Плани семінарських занять

Тема 1. Наука як предмет філософського аналізу

1. Філософський аналіз поняття «наука».

2. Наука як триєдність знання, діяльності і соціокультурних форм її організації.

3.

4. Історичні підходи до класифікації науки

5. Функції науки.

6. Функції філософії у науковому пізнанні.

7. Роль науки в сучасному суспільстві.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Що таке наука: знання, вид діяльності, форма творчості, форма суспільної свідомості? Чи існує чітке та лаконічне визначення науки?

2. Які ознаки при визначенні науки слід враховувати при визначенні науки?

3. Співвіднесіть та проаналізуйте класифікацію науки Ф.Бекона та О.Конта.

4. В чому, на вашу думку, основне досягнення класифікації наук Ф.Енгельса?

5. Якими є основні різновиди філософських проблем науки?

6. На вивчення яких питань спрямовані філософські дослідження науки?

7. Які з позиції сьогодення найбільш значущі історичні етапи розвитку філософських знань про пізнання взагалі, наукове, зокрема?

8. В чому сутність онтологічної функції філософії у науковому пізнанні.

9. Проаналізуйте поняття «раціональне знання» та «наукове знання».

Література

Основна:

1. Степин В.С., Горохов В.Г., Розов М.А. Философия науки и техники. - М.,1996.

2. Философия и методология науки. - М., 1996.

3. Гайденко П.П. Эволюция понятия науки. - М., 1980.

4. Ильин В.В., Калинников Т.А. Природа науки. - М., 1985.

5. Чекаль Л.А., Павлова О.ЮСторожук С.В. та ін. науки та інноваційного розвитку. — К.: Міленіум, 2010. — 340 с.

Додаткова:

1. Философские проблемы естествознания. - М., 1985.

2. Огурцов А. Рефлексия // Философская энциклопедия. - Т.4.- М., 1967.

3. Лекторский В.А. Субъект, объект, познание. - М., 1980. Гл. 2,4.

4. Гносеология в системе философского мировозрения. - М., 1983, - С.

5. Верменко А.Ю., Сторожук С.В. Теоретичні, методологічні і світоглядні виміри філософії науки та інноваційного розвитку. Навчально- методичний посібник з курсу «Філософія науки та інноваційного розвитку» для студентів НУБіП магістерського рівня підготовки агробіологічних та еколого-біотехнологічних спеціальностей.— Ніжин: НН Лисенко М.М., 2010. — 175 с.

Підготовка до семінарського заняття та критерії її оцінки:

1. Опанування матеріалу за темою семінару із зазначених основних та додаткових літературних джерел на рівні формування цілісного системного уявлення про зміст основних питань семінару та присутність на семінарі -- до 2 балів.

2. Участь в обговоренні винесених у план питань семінару шляхом доповнення як мінімум однієї з основних доповідей за тематикою семінару-- до 3 балів.

3. Підготовка і виголошення однієї з основних доповідей за тематикою семінару, підготовка і демонстрація електронної презентації за тематикою семінару -- до 5 балів.

Тема 2. Філософія науки як особлива філософська дисципліна

1. Особливості предмета філософії науки.

2. Предмет і функції філософії науки. Наукознавство.

3. Місце філософії науки в структурі суміжних дисциплін

4. Структура і функції філософії науки.

5. Поняття “інновація” та “інноваційний розвиток”.

6. Проблема співвідношення філософії і науки в історичному, епістемологічному і методологічному аспектах.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Чи тотожні поняття «філософія науки» та «наукознавство»?

2. Проаналізуйте співвідношення філософії і науки в історичному аспекті.

3. Порівняйте поняття «традиція», «новація», «інновація».

роль у розвитку філософсько-наукових досліджень, філософії науки як навчального предмета покликана виконувати наукова культура?

5. Проаналізуйте основні проблеми дослідження філософії науки.

6. Коли виникла філософія науки?

7. У чому зміст поняття «рефлексія науки»?

8. Що означає і які проблеми досліджує «мета наука»?

9.

Література Основна:

1. Канке В.А. Основные философские направления и концепции науки: Итоги XX столетия. - М., 2000.

2. Никифоров А. Л. Философия науки: история и методология. - М., 1998.

3. Пікашова Т.Д., Шашкова Л.О. Основи історії науки і техніки. — Навч. посібник. — К., 1997.

4. Степин В. С., Розов М.А., Горохов В.Г. Философия науки и техники. - М., 1997.

