Додаток 1 ТЕСТИ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

1. Конфлікт за своїм предметним змістом — це:

1. Відносини взаємної протидії особистостей.

2. Спосіб прояву протиріч.

3. Форма комунікації людини з людиною.

2. Засновники якої наукової школи управління вважали, що конфлікт — завжди небажане явище і причини виник­нення конфліктів у нечіткому розподілі повноважень і відпо­відальності:

1.

2. Школа «людських стосунків».

3. Школа соціальних систем?

3. Як трактується конфлікт згідно із сучасною теорією ме­неджменту:

1. Конфлікти не тільки можливі, а навіть бажані.

2. Конфліктам можна запобігти гармонізацією людських стосунків.

3. Конфлікти можна усунути за допомогою реалізації наукових принципів управління?

4. Які існують види конфліктів:

1. Конструктивні, ділові, вертикальні, зовнішні, парні.

2. Контактні, офіційні, тимчасові, реальні.

3. Внутрішньоособисті, міжособисті, міжгрупові?

5. Що є об’єктивними передумовами конфліктних ситу­ацій:

1. Матеріально-технічні, господарсько-політичні, господарсько-органі­заційні, соціально-професійні, соціально-демографічні, соціально пси­хологічні фактори.

2. Неадекватне самооцінювання своїх можливостей, консерватизм мислення, надлишкова принциповість.

3. Певний набір емоційних якостей особливості?

6. Відповідно до якої моделі оптимальний стиль керівниц­тва залежить від двох ситуаційних факторів: особистих якос­тей підлеглих та вимог і впливу зовнішнього середовища:

1. Модель «шлях-мета».

2. Модель Йєтона-Врума

3. Позиція особистих якостей?

7. Відповідно до якої моделі оптимальний стиль лідерства залежить від зрілості виконавця:

1. Теорія «життєвого циклу».

2. Модель «шлях-мета».

3. Модель керівництва Фідлера?

8. Скільки стадій має динаміка конфлікту:

1. Три.

2. П’ять.

3. Чотири?

9. Що слід розуміти під конфліктом:

1. Суперечка між людьми, яка характеризується протиборством осо­бистостей.

2. Розбіжність у поглядах на ті чи інші речі, процеси, обставини, си­туації.

3. Порушення спілкування між людьми?

10. Які стадії проходить конфлікт:

1. Потенційний, конфліктна поведінка, стадія розв’язання конф­лікту.

2. Короткочасний, тривалий, затяжний, «глухий кут».

3. Виникнення об’єктивної ситуації, реальні дії сторін?

11. Який характер має ділова конфліктність:

1. Конструктивний, принциповий.

2. Стійкий, інерційний.

3. Деструктивний, інерційний?

12. Які функції трудового колективу вважаються найваж­ливішими:

1. Суспільно-продуктивна та задоволення потреб працівників.

2. Управлінська, адміністраторська, продуктивна.

3. Координація, планування, організація, мотивація, контроль?

13. За якими критеріями класифікуються трудові колек­тиви:

1. Вид діяльності, форма власності, кінцевий продукт.

2. Економічні, соціальні, технічні.

3. Основний, проміжний, первинний?

14. Які стадії розвитку колективу відповідають характери­стиці: «завершується взаємне вивчення, на основі якого від­бувається зближення людей у групи — найбільш ініціативні, менш ініціативні, індиферентні»:

1. Диференціація.

2. Формування.

3. Згуртованість?

15. Які приклади характеризують тимчасові трудові колек­тиви:

1. Бригада з продажу новорічних ялинок чи прикрас, «Шкільний ба­зар» перед початком навчального року.

2. Група студентів-заочників, група викладачів кафедри.

3. Бригада продавців універмагу?

16. Яку структуру колективу ілюструє група спеціалістів, виділена за ознакою кваліфікації, стажу, спеціальної освіти:

1. Професійно-кваліфікаційна.

2. Соціально-демографічна.

3. Виробничо-функціональна?

17. Якій категорії відповідає визначення: «Кожна особа впливає на інших і одночасно знаходиться під впливом ін­ших»:

1. Реальні групи.

