23. Філософські погляди емпіриста Ф. Бекона.

Емпірик Бекон (1561-1626) доводив, що гіпотетико-індуктивний метод надасть таку можливість. Індукція - це така логічна процедура, згідно якої з часткових тверджень робиться загальний умовивід.

Так, спостерігаючи фізичні процеси, ми можемо бачити, повторивши експеримент, що при нагріванні вода перетворюється на пар, і, таким чином, робимо відповідний умовивід. Але досвіду завжди недостатньо для того, щоб зробити висновок про всі природні явища, тому, каже Бекон, ми не можемо, наприклад, стверджувати з впевненістю «всі лебеді є білими», оскільки окрім тих птахів білого кольору, яких ми бачили, поза нашим досвідом, існують лебеді інших кольорів. Знання Бекон порівнює з водою. Вона або падає з неба, або б'є із землі. Ті знання, що йдуть з неба, – від Бога, є складовими теології, ті ж, що йдуть від природи і джерелом яких є відчуття, є складовими природної філософії. Науки про природу повинні бути відгороджені від впливу і втручання релігії. Тільки на цьому шляху можливе формування нової науки. Наш досвід завжди обмежений, тому індукція не є достовірним методом пізнання і дає лише приблизне знання реальності, яке до того ж обмежується нашими власними мареннями (Бекон називає їх «привидами»). «Привиди роду» полягають в самій природі людини, в її недосконалості, ушкодженості. Так людський розум Бекон порівнює з викривленим дзеркалом, що спотворює речі. Тому наші знання приречені на відносність та неповноту. «Привид печери» - це заблудження окремої людини, що пов’язане із особливостями виховання (це особиста печера, що поглинає світ Істини). «Привид ринку» виникає через неправильне використання слів, це призводе до безкінечних тлумачень та спорів. «Привид театру» - сліпе поклоніння загальноприйнятим авторитетам, які підкорили розум людей подібно до того, як підкоряють серця людей актори. Справжні вчені, пише в своєму «Новому органоні» Бекон, подібні до бджіл, які спираються не тільки на чуттєві факти (як вчені-«мурашки», що несуть до свого житла дрібні частки знань), і не тільки на інтелект (як вчені-«павуки», що виплітають закони з самих себе), але будують як із власного матеріалу, так і з квітки, з якої збирають нектар.

Методом нової науки, на думку Бекона, може бути тільки індуктивний метод – метод сходження від часткового до загального. Наука повинна починати з досвіду, з експерименту – це головне положення Бекона стосовно методу.