5. Степин В.С. Философия науки. Общие проблемы. М., 2006.

6. Философия и методология науки / под ред. В.И.Купцова. - М., 1996.

7. Чекаль Л.А., Павлова О.Ю., Сторожук С.В. та ін. Філософія науки та інноваційного розвитку. — К.: Міленіум, 2010. — 340 с.

Додаткова:

1. Грязнов Б.С., Дынин Б.С., Никитин Е.А. Теория и ее объект. - М., 1973.

2. Идеалы и нормы научного исследования. - Минск, 1981.

3. Крымский С. Б. Научное знание и принципы его трансформации.

- К, 1974.

4. Лаудан Л. Наука и ценности // Современная философия науки. - М., 1996.

5. Наука и культура: гуманистический аспект. - Харьков. 1991.

6. Ожеван М.А. Людський вимір науки та наукові виміри людини.

— К.: Либідь, 1992. — 175 с.

5. Верменко А.Ю., Сторожук С.В. Теоретичні, методологічні і світоглядні виміри філософії науки та інноваційного розвитку. Навчально- методичний посібник з курсу «Філософія науки та інноваційного розвитку» для студентів НУБіП магістерського рівня підготовки агробіологічних та еколого-біотехнологічних спеціальностей.— Ніжин:

ПП Лисенко М.М., 2010. — 175 с.

Тема 3. Світоглядні та методологічні передумови виникнення

науки

1. Специфіка функціонування «прото наукових» знань на Стародавньому Сході.

2. Зародження епістемологічних (Парменід, Платон, Аристотель) та онтологічних (Піфагор, Епікур, Демокріт) проблем в античний період. Специфіка наукових знань античності.

3. Проблеми та характерні риси епістемології в період Середньовіччя (Августин Аврелій, Фома Аквінський).

4. Зміна соціокультурного статусу науки та формування методології науки в період Відродження (Г. Галілей, М. Коперник, Дж. Бруно, М. Кузанський).

5. Соціально-економічні і духовні особливості епохи Нового часу. Формування емпіризму (Ф. Бекон, Т. Гоббс, Дж. Локк, Д. Берклі, Д. Юм) та раціоналізму (Р. Декарта, Б. Спіноза, Г. Лейбніц).

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Які суттєві риси філософського образу науки XVII-XVШ ст.?

2. В чому сенс, історичне значення сенсуалістичної та раціоналістичної філософії ХУЛ-ЯУШ ст.?

3. В чому суспільне призначення науки згідно Ф.Бекону?

4. Яку роль в освоєнні природи, згідно з Ф.Беконом, покликані виконувати факти?

5. Ідею якого методу наукового дослідження підтримував Р. Декарт?

6.Чому вислів «Я мислю, отже існую» Р.Декарт розглядав як «перший принцип філософії»?

7. Які типи знання виокремив і досліджував Дж. Локк?

8. Які суттєві зміни у висвітленні знання, умов його формування представлені у філософії Г. Лейбніца порівняно з його попередниками? Яку роль це відіграло у наступних процесах розвитку філософсько- наукових знань?

Література

Основна:

1. Надточаев АС. Философия и наука в эпоху античности. - М., 1990.

2. Рожанский И.Д. Развитие естествознания в эпоху античности. - М., 1979.

3. Гайденко В.П.,Смирнов ГА. Западноевропейская наука в Средние века: общие принципы и учение о движении. - М., 1989.

4. Гайденко П.П. Эволюция понятия науки (XVII - XVIII вв.):

научных программ Нового времени. - М., 1987.

. Кузнецов Б.Г. Идеи и образы Возрождения. - М., 1979.

Додаткова:

1. Волков Г.Н. У колыбели науки. - М., 1971.

2. Чернышев А.Н. Пифагор и пифагореизм // Философские науки 1975. - № 4. - С.88-96.

3. Гейберг И. Естествознание и математика в классической древности. -М. 1936.

4. Веселовский И.Н., Белый Ю.А. Николай Коперник - М.. 1974

5. Кузнецов Б.Г. Джордано Бруно и генезис классической науки - М., 1970.

6. Зубов В.П. Леонардо да Винчи. - М. 1962.

7. Кузнецов Б.Г. Галилей. - М., 1964.

8. Галилей и современность. -М., 1964.

9. Кирсанов В.С. Научная революция XVII века.- М, 1987.

