<<
>>

56. Сучасна комунікативна філософія. Поняття апріорі комунікативних спільнот.

Габермас. У центрі філософських роздумів Габермаса – поняття комунікативного розуму. Першим кроком у розвитку цього поняття була книга «Пізнання та інтерес». У цій праці Габермас шукає модель критичного діалогу, за допомогою якої сподівається заново осмислити позови трансцендентальної філософії, пов’язавши останню з інструментарієм соціальних наук.

«Свідомість», що виступала в традиційній європейській онтології в якості верховного судді, позбавляється тепер своїх прерогатив, а її місце займає універсальне комунікативне суспільство.

Починаючи з 1971 р. (а саме – з виходом невеликої роботи «Попередні роздуми з теорії комунікативної компетенції») Габермас намагається зв’язати комунікативне поняття розуму з «лінгвістичним поворотом». Габермас приходить до розробки поняття розуму, що спирається на теорію мовних актів. Ця теорія докладно викладена в двотомній праці «Теорія комунікативної дії».

снують не лише для вибраних, але для всіх.

Комунікація — універсальне надбання людства й універсальна реальність суспільного існування. Справжня комунікація існує для всіх без винятку. Жодна суспільна загальнозначуща справа неможлива поза її колективним — комунікативним, опосередкованим публічним обговоренням — визнанням, тобто поза легітимацією. Демократично організована спільнота мусить досягти єдності — консенсусу — через дискурс. Дискурс є практикою комунікативних взаємин для досягнення суспільної узгодженості та соціальної згоди. Дискурс щодо норм і цінностей співіснування є найвищою інстанцією суспільного життя. Щоб бути універсальною — загальнозначущою — комунікація має бути також аргументованою, раціонально обгрунтованою, самосвідомою.

<< | >>
Источник: 94 відповіді з Філософії. 2017

Еще по теме 56. Сучасна комунікативна філософія. Поняття апріорі комунікативних спільнот.:

  1. Співвідношення філософських, загальнонаукових і спец-наук. методів.
  2. 13. Специфіка філософської думки в період Середньовіччя
  3. 18. Марксистська філософія:сучасне осмислення нових положень.
  4. 26. Класична онтологія та її фундаментальні проблеми
  5. 45. Чуттєве,раціональне-когнітивне та емоційно-вольове у структурі свідомості
  6. 33. «Некласичні» напрямки сучасної західної філософії: передумови постання, основні ідеї, провідні напрями та представники.
  7. 36. Світоглядно-філософські тези Ф. Ніцше: аналіз та інтерпретація.
  8. 37. Концепція людини в екзистенціалістів (Ж. -П. Сартр, А. Камю та ін. )
  9. 6 Співвідношення філософських і загальнонаукових методів
  10. 18. Марксистська філософія:сучасне осмислення нових положень.
  11. 23. Герменевтика як напрям сучасної філософії.
  12. 28 Класична онтологія та її фундаментальні проблеми
  13. 47Чуттєве, раціонально-когнітивне та емоційно-вольове у структурі свідомості
  14. 67. Поняття суспільного і соціального у філософії
  15. 69. Соціальна структура суспільства
  16. 52. Феноменологічна концепція Ж. -П. Сартра. Місце і роль уявленого у предметі феноменології.