7.5. Інноваційні конфлікти.

У сучасних умовах нестабільності еконо­міки та трансформації суспільних відносин особливої актуальності набу­вають питання, пов'язані з загостренням конфліктності в колективі під час упровадження й використання нововведень у господарській практиці.

Оригінальні, по-новому сформульовані думки саме тому нові, що відрізняються від звичних, традиційних практик. Впровадження нового продукту, технології чи послуги найчастіше означає для людини необ­хідність відмовитися від звичного, від старого, викликає зміни у вироб­ничих процесах, в споживчій сфері, у звичках і в стабільних суспільних зв'язках. У виробничій сфері поява нової ідеї часто веде до знецінення праці не тільки окремих осіб, але і цілих груп. Можливою причиною кон­флікту може бути і така система мотивації і зацікавленості, в якій вигода для новатора стає збитком (дійсний або надуманий) інтересам структур­ного підрозділу або всієї організації.

Нововведення суперечливі, оскільки, як правило, немає абсолютної впевненості в тому, що вони будуть виправданими. Іноді відстрочені не­гативні наслідки нововведення цілком перекривають його позитивний ефект. Тому інновація нерідко виступає як об'єкт конфлікту.

Імовірність конфлікту під час уведення інновації зростає за таких при­чин. Масштабні нововведення включають велику кількість людей з різни­ми інтересами в інноваційний процес, що часто спричиняє конфлікти. Ра­дикальність нововведення підвищує ймовірність і гостроту інноваційних конфліктів. Помітно впливає на інноваційні конфлікти соціально-психо­логічне, інформаційне та інше забезпечення процесу впровадження, раці­ональна організація якого сприяє попередженню конфліктів.

Інноваційний конфлікт - це протидія між прихильниками нововве­дення (новаторами) і супротивниками (консерваторами).

Причини інноваційних конфліктів можна об'єднати в п'ять груп.

Перша група включає об'єктивні причини, що полягають у природному зіткненні інтересів новаторів і консерваторів.

Друга група причин - організаційно-управлінські причини, що поля­гають у неузгодженості політичних, соціальних, управлінських механізмів оцінки, впровадження й поширення нововведень.

Третя група причин пов'язана з характеристиками самого нововведення. Різні нововведення породжують різні за кількістю й гостротою конфлікти.

Четверта група стосується особистісних причин полягає в індивідуально-психологічних особливостях учасників інноваційного процесу.

П'ята група включає ситуативні причини інноваційної ситуації. Кожне нововведення здійснюється в умовах конкретних соціально-е­кономічних, соціальних, матеріально-технічних та інших обставин. Ці обставини можуть спричиняти виникнення інноваційних кон­фліктів.

Доведено, що інноваційний конфлікт має полімотивований ха­рактер. Спрямованість мотивів опонентів різна. Так мотиви новатора більш суспільно-орієнтовані, у консерватора - індивідуально-орієн- товані. Основними мотивами вступу в конфлікт новатора є: праг­нення підвищити ефективність діяльності колективу; бажання по­ліпшити стосунки в колективі; небажання працювати по-старому; прагнення реалізувати свої можливості; бажання підвищити свій авторитет. Для консерватора притаманні такі мотиви вступу в кон­флікт: небажання працювати по-новому, змінювати стиль поведінки й діяльності; реакція на критику; прагнення настояти на своєму; бо­ротьба за владу; прагнення зберегти матеріальні й соціальні блага.

Ініціатором інноваційних конфліктів виступає переважно нова­тор - прихильник нової ідеї, або творець чи реалізатор нововведення.

В організації під час впровадження нових підходів періодично формуються стани невизначеності, напруженості, стресів. Інно­вація підриває рівновагу, тоді як організація намагається зберегти статус-кво. Ризик невдачі великий, але існує і така можливість, що під впливом успішної інновації стає проблематичним збереження частини колишніх керівників на своїх місцях. Отже їхні побоюван­ня престижного характеру можуть стати причиною консерватизму і викликати конфлікт.

Опір, часто навіть ворожі реакції на нову думку є об'єктивним чинником інновацій. Навіть у разі успіху інноваційні процеси супро­воджуються конфліктами - адже вони примушує пристосовуватися до нового. Традиційно негативне сприйняття конфліктів суспільний клімат, не сприяє розповсюдженню інноваційної діяльності, навіть безумовно ґрунтовній з економічної точки зору, і часто гальмує її. Це явище називають інноваційною інерцією організації.