10. Библер ВС. Кант - Галилей - Кант: (Разум Нового времени в парадоксах самообоснования). - М., 1991.

5. Верменко А.Ю., Сторожук С.В. Теоретичні, методологічні і світоглядні виміри філософії науки та інноваційного розвитку. Навчально- методичний посібник з курсу «Філософія науки та інноваційного розвитку» для студентів НУБіП магістерського рівня підготовки агробіологічних та еколого-біотехнологічних спеціальностей.— Ніжин: НН Лисенко М.М., 2010. — 175 с.

Тема 4. Генеза науки

1. Наукова революція Нового часу: формування засад класичної науки.

2. Особливості розвитку науки XIX ст. Критика механіцизму й

інші зміни в науковій картині світу XIX ст.

3. Сутність наукової революції на рубежі ХІХ-ХХ ст., її

гносеологічні і методологічні наслідки.

4. Відмінність класичної та некласичної парадигми в

епістемології.

5. Особливості некласичної науки.

6. Від некласичної науки до постнекласичної: генеза норм наукового пізнання

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Якими суттєвими рисами і змінами супроводжувався розвиток науки у XX ст.?

2. Що таке глобальний еволюціонізм?

3. Сучасний антропний принцип виник на коперніканському принципу класичної науки. різницю між цими двома підходами.

4. Що таке діалогічність постнекласичної науки?

5. Проаналізуйте специфіку розуміння процесу пізнання представниками еволюційної епістемології.

6. Розкрийте основні ознаки постнекласичної науки.

7. Яке відкриття підірвало основи класичної механіки?

8. Що таке синергетика?

9. Яким чином розглядається поняття «об’єктивна

реальність» в межах некласичної науки?

10. Хто заклав основи класичного детермінізму?

11. Порівняйте класиний та некласичний детермінізм.

Література

Основна:

1. Ильин В.В. Философия и история науки. М. 2006.

2. Лебедев С. А. Современная философия науки.

3. Степин В.С. Философия науки. Общие проблемы. М., 2006.

4. Философия и методология науки. - М., 1996.

5. Никифоров А.П. Философия науки: история и методология. - М., 1998.

6. Чекаль Л.А., Павлова О.Ю., Сторожук С.В. та ін. Філософія науки та інноваційного розвитку. — К.: Міленіум, 2010. — 340 с.

Додаткова:

1. Кузнецов Б.Г. Ньютон. -М, 1982.

2. Ньютон И. Математические начала натуральной философии. - М., 1989.

3. Вавилов СИ. Исаак Ньютон: 1643 - 1727. 4-е изд. - М., 1989.

4. Кузнецов Б.Г. Джордано Бруно и генезис классической науки - М., 1970.

5. Верменко А.Ю., Сторожук С.В. Теоретичні, методологічні і світоглядні виміри філософії науки та інноваційного розвитку. Навчально- методичний посібник з курсу «Філософія науки та інноваційного розвитку» для студентів НУБіП магістерського рівня підготовки агробіологічних та еколого-біотехнологічних спеціальностей.— Ніжин: НИ Лисенко М.М., 2010. — 175 с.

Тема 5. Філософія науки, генеза та етапи розвитку

1. Сцієнтизм та антисцієнтизм

2. Виникнення та особливості розвитку філософії науки в XIX ст. Позитивізм (О. Конт, Дж.С. Мілль, Г. Спенсер).

4.

“Другий” позитивізм(Е. Мах, Р. Авенаріус): основні ідеї та причини впливу серед природознавців

Неокантіанство: особливості формування методології

гуманітарного знання

Неопозитивізм (Л. Вітгінштейн, Б. Рассел, «Віденський гурток» тощо) та аналітична філософія (М. Шлік, Р. Карнап та ін.).

Історизація філософії науки в межах постпозитивізму (К. Поппер, І. Лакатос, Т. Кун, П. Фейєрабенд, С. Тулмін)

Запитання і завдання для самоконтролю

На який історичний період припадає зародження філософії науки, як галузі спеціальних досліджень?

У чому культурно-історична роль позитивізму?

Які позитивістські ідеї розвитку науки і наукового знання та з боку яких саме філософських шкіл і напрямків піддавались особливо активній та аргументованій критиці?

Чому саме із зародженням позитивізму пов’язується і поява філософії науки як галузі досліджень?

Якими наслідками у подальшому обернулось прагнення позитивістів (неопозитивістів) спростувати метафізичну проблематику як «позбавлену сенсу»?

