду подібних, називається видовою від­мінністю (differentia specifica). Візьмемо поняття «моряк український», «моряк французький», «моряк англій­ський». У цьому випадку «український», «французький», «англійський» є видова відмінність, і вона дозволяє виді­лити моряка однієї нації серед моряків усіх інших націй.

3. Вид (species). Якщо до родової ознаки приєднати видову відмінність, то вийде вид. Наприклад, «будівля для складу зброї» = арсенал; «будівля для зберігання зер­на» = комора. У цьому випадку «будівля» є рід, «для збе­рігання зброї» є видова відмінність; приєднання до роду видової відмінності дає вид «арсенал». Приєднання до по­няття «будівля» видової ознаки «служить для зберігання зерна» дає вид «комора». Вид може бути ознакою, тому що його можна приписати поняттю. Наприклад, «ця на­ука - хімія».

4. Власна ознака (proprium) - це така ознака, яка властива всім речам даного класу, яка не міститься в чис­лі істотних ознак, але може бути виведена з них. Напри­клад, істотною ознакою людини є її «розумність». З цієї властивості витікає здатність людини володіти мовою. Ця остання і є власною ознакою. Основна ознака трикутни­ка - це прямолінійна плоска фігура з трьома сторонами. Що ж до тієї ознаки трикутника, що сума його кутів до­рівнює двом прямим, то це є його власна ознака, тому що витікає або виводиться з основних ознак. Ми цієї ознаки не мислимо, коли думаємо про трикутник, тому вона є ви­відною.

5. Невласна ознака (accidens) - це така ознака, яка не може бути виведена з істотної ознаки, хоча і може бути властивою всім речам даного класу. Наприклад, чорний колір ворони є accidens. Якби чорний колір ворони ви­водився з її основних властивостей, то він міг би бути на­званий proprium, але він не виводиться, оскільки ми не знаємо, з якої причини ворони мають чорний колір пір’я. Отже він є accidens.

Невласні ознаки діляться на дві групи: на невіддільні невласні ознаки (accidens inseparabile) і віддільні невлас­ні ознаки (accidens separabile). Останні суть ті ознаки, які властиві тільки деяким речам того або іншого класу, але не всім, а перші властиві всім речам даного класу. Напри­клад, чорний колір ворони є accidens inseparabile. Чорний колір волосся для людини є accidens separabile, тому що є люди, які не мають чорного кольору волосся. По від­ношенню до окремих індивідів невласна ознака також може бути віддільною і невіддільною. Віддільні - це такі ознаки, які у свій час є в наявності, а в інший час немає. Наприклад, колись ми стверджували, що Л. М. Кравчук - президент України. Через деякий час він вже не був пре­зидентом. Тому ця ознака - віддільна. Ще приклад: «Гри­горій Савович Сковорода народився в 1722 році». У цьому положенні ознака «народився в 1722 році» - невіддільна ознака.