Значення логічних знань для юридичної практики

В повсякденному житті, в полеміці, в процесі навчання, в наукових дослідженнях людям щодня доводиться з одних дійсних думок виводити інші, спростовувати помилкові думки або неправильно побудовані доведення.

Логіка і істина взаємозв'язані, тому значення логіки в житті людини неможливо переоцінити. Логіка допомагає доводити дійсні думки і спростовувати помилкові, вона учить мислити чітко, лаконічно, правильно. Логічні знання потрібні всім людям, працівникам самих різних професій, але особливе місце вона займає у юридичній практиці.

Проблема співвідношення логіки та права, значення логіки для права є досить актуальною і нині, а тому ця тематика постійно привертає увагу як юристів, так і логіків. Так, це питання в тому чи іншому аспекті розроблялася у працях знаних теоретиків права С.Алексєєва, В.Кудрявцева, М.Черданцева, відомих науковців-логіків А.Гетманової, В.Жеребкіна, Т.Котарбинського, А.Конверського, В.Коновалової, В.Лукашевича, А.Старченка, І.Хоменко, О.Щербини та ін.

Логіку та юриспруденцію перш за все зближує те, що вони є нормативними науками. Це пояснюється тим, що логіка не шукає відповіді в контексті самого процесу мислення індивіда. Вона прагне знайти відповідь на питання: як людина має мислити для отримання вірних знань про досліджуване явище? Таким чином, логіка є наукою про нормативне, оскільки закріплює логічні норми, критерії правильності здійснення мислених процедур. Тим самим вона формує і утверджує певні стандарти, алгоритми, дотримання яких є обов’язковою умовою вірного вирішення тих чи інших проблем раціональної діяльності.

В логіці практика міркування розглядається з погляду її відповідності або невідповідності законам і правилам, які вона встановила. Через те логік прагне вияснити, чи правильно мислить та чи інша особистість, чи правильно вона оперує поняттями, чи дотримується визначеного алгоритму дій. Аналогічно до того, як відповідним правом закріплюються закони, норми, за якими повинен жити будь-який член конкретного суспільства, логіка досліджує принципи, закони і норми, яких повинно дотримуватися будь-яке його міркування.

Засобом звернення юридичного мислення до формальної логіки прагнуть надати і йому відповідної чіткості, однозначності, переконаності, а також віднайти вірний шлях для досягнення істинного знання у юридичних процедурах. Можливість такого впливу визначається самою природою права, оскільки формальний аспект йому притаманний набагато сильніше, ніж будь-який іншій форми суспільної свідомості. Адже у галузі праві міркування підпорядковуються певним правилам, які, у свою чергу, підпорядковуються загальним логічним законам. Юридичне мислення піддається формалізації знання, що дозволяє в юридичній практиці використовувати моделі, які наочно відображають структуру пізнання специфічних для права об’єктів дослідження. Запозичений у логіки метод формалізації надає можливість перевести дані з певної проблеми перевести з багатозначної природної мови на однозначну, чітко формалізовану мову логіки, що надає можливість спростити змістовну модель досліджуваної правової проблеми і ясно окреслити зміст концепту проблемної ситуації.

Використання в юриспруденції логічних методів має не тільки теоретичне, але й практичне значення. Так, у процесі прогнозування динаміки злочинності та оцінки діяльності правоохоронних органів застосовуються методи статистики, які ґрунтуються на неповній індукції. У цьому випадку юристові потрібно знати специфіку такої індукції, оскільки визначення мети статистичних досліджень, оцінка їх результатів потребують відповідних знань з логіки.

В сучасній юридичній практиці широко використовуються логічні засоби: визначення змісту та обсягу юридичних понять, поділ понять (наприклад, класифікація порушення), підведення під поняття (кваліфікація конкретної дії), умовивід (наприклад, в обвинувачувальній промові) і т.д.

Отож, знання логіки допомагає юристові конкретно підготувати логічно струнку, добре аргументовану промову, розкрити суперечності у свідченнях обвинуваченого, потерпілого, свідків, спростувати необґрунтовані докази своїх опонентів, побудувати судову версію, розробити логічно витриманий план огляду місця події, скласти офіційний документ, який позбавлений необґрунтованості та суперечливості. Юристи свої звинувачення або захист будують відповідно до правил логіки.

Успішне вирішення складних завдань правового захисту громадян багато чого залежить від юриста, його професійної майстерності, ерудиції, культури. Професія “захисника справедливості” вимагає невпинної роботи мислення і вдосконалення власної як загальної, так і логічної культури.