Чому «індуктивістський» підхід до вивчення наукового знання і пізнання К.Поппер вважає помилковим?

З яких позицій - кумулятивізму чи некумулятивізму - К. Поппер розглядає питання історичного розвитку науки?

У чому відмінність концепції наукового розвитку І. Лакатоса від концепції розвитку К.Поппера?

Як відбувається науковий розвиток у концепції І.Лакатоса? Якими властивостями володіє НДП, що перемогла в конкурентній боротьбі свою попередницю?

10. Чи визнавалась Т. Куном ідея об’єктивної істинності знання?

11. Які основні прикмети теорії «епістемологічного анархізму»

П. Фейєрабенда?

Основна:

Література

1. Аналитическая философия: Избранные тексты. - М., 1993.

2. Концепции науки в буржуазной философии и социологии. Втор. пол. Х1Х-ХХ вв. - М., 1973.

3. Каике В.А. Основные философские направления и концепции науки: Итоги XX столетия. - М., 2000.

4. Спенсер Г. Синтетическая философия. - К., 1997.

5. Хюбшер А. Мыслители нашего времени: Справочник по философии Запада XX века. - М., 1994.

6. Чекаль Л.А., Павлова О.Ю., Сторожук С.В. та ін. науки та інноваційного розвитку. — К.: Міленіум, 2010. — 340 с.

Додаткова:

1. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. -Т.4. - Спб., 1997.

2.Зарубіжна філософія XX століття: Читанка з історії філософії у 6 кн. Кн.6. - К., 1993.

3. Современная западная философия. Словарь. - М., 1991.

4. Критика современных немарксистских концепций философии науки. - М.: Наука, 1987.

5. Поппер К. Реализм и цель науки // Современная философия науки. - М., 1996.

6. Поппер К. Логика и рост научного знания. - М.: Прогресс, 1983.

7. Верменко А.Ю., Сторожук С.В. Теоретичні, методологічні і світоглядні виміри філософії науки та інноваційного розвитку. Навчально- методичний посібник з курсу «Філософія науки та інноваційного розвитку» для студентів НУБіП магістерського рівня підготовки агробіологічних та еколого-біотехнологічних спеціальностей.— Ніжин: НИ Лисенко М.М., 2010. — 175 с.

Тема 6. Пізнання як предмет філософського аналізу

1. Поняття “пізнання” та його види

2. Рівні та форми пізнання. Пізнання як процес.

3. Специфіка поняття “знання”. Види знання

4. Структура наукового знання. Наукова картина світу

5. Проблема істини в пізнанні. Основні концепції істини та їх оцінка. Істина і правда.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Розкрийте зміст поняття пізнання.

2. Охарактеризуйте особливості, об'єкт, форми, переваги та

недоліки чуттєвого пізнання.

3. Охарактеризуйте особливості, об'єкт, форми, переваги та

недоліки раціонально-логічного пізнання.

4. Поясніть необхідність існування та форми синтезувального рівня пізнання.

5. Охарактеризуйте пізнання як неперервний еволюційний процес.

6. Окресліть сучасне розуміння істини, порівняйте істину та правду.

7. Поясніть необхідність використання таких якісних характеристик знання як очевидність, достовірність, правильність.

8. Окресліть позитивні і негативні аспекти прагнення людини

. Випишіть основні терміни, що характеризують провідні позиції у ставленні до пізнання, поясніть їх зміст.

Література

Основна:

1. Нарский И. С. Современные проблемы теории познания. - М., 1988.

2. Петрушенко В. Епістемологія як філософська теорія знання. - Львів, 2000.

3. Рассел Б. Человеческое познание. - К., 1997.

4. Чудинов З.М. Природа научной истины. - М., 1977.

5. Чекаль Л.А., Павлова О.Ю., Сторожук С.В. та ін. Філософія науки та інноваційного розвитку. — К.: Міленіум, 2010. — 340 с.

Додаткова:

1. Алексеев Л.В., Панина А.В. Теория познания и диалектики - М., 1991.

2. Голдстейн М.Й. Голдстейн И.Ф. Как мы познаем. - М., 1984.

3. Дарио Антисери Эпистемология и герменевтика. Весник московского университета. Серия 7. Философия, 2001, №3.

4. Кістяківський Б. О. Проблеми і завдання соціально-наукового пізнання // Філософ. і соціал. думка. 1992. №2.

