Тести для самоконтролю.

a. Політичні конфлікти поділяють на:

1. конфлікти цінностей, інтересів, ідентифікації

2. державно-правові і політичні

3. ліберальні і консервативні.

b. Державні конфлікти протікають:

1.

2. в юридичній формі і мають причиною правові розбіжності;

3. як зона політичного протистояння.

c. Види міждержавних конфліктів:

1. конфлікт ідеологій і конфлікт із-за політичного панування;

2. територіальні і релігійні конфлікти;

3. економічні і ідеологічні.

e. Сучасна конфліктологія використовує поняття «сила» суб'єктів міжнародного конфлікту, під якою розуміють:

1. потенційну здатність суб’єкта конфлікту добитися реалізації своїх

цілей;

2. глибинні суперечності між державами;

3. генератори конфлікту.

f. Прихований етнічний конфлікт виражається:

1. в ухваленні конституцій і конституційних законів або внесення в них відповідних поправок;

2. в схваленні законів і підзаконних актів, що відповідають принци­пам міжнародних угод;

3. в соціальній конкуренції, оціночному порівнянні своєї і чужої груп

на користь власної.

g. Конфлікт в економічній сфері виявляється як:

1. конкуренція за ресурси, умови виробництва;

2. нові технології і збут продукції;

3. соціальна і політико-правова боротьба за легітимацію того або ін­шого виду власності.

h. Організаційні конфлікти обумовлені:

1. байдужістю співробітників; ухиленням від спілкування; невмоти- вованою упертістю; несанкціонованою активністю; плинністю ка­дрів;

2. особистісною своєрідністю членів групи, наприклад, невмінням контролювати свій емоційний стан, агресивністю, некомуніка­бельністю, нетактовністю.

3. трудовим процесом; особливостями людських стосунків (симпатія­

ми і антипатіями; культурними, етнічними відмінностями людей, діями керівника тощо).

i. До способів вирішення культурного конфлікту відносять:

1. уникнення зіткнення з чужою культурою; відмова від своєї культу­

ри і цілковите засвоєння чужої;

2. культурний обмін і взаємодія; часткова (в певній сфері життя) орі­

єнтація на норми і вимоги іншекультурного середовища; активне нав'язування представниками чужої культури, своїх цінностей, норм і моделей поведінки;

3. практику подолання культурного шоку; плюралізм у підході до різ­них культур; розвиток культурологічної, політичної, ідеологічної співпраці.

j. Кризова сім'я характеризується:

1. неадекватним усвідомлення конфлікту учасниками взаємодії (чо­ловік і дружина сприймають об'єктивну конфліктну ситуацію пе­рекручено);

2. сферою суперечливих інтересів подружжя, що породжує сильні і стійкі негативні емоційні стани;

3. пізнавальною функцією, коли розвиток конфлікту призводить до більш глибокого, хоч і не завжди точного, розуміння ситуації.

Ключі: а. 1; b. 2; c. 1+2; d.; e.1; f.3; g.1+2; h.2+3; i.1+2; j.2.