48. Несвідоме, свідоме і надсвідоме
Зв’язок свідомого та несвідомого розкрито, зокрема, австрійський психоаналітик Зігмунд Фрейднаприкінці19-на початку20 ст. в рамкахпсихоаналітичного підходу. Ванатомії особистості він виділяв три взаємодіючі компоненти: 1.
«Воно» - несвідомий компонент,який є успадкуванням людською організацією глибинним шаром, «киплячим котлом інстинктів», невгамовним потягів людини, які підкоряються принципу задоволення. 2. »Я» - свідомий компонент, Який є посередником між«Воно» і зовнішнім світом. «Я» виконує функцію впливу цього світу на несвідоме. 3. «Над-я»- це сукупність суспільних норм і стандартів поведінки», які виконують роль»цензора» (надсвідоме?) Аналізуючи«Воно», Фройд виділивдві основні природжені інстинктивні потреби, які визначають психічну діяльність людини: 1)лібідозну (інстинкт самозбереження, потяг до життя,л юбов, сексуальний потяг); 2)агресивну (потяг до руйнування,смерті,війни). Задоволення цих потреб стикається яз перешкодами з боку навколишнього світу, суспільства. Тому вони витискуються і створюютьс феру«несвідомого» Однак інстинктивні потреби все ж такипрориваються, обходячи цензуру«свідомого» і виявляються у вигляді«символів»: а) все, що виробляє людина(твори культури, мистецтва) - це символізація«витіснених у підпілля несвідомих потреб»б) вони можуть проявлятися у різних формах повсякденного життя(обмовки, снобачення);. в) міфи, народні звичаї- це також наслідок символізації витіснених біологічних потреб.
Взаємодія трьох компонентів: «Я» звичайно перебуває у конфлікті, оскільки вимоги «Воно»і «Над –я»несумісні.
Тому«Я» постійно звертається до механізмів психологічного захисту, роль яких виконують: а) сублімація- механізмі, який знімає напруження в ситуації конфлікту шляхом трансформації інстинктивних форм поведінки в більш прийнятні для індивіда та
суспільства. (Конкретним випадком є переключення енергії лібідо на процеси творчості); б) проекція– неусвідомлене наділення іншої людини притаманними для даної людині мотивами, рисами та властивостями; в) витиснення.
процес, в результаті якого неприйнятні для індивіда думки, спогади, переживання«виганяються» із свідомості і переводяться в сферу несвідомого, але прицьому вони продовжують впливати на поведінку індивіда і переживатися ним у вигляді тривоги, страху та ін. в) заміщення– зміна об»єкта, на який спрямовані почуття, Включається тоді, коли пряме вираження почуттів стосовного даного об»єкта може мати загрозу і викликає тривогу. Це й підхід використовувався для а) спершу для лікування психічних захворювань, б) а згодом застосував для пояснення ролі несвідомого у житті людини. Позитивні моменти та дискусійні питання теорії Фрейда щодо свідомого та несвідомого: 1Позитивні моменти: положення про складність та багатоплановість структури особистості; про свідоме та несвідоме; про внутрішні суперечності особистості). 2. Дискусійні моменти: мотивація людської поведінки пов»язується переважно з природженими, інстинктивними(сексуальними та руйнівними) потребами; визначається фатальний антагонізм між свідомим та несвідомим; між індивідом та суспільством. Пізніше виникла потреба у подоланні біологізаторських поглядів на особистість, у соціалізації фрейдистської теорії особистості, що і було здійснено неофрейдистами: К. Г. Юнг, А. Адлер, Е Фром та ін. Один із його представниківЕ. Фром – нім-американ психолог, заперечив біологізм Фройда, переглянув символіку несвідомого, зміщуючи акценти з придушення сексуальності на конфліктні ситуації, зумовлені соціальними причинами, Він уві поняття«соціального характеру », трактуючи його як сполучну ланку між психологією індивіда й соціальною структурою суспільства.
Еще по теме 48. Несвідоме, свідоме і надсвідоме:
- 48. Несвідоме, свідоме і надсвідоме
- 47. Структура та функції свідомості.
- 50. Несвідоме, свідоме і надсвідоме