5. Крымский С.Б., Парахонский Б.А., Мейзерский В.М. Эпистемология культури (Введение в обобщенную теорию познания). К.,1993.

6. Попович М.В. Логіка і наукове пізнання. - К., 1971.

7. Франк С.Л. Предмет знання. Душа человека. - СПб., 1995.

8. Ярошевець В.І. Людина в системі пізнання. - К., 1996.

9. Верменко А.Ю., Сторожук С.В. Теоретичні, методологічні і світоглядні виміри філософії науки та інноваційного розвитку. Навчально-методичний посібник з курсу «Філософія науки та інноваційного розвитку» для студентів НУБіП магістерського рівня підготовки агробіологічних та еколого-біотехнологічних спеціальностей.— Ніжин: НИ Лисенко М.М., 2010. — 175 с.

Тема 7. Методологія наукового пізнання

1. Поняття методу, методики та методології.

2. Класифікація методів. Поняття наукового методу.

3. Емпіричні методи наукового пізнання.

4. Теоретичні методи наукового пізнання.

5. Загально логічні методи наукового пізнання.

6. Розуміння і пояснення

7. Методологічні принципи і їх роль у науковому пізнанні.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Поясніть, у чому полягали очевидні недоліки методол орієнтації в європейській філософії Нового часу?

2. Яких змін зазнали методологічні орієнтації у некласичній філософії та філософії XX ст.?

3. Як співвідносяться між собою методологічний монізм та методологічний плюралізм? В чому полягають переваги кожного із них?

4. Яким є зв'язок парадигми філософського мислення із методологією?

5. Якими є провідні парадигми сучасної філософії і які методи пізнання "працюють" у межах цих парадигм?

6. Окресліть поле можливих застосувань феноменологічного методу у філософії.

7. Чому марксистський варіант застосування діалектичної методології виявився не виправданим?

8. Які методи філософського пізнання постають в сучасній філософії найбільш авторитетними і чому?

9. Якими є основні методи сучасного наукового пізнання і в чому полягають особливості їх використання?

Література

Основна:

1. Никифоров А. Л. Философия науки: история и методология. - М., 1998.

2. Философия и методология науки (ред. В.И. Купцов). - М., 1996.

3. Кохановский В. П. Философия и методология науки. - Ростов-на- Дону. 1999.

4. Костюк В.Н. Методология научного исследования. - К. - Одесса, 1976.

5. Жоль К.К. Методы научного познания и логика (для юристов). Учебное пособие. - К., 2001.

6. Степин В. С., Елсуков А.Н. Методы научного познания. - Минск, 1974.

7. Чекаль Л.А., Павлова О.Ю., Сторожук С.В. та ін. Філософія науки та інноваційного розвитку. — К.: Міленіум, 2010. — 340 с.

Додаткова:

1. Фаренік С. Логіка і методологія наукових досліджень. - К., 2000.

2. Кедров Б.М. Проблемы логики и методологии науки. Избранные труды. -М.. 1990.

3. Родный Н. Очерки по истории и методологии науки. - М., 1975.

4. Чуйко В.Л. Рефлексія основоположень методологій філософії

, 2000.

. Верменко А.Ю., Сторожук С.В. Теоретичні, методологічні і світоглядні виміри філософії науки та інноваційного розвитку. Навчально- методичний посібник з курсу «Філософія науки та інноваційного розвитку» для студентів НУБіП магістерського рівня підготовки агробіологічних та еколого-біотехнологічних спеціальностей.— Ніжин: НН Лисенко М.М., 2010. — 175 с.

Тема 8. Філософське осмислення наукової картини світу.

1. Основні історичні варіанти філософського осмислення світу: об’єктивний ідеалізм, суб’єктивний ідеалізм, метафізичний матеріалізм, діалектичний матеріалізм, дуалізм, плюралізм..

2. Поняття детермінізму і його співвідношення з поняттям причинності. Види причинності.

3. Рух та розвиток як загальні способи існування матеріального та духовного світу.

4. Сучасні наукові та філософські уявлення про матерію та її структуру. Простір і час як основні форми існування матерії.

5. Принципи системності та цілісності. Синергетика як некласичне вчення про самоорганізація світу.

6. Концепції множинності світів. Можливий, віртуальний і дійсний модуси буття. Класична, некласична, постнекласична наукові картини світу: єдність та специфіка.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. В чому полягають основні відмінності суб’єктивного та об’єктивного ідеалізму?