2. Номінальні групи.

3. Соціальні групи?

18. Яким характеристикам відповідає група «любителі ри­бної ловлі серед викладачів кафедри університету»:

1. Реальна конфліктна тимчасова, неформальна.

2. Реальна, постійна формальна.

3. Умовна, неконтактна постійна формальна?

19. Якому типу конфліктів відповідає неузгодженість вироб­ничих вимог із особистими вимогами:

1. Внутрішньоособистісний конфлікт.

2. Міжособистий конфлікт.

3. Міжгруповий конфлікт?

20. Які методи існують для розв’язання конфлікту:

1. Пояснення вимог до роботи, використання координаційних механіз­мів, установлення комплексних цілей, використання системи винагород.

2. Економічні, психологічні, організаційні.

3. Ухилення, згладжування, примушення, компроміс, вирішення проблем?

21. Які існують основні стилі поведінки в конфліктній си­туації:

1. Пристосування, уникнення, конкуренція, співробітництво, комп­роміс.

2. Ухилення, згладжування, примушення, компроміс, вирішення проблем.

3. Компроміс, конкуренція, співробітництво, пристосування?

22. У якому році було розроблено метод Томаса—Кіл- мена:

1. 1972.

2. 1974.

3.1975?

23. Якою є людина, яка застосовує стиль конкуренції в управлінні колективом:

1. Активна, має певну владу, авторитетна.

2. Активна, поважає особисті відносини, впевнена.

3. Активна, цінує особистість, цілеспрямована?

24. Коли застосовують стиль компромісу:

1. Коли обидві сторони володіють однаковою владою і мають взає- мовиключні інтереси.

2. При небажанні вирішити проблему швидко.

3. Коли не влаштовує тимчасове вирішення проблеми?

25. Що змінюється в середині організації під впливом зов­нішнього оточення:

1. Цілі, організаційна структура, технологія і завдання, трудові ресурси.

2. Стратегія підприємства, технологічні процеси, задача.

3. Стратегія і тактика підприємства, організаційна, технологія?

26. Що є реактивною дією керівника:

1. Зміни, які вживаються до виправлення помилки, знайденої систе­мою контролю.

2. Дії, вжиті для того, щоб прореагувати на представлену можли­вість, надану оточенням.

3. Дії вжиті, для виправлення поки що не існуючої фактичної про­блеми?

27.

1. Шість.

2. Сім.

3. П’ять?

28. Якщо працівники намагаються уникати один одного, а в разі неминучості контактів мають місце негативні емоційні стани та конфлікти, та це є:

1. Психологічна несумісність.

2. Невідповідний стиль управління.

3. Стадія диференціації у розвитку колективу.

29. Спеціалісти у сферу людського спілкування вважа­ють, що:

1. 55 % інформації ми отримуємо при невербальному спілкуванні; 38 % дає нам голос; 7 % — зміст сказаного.

2. 50 % дає нам зміст сказаного; 50 % інформації ми отримуємо при невербальному спілкуванні.

3. 40 % інформації ми отримуємо при невербальному спілкуванні; 30 % — дає нам голос; 30 % — зміст сказаного.

30. Які дії необхідно представити в графічній формі, щоб отримати гратку Томаса—Кілмена:

1. Дії пасивні і активні, сумісні та індивідуальні.

2. Дії, щоб задовольнити особисті інтереси, активні.

3. Дії, щоб задовольнити інтереси другої сторони, сумісні?

31. Скільки існує етапів успішного проведення організа­ційних змін:

1. Шість.

2. П’ять.

3. Сім?

32. Який ступінь стресу вважають неможливий:

1. Нульовий.

2. Дуже великий стрес.

3. Надмірний стрес?

33. Який стиль знаходиться всередині матриці Томаса— Кілмена:

1. Компромісу.

2. Конкуренції.

3. Співробітництва?

34. Якою може бути згуртованість колективу:

1. Тільки позитивно-спрямованою на досягнення суспільнозначущої мети.

2. Загальною та локальною.

3. За спрямованістю — як позитивною так і негативною?

