<<
>>

49. Основні складові пізнавальної діяльності:суб’єкт

Пізнання-це процес особливого розвитку суб’єкта і об’єкта коли основним результатом постає знання. Під суб’єктом вважають людину або істоту із спільності людей, які реально функціонують(сім’я, група).

Суб’єкт пізнання знаходиться в постійному процесі розвитку. Об’єктом пізнання є те, на що спрямована пізнавальна діяльність суб’єкта. В принципі об’єкт також знаходиться в процесі розвитку. Об’єкт і суб’єкт находяться в процесі взаємодії задля досягнення конкретної цілі і відповідно із обраної суб’єктом метою. Мета пізн. проц. -це те, чого прагне людина. Ціль-це ті конкретні результати, яких мидосягаємо на шляху до мети. Мету ми плануємо, а цілі здобуваємо.

Суб'єкт пізнання визначається і як суспільство в цілому, яке має певний спосіб матеріального та духовного виробництва, певний історичний рівень розвитку культури та науки. Проте слід мати на увазі, що сус-тво не має надлюдських, надіндивідуальних органів пізнання. Сус-тво виступає суб'єктом пізнання опосередковано, через пізнав. діяльність окремих людей, але люди формуються як суб'єкти пізнан. лише в їхній спільній діяльності, зумовленій певною системою суспільних відносин, формами спілкування, певним рівнем розвитку суспільн. виробництва, культури та самого пізнання. Суб'єктом пізнан. є людина не як біологічна істота, а як продукт суспільно- історичної практики і пов'язана з усією сукупністю суспільно-історичних умов та відносин шляхом засвоєння надбань матеріал. та духовної культури сус-тва. Кожна людина реалізує себе в пізнанні як суспільна істота, оскільки всі пізнавальні здібності і можливості, вся пізнавальна діяльність у своїх суттєвих проявах реалізується лише в суспільстві і через суспільство. Суб'єкт пізнання, таким чином, - це людина, яка включена в суспільне життя, в суспільні зв'язки та відносини, яка використовує суспільно-вироблені форми, способи, методи практич.

та пізнавальної діяльності, як матеріальні(знаряддя праці, прилади), так і духовні(категорії, логічні форми та правила мислення, зміст мови); це людина, яка діяльно здійснює перехід від незнання до знання, від неповного знання до більш повного і точного, нарощуючи суспільне необхідне нове знання про дійсність. Об'єкт пізнання- це те, на що спрямовується на основі практики пізнавальна діяльність суб'єкта. Об'єктом піз. може бути в принципі вся дійсність, але лише в тій мірі, в якій вона увійшла в сферу діяльності суб'єкта. Поняття"об'єкт" та"об'єктивна реальність" пов'язані між собою, але не тотожні за своїм змістом. Об'єктом є не вся об'єктивна реал. , а лише та її частина, що вже введена в практику людства і становить коло його пізнав. інтересів. Об'єктом пізнання виступають не лише явища природи, а й су-тва, і сама людина, і відносини між людьми, їхні взаємини, а також свідомість, пам'ять, воля, почуття, духовна діяльність взагалі, в усій поліфонії її проявів. Об'єкт не є чимось раз і назавжди рівним собі, він постійно змінюється під впливом практики та пізнан. , оскільки змінюється, розширюючись та поглиблюючись, та частина матеріального і духовного світу, яка включається в сферу діяльності суспільства і тим самим стає об'єктом інтересів суб'єкта.

<< | >>
Источник: Філософія. Відповіді до іспиту. 2016

Еще по теме 49. Основні складові пізнавальної діяльності:суб’єкт:

  1. 2. Основні організаційно-профілактичні заходи щодо попередження злочинів органами банку при перевезенні цінностей.
  2. Складові фінансової політики
  3. Національні схеми бюджетного федералізму
  4. 16. Класична німецька філософія
  5. 49. Основні складові пізнавальної діяльності:суб’єкт
  6. 51. Основні складові пізнавальної діяльності: суб’єкт , об’єкт , мета і ціль, засоби та результат
  7. 3.1. Кадрове забезпечення діяльності органів місцевої міліції
  8. 2.2. Характеристика системи суб’єктів, уповноважених здійснювати податковий контроль
  9. Недоліки діяльності правоохоронних органів у сфері забезпечення охорони громадського порядку та захисту власності від грабежів і розбоїв, вчинених неповнолітніми у громадських місцях
  10. 3.3.3. Проблеми координування діяльності неурядових організацій
  11. 4.4.2. Вирішення проблем координації діяльності суб’єктівреалізації програм
  12. Основні підходи до розуміння правової природи Європейського Союзу
  13. 2.3. Поняття суб’єктивних прав на об’єкти інтелектуальної власності
  14. 294 РОЗДІЛ 5. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ І ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ
  15. 5.1. Поняття, значення і загальна характеристика основних принципів організації і діяльності прокуратури
  16. 5.3. Основні принципи діяльності прокуратури України
  17. Принципи та організаційні аспекти функціонування органів кримінальної юстиції у механізмі правоохоронної діяльності