Система національних рахунків як нормативна база національного рахівництва
Макроекономіка розглядає економіку як єдине ціле, сукупність взаємопов’язаних виробників і споживачів товарів та послуг. Виявлення закономірностей розвитку економіки потребує даних про її стан.
Для цього використовуються сукупні економічні показники, або агрегати, які поєднуються в систему національних рахунків.Система національних рахунків (СНР) - це система показників послідовного та взаємопов’язаного опису найважливіших макроекономічних процесів і явищ: виробництва, доходів, споживання, нагромадження капіталу, фінансів. Стандартна система національних рахунків була розроблена статистичною комісією ООН у 1950р. і використовується у країнах світу, починаючи з 1953 р. Новий варіант методології СНР для опису і аналізу розвитку ринкової економіки було введено з лютого 1993р.: основним показником став валовий внутрішній продукт (ВВП) замість валового національного продукту (ВНП). Методологія СНР постійно вдосконалюється.
Національні рахунки в Україні розробляються Державним комітетом статистики згідно з методологією СНР ООН з 1993р.
Ведення системи національних рахунків переслідує декілька цілей. По- перше, це опис стану економіки на макрорівні через розрахунок узагальнюючих статистичних показників. По-друге, це встановлення взаємозв’язку між найважливішими макроекономічними показниками і аналіз макроекономічних пропорцій. По-третє, це аналіз макроекономічної динаміки.
СНР спирається на певні методологічні принципи. По-перше, продуктивною вважається будь-яка економічна діяльність, що приносить дохід, незалежно від того, чи має матеріальну форму продукт цієї діяльності. Подруге, економіка - це безперервний кругообіг ресурсів у товари, доходів - у видатки і знову - у доходи. По-третє, у зрівноваженій економіці всі видатки на виробництво продукту дорівнюють вартості виробленого економікою продукту і доходу від його реалізації, який розпадається на доходи всіх власників факторів виробництва, які останні, в свою чергу, використовують як витрати на купівлю товарів та послуг.
По-четверте, використання доданої вартості для максимально точного відбиття результатів функціонування економіки.Основні категорії СНР:
• інституційні одиниці та сектори ( «хто» );
• операції та інші потоки ( «що» );
• активи та пасиви ( «які запаси» );
• діяльність, продукти ( інші аспекти питань «хто» і «що» );
• функції ( «з якою метою» ).
Система національних рахунків потребує агрегування інституційних одиниць, які функціонують в національній економіці. Інституціональна одиниця - це господарююча одиниця, яка веде повний набір рахунків ( крім домогосподарств ), може самостійно приймати рішення і розпоряджуватись своїми матеріальними та фінансовими ресурсами. Відповідно до міжнародного стандарту вони групуються Держкомстатом України у п’ять секторів:
1) нефінансові корпорації - інституційні одиниці, які здійснюють ринкове виробництво товарів і послуг для продажу за цінами, що покривають витрати виробництва і дають прибуток;
2) фінансові корпорації - комерційні інституційні одиниці, що здійснюють фінансово-посередницьку діяльність;
3) сектор загального державного управління - органи управління центрального та місцевого рівнів, некомерційні бюджетні організації, державні цільові та позабюджетні фонди;
4) сектор домашніх господарств - об’єднує фізичних осіб як споживачів, і у деяких випадках як суб’єктів некорпоративної виробничої діяльності;
5) сектор некомерційних організацій, - інституційні одиниці, що обслуговують домашні господарства, створені окремими групами домашніх господарств для забезпечення їх політичних, релігійних, і професійних інтересів, а також для надання соціально-культурних послуг.
Відносини між інституційними одиницями відбивають три групи економічних операцій: з товарами та послугами, розподільчі та фінансові. Економічна операція - це економічний потік, який являє собою взаємодію двох суб’єктів економічної діяльності, яка здійснюється за взаємною згодою (наприклад, купівля - продаж ). Специфічним видом економічних операцій є трансферти - це економічні операції, в результаті яких одні інституційні одиниці передають іншим інституційним одиницям безкоштовно товари, послуги активи або права власності.
Трансферти можуть бути внутрішніми або міжнародними, офіційними або приватними. До них відносяться пенсії, стипендії, субсидії, односторонні перекази, гуманітарна допомога тощо.Система національних рахунків включає перш за все рахунки внутрішньої економіки Поточні рахунки: товарів і послуг, виробництва, утворення та розподілу ВВП, використання наявного та скоригованого доходу - враховують потокові показники. Рахунки нагромадження - враховують запасові показники.
Внутрішня економіка охоплює діяльність на економічній території даної країни як резидентів так і нерезидентів. Економічна територія - це територія, що адміністративно управляється урядом даної країни і в межах якої вільно переміщуються особи, товари та гроші До економічної території належать повітряний простір, територіальні води, анклави даної країни, що розташовані в інших країнах і не належать анклави інших країн на території даної країни.
Рахунки зовнішньоекономічних зв’язків (поточних операцій, операцій з капіталом, фінансовий рахунок), складають платіжний баланс країни.
2.2.