35. Який із стилів реалізується тоді, коли ви не відстоюєте свої прав, не співробітничаєте ні з ким для опрацювання ви­рішення проблеми:

1. Ухилення.

2. Співробітництва.

3. Пристосування?

36. Які два види емоцій вважаються основними джерелами конфліктів:

1. Роздратування і заздрість.

2. Заздрість і агресивність.

3. Роздратування і недовіра?

37. Які етапи характеризують успішне проведення органі­заційних змін:

1. Тиск, посередництво, експеримент, підкріплення і згода.

2. Розподіл повноважень, односторонні дії, делегування повноважень.

3. Створення інформації, залучення підлеглих, підтримка, перегово­ри, кооптація?

38. Що є скільки для стилю посилення і стилю пристосу­вання:

1. Відстрочка у вирішенні проблем.

2. Співпраця з іншою людиною.

3. Нічого не робиться для задоволення інтересів іншої сторони?

39. Якому типу «важких людей» відповідає визначення: «якщо предмет конфлікту не особливо важливий для вас, то краще ухилитися від нього або пристосуватися»:

1. Типу «шерманівський танк».

2. Типу «снайпер».

3. Типу «вибухова людина»?

40. Який стиль особливо ефективний у вирішенні конфлі­кту, якщо сторони мають різноманітні приховані потреби?

1. Стиль співробітництва.

2. Стиль компромісу.

3. Стиль ухилення?

41. За допомогою якого метода можна визначити неконф- ліктні та конфліктні напружені зони:

1. Соціометричний метод.

2. Раціонально-інтуїтивний метод.

3. Модель оволодіння конфліктною ситуацією?

42. Які можна виділити варіанти закінчення конфлікту:

1. Повне вирішення конфлікту; часткове вирішення конфлікту; по­вернення до початкового стану.

2. Конфлікти спонтанно припиняються; конфлікти припиняються тільки при втручанні зовнішніх сил.

3. Конфлікти спонтанно припиняються; конфлікти припиняються під впливом засобів, знайдених самими опонентами?

43. У яких ситуаціях застосовується стиль співробітництва:

1. Існують тісні, взаємозалежні стосунки з іншою стороною.

2. Напруження дуже велике і є необхідність послабити її.

3. Необхідно зберегти мир і добрі відносини з іншими людьми?

44. За допомогою яких методів здійснюється управління конфліктом:

1. Структурних та міжособистісних.

2. Організаційних та соціально-психологічних.

3. Ухилення, згладжування, примушення, компромісу?

45. Які організаційні чинник спричинюють стрес:

1. Навантаження, конфлікт ролей, невизначеність ролей, нецікава робота, погані фізичні умови.

2. Роздратованість, депресія, особисті проблеми?

46.

1. Різновид анкети, в якій є питання про ставлення опитуваного до інших членів групи.

2. Різновид анкети, в якій є питання про поділ працівників за віком, статтю, сімейним станом.

3. Різновид анкети, в якій є питання про неформальні відносини в колективі?

47. До якого із стилів належить визначення «є самим важким, але допомагає виробити найбільш прийнятне для обох сторін рішення у складних і важливих конфліктних ситуаціях»:

1. Співробітництва.

2. Компромісу.

3. Пристосування.

48. Які існують психологічні типи покупців:

1. Чоловіки, жінки, люди середнього віку, молодь, діти, інваліди.

2. Сангвініки, холерики, флегматики, меланхоліки.

3. Покупці-спеціалісти, покупці-професіонали, покупці з фізичними вадами, звичайні покупці?

49. Що таке соціометрія:

1. Це поєднання опитувальної методики та алгоритмів для спеціаль­ного математичного оброблення первинних вимірів.

2. Це з’ясування особистих реакцій на ті чи інші можливості.

3. Це виявлення «соціометричних позицій» у формальних групах?

50. Що є спільним для стилю компромісу і стилю співробі­тництва:

1. Ви частково задовольняєте свої бажання і частково виконуєте ба­жання іншої людини.

2. Ви та інша людина хочете одного й того самого, але знаєте, що одночасно це для вас нездійсненно.

3. Ви шукаєте приховані потреби та інтереси?