2. Розкрийте сутність поглядів представників діалектичного матеріалізму на структуру і закони розвитку світу.

3. У чому полягає основна відмінність у розумінні ролі принципу причинності в розвитку світу між класичною та постнекласичною наукою та філософією науки?

4. Які рівні організації матеріального світу та на основі яких ознак розкриті у класичній науковій картині світу?

5. В яких науково-філософських працях окреслені основні засади теорії самоорганізації складних систем?

6. Охарактеризуйте основні відмінності між класичною і постнекласичною науковими картинами світу.

Література

Основна:

1. Добронравова И.С. Синергетика: становление нелинейного мышления. — К.: Лыбидь, 1990. — 175 с.

2. Пригожин И., Стенгере И. Порядок из хаоса. - М., 1986.

3. Пригожин И., Стенгере И. Время, хаос, квант. - М., 1994.

4. Степин В.С., Кузнецова Л.Ф. Научная картина мира в культуре техногенной цивилизации. — М.: 1994. — 280 с.

5. Філософія ноосфери: Філософський зміст і сучасний смисл феномена ноосфери / Булатов М.О., Малеєв К.С., Загороднкж В.П., Сохань Л.А.; За ред. М.О.Булатова. — К.: Наукова думка, 1995. — 152 с.

6. Чекаль Л.А., Павлова О.Ю., Сторожук С.В. та ін. Філософія науки та інноваційного розвитку. — К.: Міленіум, 2010. — 340 с.

Додаткова:

1. Аронов Р. А. Две точки зрения на природу физической реальности // Философские науки - 1991. - № 6.

2. Князева Е. Н., Курдюмов С. П. Синергетика как новое мировидение // Вопросы философии. — 1992. - № 12.

3. Костюк В.Н. Изменяющиеся системы. - М., 1993.

4. Николис Г., Пригожин И. Познание сложного. - М., 1990.

5. Панченко А.И. Природа физической реальности // Философские науки. - 1990. - № 9.

6. Ратников В.С. Физико-теоретическое моделирование: основания, развитие, рациональность. - К., 1995.

7. Революционные сдвиги в физико-математическом познании (философско-мировоззренческое значение). - К., 1992.

8. Хакен Г. Информация и самоорганизация. - М., 1991.

9. Верменко А.Ю., Сторожук С.В. Теоретичні, методологічні і світоглядні виміри філософії науки та інноваційного розвитку. Навчально- методичний посібник з курсу «Філософія науки та інноваційного розвитку» для студентів НУБіП магістерського рівня підготовки агробіологічних та еколого-біотехнологічних спеціальностей.— Ніжин: НИ Лисенко М.М., 2010. — 175 с.

Тема 9. Техніка в контексті розвитку науки

1. Античність: поняття «техне» і становлення техніки як соціокультурного феномена.

2. Середньовіччя й епоха Відродження: перші машини і практично ефективні технології.

3. Новий час і епоха Просвітництва: перша наукова революція і становлення технічного знання.

4. Дев'ятнадцяте століття - вік науково-технічного прогресу. Поєднання науки і техніки. Перші технічні науки.

Двадцяте століття — доба науково-технічної революції..речливість науково-технічного прогресу і його осмислення в сучасній духовній культурі.

6. Сучасні теорії постіндустріального та інформаційного суспільства.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Які науково-філософські школи розкрили основні суспільні виміри науково-технічного прогресу?

2. Розкрийте сутність поняття «техне» у греків. Співвідношення понять «природа» і «техніка».

3. Чиє техніка філософською проблемою?

4. Розкрийте відношення між наукою і технікою.

5. Поясність співвідношення понять «відповідальність в техніці», «за техніку», «за допомогою техніки».

6. Що таке альтернативна техніка?

7. Хто є суб’єктом техніки?

8. Розкрийте перспективи розвитку техніки.

9. Хто відповідальний за науково-технічний прогрес?

10. Окресліть специфіку індустріального етапу розвитку суспільства..

11. Розкрийте сутність теорії інформаційного суспільства.

12. Розкрийте співвідношення між теоріями постіндустріального та інформаційного суспільства.

Література

Основна:

1. Пікашова Т.Д., Шашкова Л.А. Нариси з історії науки і техніки. - К.. 1999.

2. Горохов В.Г., Розин В.М. Введение в философию техники. - М.. 1998.

