7. 8. Кримінальний конфлікт.

Суперечність злочинних і суспільних інтересів у багатьох випад­ках виявляється у протистояння інтересів злочинця (злочинців) і конкретної особи (групи). Злочин створює конфліктну ситуацію або прямий конфлікт, що вирішують зусиллями приватних осіб, зокрема й самих потерпілих і державних інституцій в процесі кримінального судочинства.

Кримінальні конфлікти можна поділити тривалі і ситуативні (спонтанні).

Тривалі конфлікти - це, як правило, ціла серія конфліктних епі­зодів. Їх суб'єктами виступають родичі, члени сім'ї, співмешканці, сусіди, знайомі, товариші по службі тощо у стосунках яких присутні постійні розбіжності, періодичні сварки, суперечки. Завершує такі конфлікти конкретний завершальний епізод, викликаний критичним рівнем напруженості і реалізований у злочині. Конкретні протиріччя тут різні: проблеми влади і підпорядкування у міжособистісних від­носинах, проблема поділу майна, аморальна поведінка одну із суб'єк­тів, помилки у господарюванні, ревнощі у взаєминах чоловіка і дру­жини або співмешканців.

Такі конфліктні відносини можуть розтягуватися на місяці або на роки і не завжди мають насильницьку історію розвитку. В їх «русі» до насильницького злочину істотну роль відіграє акумуляція негатив­них емоцій і взаємного недовір'я. Конкретним приводом для злочину можуть бути старі рахунки, образи, погрози, до яких удаються сто­рони в незліченних дрібних сутичках і сварках. Встановлено, що чим довше і частіше загрози використовують в конфліктах між близькими людьми, тим вище вірогідність насильницького вирішення інциден­тів.

Такий конфлікт, як правило, характеризується циклічністю, пов­торюваністю конфліктних епізодів. Розвиток тривалих кримінальних конфліктів виявляє тенденцію до 'їх ескалації. Ця ескалація може мати як явний, так і прихований характер, проходити на очах у оточення і прориватися в акті насильства лише на завершальній, власне кримі­нальній його стадії.

Інший різновид кримінальних конфліктів виникає і завершуєть­ся в межах однієї ситуації, одного епізоду взаємодії і, як правило, в інцидентах спілкування раніше незнайомих людей. Важливо відзна­чити, що на відміну від конфліктів між близькими чи добре знайо­мими людьми вони найчастіше відбуваються у суспільних місцях: на вулицях, в парках, в барах, кафе тощо. Ці спонтанні колізії не мають передісторії і розгортаються часто на очах у свідків. Різновидом ситу­ативних конфліктів є втручання в чужий конфлікт сторонніх людей, що намагаються зупинити протиправні дії і своїм втручанням ініцію­ють новий конфлікт з власною участю.

Завдання на самостійну роботу.

1. Виконайте тест «Методика діагностики рівня соціальної фру­страції Вассермана». Мета дослідити рівень фрустрації в соціальних відносинах.

Інструкція. Оцініть свою задоволеність основними аспектами со­ціального життя.

Бланк методики

Обробка і інтерпретація результатів. По кожному пункту визна­чається показник рівня невдоволеності (від 0 до 4 балів). Підрахову­ється загальна сума балів респондентів. Висновок про рівень соціаль­ної фрустрації робиться з урахуванням величини середнього балу за кожним пунктом тесту. Чим більше бал, тим вище рівень соціальної фрустрації:

Проаналізуйте зв'язок між окремими сферами соціальної фру­страції і рівнем Вашої конфліктності.

2. Оцінить Ваші внутрішньоособистісні прорблеми за тестом «Самооцінка комплексу неповноцінності». Комплексами неповно­цінності корифеї психоаналітичної школи позначили емоційно за­барвлені переконання і життєві принципи, що виявляються в імпуль­сивних, необгрунтованих вчинках, обмежують можливості розвитку особистості та ускладнюють спілкування.

Цей комплекс породжений невпевненістю у собі, що примушує людину відчувати меншовартість. Він, наприклад, може стати при­чиною відмови від конкурентної взаємодії: іспитів, професійних кон­курсів, бізнесу тощо. Комплекси розвиваються, як правило, у людей, схильних суворо виносити вироки усім: як собі, так і іншим.

Це пояснюється ти, що наша самооцінка найпрямішим чином пов'язана з нашим ставленням до оточення. Той, хто любить цей світ, любить і себе. А якщо ми завжди критикуємо інших, то ми будемо безжальні і до себе.

Інструкція. Прочитайте кожне твердження, виберіть той варіант відповіді, яка найбільш справедлива для вас, випишіть номер твер­дження і кількість балів на вибраний варіант відповіді (кількість ба­лів вказана поряд з варіантом відповіді).

Тестовий матеріал.

Оцінка результатів. Увага: якщо ви не набрали однакову кількість балів (наприклад, 0 і 0,3 і 3, 5 і 5) у парах: 3 і 18, 9 і 25,12 і 22 — то за­гальний результат тесту можна вважати випадковим, недостовірним. - 0-40 балів — на жаль, ви закомплексовані. Себе оцінюєте негатив­

но, «зациклилися» на своїх слабких місцях, недоліках, помилках. Постійно боретеся з собою, і це тільки посилює і ваші комплек­си, і саму ситуацію, ще більше ускладнює ваші стосунки з людьми. Спробуйте думати про себе інакше: концентруйтеся на тому, що є у вас сильного, теплого, хорошого і радісного. Побачите, що дуже скоро зміниться ваше ставлення до себе і до оточення.

- 41-80 балів. У вас є всі можливості справитися зі своїми комплек­сами. Загалом, вони не дуже заважають вам жити. Часом ви бої­теся аналізувати себе, свої вчинки. Запам'ятаєте: ховати голову в пісок — справа безперспективна, до добра не доведе і може тільки на якийсь час розрядити ситуацію. Від себе не втечеш, сміливіше вирішуйте свої проблеми.

- 81-130 балів — ви не позбавлені комплексів, чудово справляєте­ся зі своїми проблемами. Об'єктивно оцінюєте свою поведінку і вчинки людей. Свою долю тримаєте в своїх руках. У компаніях по­чуваєте себе легко і вільно, і люди почувають себе так само легко з вами. Так тримати!

- 131-150 балів — ви думаєте, що у вас взагалі немає комплексів. Не обдурюйте себе, такого просто не буває. Придуманий вами світ і власний образ - далекі від реальності. Самообман і завищена са­мооцінка небезпечні. Спробуйте подивитися на себе з боку. Адже комплекси для того, щоб з ними справлятися або... щоб їх полю­бити. Вас вистачить і на те, і на інше. Інакше, ваш комплекс са­мозакоханості переросте в зарозумілість, а зарозумілість, викличе неприязнь до вас оточуючих людей, істотно зіпсує ваше життя.

3. Проаналізуйте, чи є кореляція між Вашими особистісними ха­рактеристиками і рівнем соціальної фрустрації.