1. Поняття, види та принципи огляду.
Слідчий огляд є однією з невідкладних слідчих дій. яка регламентується статтями 190—193, 195 КПК . За його допомогою може бути отримана важлива інформація, яка здатна вплинути на ефективність розкриття злочину.
Оглядом називається слідча дія, яка полягає у безпосередньому сприйнятті об'єктів з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обставин події, а також обставин, що мають значення у справі,
І Огляд, як слідча дія, поділяється на декілька видів: а) огляд місця події; б) огляд предметів і документів; в) огляд ділянок місцевості та приміщень поза місцем події: г) огляд трупа: ґ) огляд тіла живих осіб (освідування).
Одним із найскладніших видів огляду є огляд місця події. Під місцем події розуміється приміщення або місцевість, де вчинено злочин або де є матеріальні сліди, пов'язані з подією злочину. Місце злочину і місце події — поняття, які не завжди співпадають: місце події — поняття більш широке, бо воно пов'язане з виявленням ознак:, що мають відношення до події злочину; місце злочину — це місце безпосереднього вчинення злочинного наміру, яке спричинило певні матеріальні зміни (наявність слідів злому, взуття, крові та
ін.).
Метою огляду є: а) виявлення слідів злочину і речових доказів: б) з'ясування обставин події: в) висунення версій про подію злочину і його учасників; г) отримання даних про осіб, які могли бачити вчинення злочину, з метою організації оперативно-розшукових заходів і наступних слідчих дій.
Огляд місця події є первинною і невідкладною слідчою дією. Це пояснюється необхідністю отримання інформації про обставини події у первісному, незміненому стані, оскільки будь-яке зволікання спричинює втрату речових доказів, зміну слідової картини. Невідкладність огляду місця події пояснюється також необхідністю оперативного отримання інформації з метою організації розшуку злочинця, а також інших слідчих дій, спрямованих на розкриття злочину.
Здійснення огляду місця події підпорядковане певним принципам, до яких належать:
1) своєчасність огляду. Огляд місця події здійснюється негайно після отримання повідомлення про подію злочину, у будь-який час доби. Огляд може бути відкладений у зв'язку з несприятливими умовами (неможливістю прибуття, відсутністю транспорту, станом погоди), але з обов'язковим розпорядженням про охорону місця події. Своєчасність огляду забезпечує отримання всебічної інформації про подію і оперативність у здійсненні розшукових заходів:
2) об'єктивність і повнота огляду. Об'єктивність огляду означає всебічне обстеження всієї обстановки, слідів і речових доказів, Як правило,при огляді місця події слідчий виходить з первісної інформації про подію, яка отримана після прибуття на місце події, а також з тих версій, що виникають під час огляду. Таких версій також може бути декілька і згідно з кожною з них має здійснюватися огляд. При цьому не слід перебувати у полоні однієї з версій, якою б правдоподібною вона не здавалась, і відповідно лише до неї виявляти сліди і речові докази. Треба враховувати також й контрверсії, які дозволяють під іншим кутом зору тлумачити подію, що мала місце, та пам'ятати про можливі інсценування події, створення слідової картини, яка спотворює сутність події;
3) планомірність огляду. Слідчий огляд передбачає певний порядок у діях слідчого: визначення порядку огляду, його меж, послідовності пересування по території або приміщенню, що оглядається, а також визначення об'єктів (слідів, речових доказів), які можуть мати місце у зв'язку з подією злочину. Планомірність передбачає й обрання методів огляду (ексцентричний, концентричний та ін.). Під час огляду місця події вивчаються обставини, за яких відбулася подія, зміни у розташуванні різних об'єктів, сліди осіб, які вчинили злочин, знаряддя і засоби вчинення злочину, а також сліди, залишені цими знаряддями. Увага слідчого має концентруватися також на речових доказах, виявлення яких пов'язане з подією злочину;
4) застосування науково-технічних засобів.
Цей принцип огляду місця події стосується виявлення і фіксації слідів і речових доказів, що у багатьох випадках неможливе без застосування науково-технічних засобів. Так, виявлення слідів рук (невидимих і слабковидимих), ніг, крові, мікрочасток вимагає застосування спеціальних науково-технічних засобів, значна кількість яких є у слідчій валізі, однак при огляді можуть бути використані також інші науково-технічні засоби, що передбачає залучення фахівця. Під час огляду місця події важливо дуже обережно поводитись з речовими доказами, щоб запобігти їх втраті або пошкодженню, яке виключило б їх використання для здійснення експертизи. Саме тому при застосуванні науково-технічних засобів необхідно дотримуватись правил упаковки і фіксації виявленого. Важливим засобом фіксації окремих слідів, речових доказів, як і усіх обставин події, є фото- або відеозйомка. Застосована згідно з передбаченими правилами, вона сприяє об'єктивному відображенню загальної й слідової картини, які спостерігалися під час огляду місця події.
Еще по теме 1. Поняття, види та принципи огляду.:
- 1. Поняття судової фотографії та її значення
- 1. Поняття, види та принципи огляду.
- Тема 4. Тактичні засади участі захисника у кримінальному процесі
- Тема 5. Тактичні засади участі захисника у кримінальному процесі
- Об’єктивні ознаки складів злочинів, які полягають у невиконанні судового рішення
- 1.1. Поняття, зміст та значення підсудності в кримінальному судочинстві
- Поняття та сутність речових доказів у цивільному процесі
- 1.2. Співвідношення цілей покарання і завдань органів та установ виконання покарань, теорія і практика, можливості і дійсність виконання покарань.
- 2.3.1. С т р у к т у р н о – ф у н к ц і о н а л ь н а х а р а к т е р и с т и к а д і я л ь н о с т і п о в и к о н а н н ю п о к а р а н ь.
- 3.1.2. П р и н ц и п и к р и м і н а л ь н о – в и к о н а в ч о г о п р а в а я к в і д б и т т я с у т н о с т і е к з е к у т и в н о ї д і я л ь н о с т і.
- 3.1.4. П о є д н а н н я к а р и й г у м а н і з м у 1) в е к з е к у т и в н і й д і я л ь н о с т і.
- 1.1. Теоретичні аспекти визначення поняття і змісту інституту адміністративної відповідальності
- 2.2. Вплив принципу верховенства права на нормативну модель адміністративної відповідальності
- 2.4. Адміністративні стягнення та інши адміністративні санкції
- 3.3. Актуальні проблеми сучасного етапу систематизації законодавства про адміністративну відповідальність
- 4.1. Принципи реалізації нормативної моделі адміністративної відповідальності
- 2.1. Поняття та елементи механізму здійснення контролю та нагляду за дотриманням законодавства у сфері оподаткування