3. Иванов Б. И., Чешев В.В. Становление и развитие технических наук. - Л., 1977.

4. Фигуровская В.М. Техническое знание. Особенности возникновения и функционирования. - Новосибирск, 1979.

5. Яковец Ю.В. Формирование постиндустриальной парадигмы: истоки и перспективы // Вопросы философии. - 1997. - № 1. - С. 3-17.

6. Чекаль Л.А., Павлова О.Ю., Сторожук С.В. та ін. Філософія науки та інноваційного розвитку. — К.: Міленіум, 2010. — 340 с.

Додаткова:

1. Митчем К. Что такое философия техники? - М., 1995.

2. Горохов В.Г. Методологический анализ научно-технических дисциплин. - М., 1984.

3. Ортега-и-Гассет Размышления о технике // Вопросы философии.

1993.- №10.

4. Новая технократическая волна на Западе. - М., 1986.

5. Ленк X. Размышления о современной технике. - М.. 1996.

6. Никифоров А.Л., Чешев В.В. Техническое знание и прогресс науки // Творческая природа научного познания. - М. - 1984. - С.237-248.

7. Маринко Т.Н. Диалектика научно-технического знания. - М., 1985.

8. Философские вопросы технического знания. - М.. 1984.

9. Верменко А.Ю., Сторожук С.В. Теоретичні, методологічні і світоглядні виміри філософії науки та інноваційного розвитку. Навчально- методичний посібник з курсу «Філософія науки та інноваційного розвитку» для студентів НУБіП магістерського рівня підготовки агробіологічних та еколого-біотехнологічних спеціальностей.— Ніжин: НН Лисенко М.М., 2010. — 175 с.

Тема 10. Філософське осмислення сучасних глобальних проблем. Екологічний вимір наукового світогляду.

1. Поняття, визначення і типологія глобальних проблем. Поняття «екологічна криза» та її різновиди.

2. Соціальна екологія як предмет філософії науки. Основні проблеми екології людини.

3. Технократичні й антитехнократичні стратегії підтримання сталості біосферних умов та розширення меж існування людства. Теоретико-методологічні засади і світоглядні виміри концепції сталого розвитку.

4. Особливості екологічної культури та екологізація свідомості. Екологічна етика.

5. Екологічний вимір сучасного наукового світогляду. Специфіка форм, методів і норм наукового дослідження у сучасному біологічному та агробіологічному пізнанні.

6. Специфіка екологічної ситуації в Україні та пропоновані концепції її поліпшення. Аграрно та індустріально орієнтовані варіанти програм розвитку українського суспільства. Проблема взаємозв’язку екологічних, культурно-демографічних, економічних, інформаційних, науково-технічних, військово-політичних й інших критеріїв безпеки держави та життєздатності нації і суспільства.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Що таке глобальні проблеми?

2. Представники якої філософської школи вперше здійснили системний розгляд глобальних проблем сучасності?.

Концепція яких авторів стала теоретико-методологічною основою екологічного імперативу?

4. Порівняйте поняття «криза» і «катастрофа».

5. Що таке екологічна криза? Проаналізуйте основні види

екологічних криз.

6. Проаналізуйте основні типи екологічної свідомості.

7. Хто заклав філософські засади концепції «сталого розвитку»?

8. Проаналізуйте теоретико-методологічні засади екологічної

етики.

9. Хто став засновником екологічної етики?

10. Порівняйте основні типи екологічної етики.

Література

Основна:

1. Біда О.А. Природничо-екологічний тлумачний словник. - К.: ТОВ „Міжнародна фінансова агенція”, 1998.

2. Вовк С.М. Філософські основи природознавства. — Чернівці: Рута, 2002. — 294 с.

3. Вронский В.А. Прикладная экология. Учебное пособие. - Ростов н/Д.: Изд-во «Феникс», 1996.

4. Крисаченко В.С., Хилько М.І. Екологія. Культура. Політика: Концептуальні засади сучасного розвитку. — К. : Знання України, 2001.

5. Социально-философские проблемы экологии / И.В.Огородник, Н.Н.Киселёв, В.С.Крисаченко, И.П.Стогний; Под ред. И.В.Огородника. — К.: Вища школа, 1989. — 271 с.

Додаткова:

1. 1. Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. — К.: Генеза, 1996.—369с.

2. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста / Владимир Вернадский. - М.: Наука, 1988. - 520 с.

