70. Нація як соціальний феномен.

Процес ліквідації економічної роздробленості, зміцнення господарських зв'язків між окремими народностями, об'єднання місцевих ринків всередині тієї чи іншої держави в загальнонаціональний та інші фактори привели до появи більш зрілої, розвиненої соціально-етнічної спільноти людей— нації.

У літературі немає чіткого визначення поняття"нація". Немало вчених висловлюють сумнів щодо можливості дати більш-менш прийнятне визначення нац, посилаючись на виняткову складність, суперечливість та своєрідність цього феномена, зокрема, на динамізм та неоднозначність специфічних ознак даної історичної спільноти людей. Визначення, які в літ-рі можна знайти, тісно пов'язані з різноманітними теоріями нац. Умовно їх можна поділити на кілька основних груп: психологічні, культурологічні, етнологічні та історико-економічні. Засновниками психологічної теорії нації є французький філософ та історик Е. Ренан і австромарксист О. Бауер. У психологічних концепціях закономірності формування та розвитку нац. розглядались як похідні від свідомості і психіки окремої особистості, "психології народів". Так, в ренанівському трактуванні "нац. — це душа,духовний принцип", що формується шляхом"узгодження" та"солідарності", утворюваної чуттям минулих та майб. поколінь. О. Бауер вважав, що нація являє собою"сукупність людей, спільністю долі згуртованих у спільність характеру". Ще один представник психологічної теорії, М. Кареєв, розглядав нац. як групу, що виникає із"безпосередньої психологічної взаємодії" індивідів. Виникнення культурологічних теорій нац. пов'язане з іменем К. Рен-нера(Шпрингера). Він уявляв нац. як безкласову духовну спільність індивідів, як суб'єктивну єдність чи культурний союз, породжений свідомістю етнічної приналежності людини. Нація,за Р. Реннер цекультурний союз". В основі культурницької теорії нац.

, таким чином, лежить спільність національної культури, зокрема національної мови. Досить значного поширення набула етнологічна теорія нац. Вона увібрала в себе деякі елементи як психологічної, так і культурологічної теорії. її прихильники етнологічної теорії вважають, що основними ознаками нації є спільність походження, етнічної самосвідомості, національних почуттів, прихильність до етнодуховних цінностей. Однак у більшості етнологічних концепцій нац. , як і в попередніх теоріях, недооцінюється значення соціальних аспектів у розвитку нац. Розглянемо, нарешті,"історико-економічну" теорію нац. , засновником якої є теоретик марксизму К. Каутський. У праці"Ознаки національності" він писав, що ознаками нац. є загальна територія і мова а також спільність економічного життя та традицій. Головними ж ознаками нац. , на його думку, є спільна територія та спільна мова. Навіть при відсутності чи втраті однієї або кількох ознак нац. , вона, на думку К. Каутського, продовжує існувати. Таким чином, нація являє собою надзвичайно складний динамічний організм, який перебуває в безкінечному русі та розвитку. Ті чи інші ознаки нації певною мірою "працюють" на різних етапах її розвитку. Так, на етапі становлення нації особливо важливу роль відіграють такі її ознаки, як територіально-мовна та економічна єдність. У процесі подальшого розвитку, зокрема міграційних процесів, можливі відгалуження нац. у вигляді діаспори; в цьому разі зазначені вище ознаки нації вже не відіграють такої суттєвої ролі, як у період її становлення. Посилюється значення різноманітних чинників, складових національної самосвідомості, зокрема таких видових ознак, як гуманістична спрямованість їхньої життєдіяльності та цивілізованість.

<< | >>

↑

Источник: Філософія. Відповіді до іспиту. 2016

Еще по теме 70. Нація як соціальний феномен.:

- Логика - Основы философии - Социальная философия - Философия науки и техники -