3. Гордієнко А.Т., Пазенок В.С., Ситниченко Л.А. та ін. Ціннісні орієнтації (аналіз соціально-філософських концепцій Заходу 80-90-х років). — К.: Наукова думка, 1995. — 206 сю

4. Ермоленко А.Н. Этика ответственности и социальное бытие человека (современная немецкая практическая философия). — К.: Наукова думка, 1994. — 198 с.

5. Кисельов М.М., Крисаченко В.С., Гардашук Т.В. Методологія екологічного синтезу. — Київ: Наукова Думка, 1995. — 158 с.

6. Мамонтов Н.Ф. Экология и прогресс: О кризисе цивилизации. — К.: Тираж,1993. — 55 с.

7.

8.

9.

Основи соціоекології: Навч. посібник / Г.О.Бачинський, Н.В.Беренда, В.Д.Бондаренко та ін.,- — За ред.

Г.О.Бачинського.— К.: Вища школа, 1995. — 238 с.

ПолищукМ.Л. В преддверии натиска “третьей волны”: Контуры планетарной цивилизации в общественно­политической мысли Запада. — М.: Наука, 1989. — 160 с. Соколов В.В. Очерки истории экологической политики России.- СПб, Издательство СПбУЭФ, - 1994. - 116 с.

10. Верменко А.Ю., Сторожук С.В. Теоретичні, методологічні і світоглядні виміри філософії науки та інноваційного розвитку. Навчально- методичний посібник з курсу «Філософія науки та інноваційного розвитку» для студентів НУБіП магістерського рівня підготовки агробіологічних та еколого-біотехнологічних спеціальностей.— Ніжин:

НН Лисенко М.М., 2010. — 175 с.

Тема 11. Науково-технічний прогрес та особливості сучасної науки

1. Поняття “прогрес” та “науково-технічний прогрес”

2. Сутність поняття „наукова революція”.

3. Розвиток науки в межах традиції.

4. Сутність науково-технічної революції

5. Соціальні наслідки НТР

6. Наука як виробництво інноваційних знань

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Вчому сутність поняття „прогрес”?

2. Проаналізуйте основні стадії регресу.

3. Співвіднесіть поняття «розвиток» та «суспільний прогрес».

4. Проаналізуйте основні підходи до тлумачення історії.

5. Коли виникла ідея «суспільного прогресу»?

6. Суспільний прогрес - це позитивне явище?

7. Проаналізуйте основні стадії науково-технічного прогресу?

8. Чи тотожні поняття НТП та НТР?

9. У чому полягають особливості традиційності науки?

10. Доведіть принципову відмінність відкриття від інновації.

11. У чому виявляється особливість взаємозв’язку традицій та новацій?

Література

Основна:

1. Марков Н.В. Научно-техническая революция: анализ, перспективы, последствия. — М.: Политиздат, 1973.

2. Научно-техническая революция. Общетеоретические проблемы. — М.: Наука, 1976.

Ракитов А.И. Философия компьютерной революции. — М.: Политиздат, 1991.

4. Семенюк Э.П. Технологический этап научно-технической революции и информатика// Науч.-техн. информ. (М.: ВИНИТИ). — Сер. 1. — 1995. — № 1.

5. Современнаянаучно-техническаяреволюция. Историческое исследование. — М.: Наука, 1970.

6. Чекаль Л.А., Павлова О.Ю., Сторожук С.В. та ін. Філософія науки та інноваційного розвитку. — К.: Міленіум, 2010. — 340 с.

Додаткова:

1. Абдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации. — М.: Владос, 1994.—374 с.

2. Алексеенко И.Р., Кейсевич Л.В. Последняя цивилизация? — К.: Наукова думка, 1997. — 412 с.

3. Добров Г.М. Наука о науке. Введение в общее науковедение. — К.: Наук, думка, 1970.

4. Крисаченко В.С., Хилько М.І. Екологія. Культура. Політика: Концептуальні засади сучасного розвитку. — К.: Знання України, 2001.

5. Наука о науке. Общ. ред. В.Н. Столетова. — М.: Прогресе, 1966.

6. Філософія. Антропологія. Екологія (Природа. Технологія. Культура). — Альманах. — Вип. І. — К.: Стилос, 2000.

7. Философский энциклопедический словарь. — М.: Сов. энцикл., 2001.

8. Фундаментальные и прикладные исследования в условиях НТР. — Новосибирск: Наука, 1978.