Економічні права

Тісно пов’язані з громадянськими і політичними пра­вами економічні права, що забезпечують вільне розпорядження індивідуумом предметами споживання і основними факторами господарської діяльності: власністю і працею, прояви заповзят­ливості, ініціативи та ін.

В сучасних конституційних актах та інших юридичних доку­ментах економічні права виділяються як відносно самостійні. Особливе місце серед економічних прав займає право на влас­ність, в тому числі приватну. Право на приватну власність в країнах Заходу, та і в Україні до Жовтня 1917 р., традиційно роз­глядалося як одне з найперших прав людини, без якого неможли­ве громадянське суспільство. Право людини на приватну влас­ність у державах тоталітарного режиму взагалі заперечувалося, обґрунтовувалося як класово обмежений буржуазний підхід до прав людини. Але досвід історії показує, що заборона приватної власності протиприродна, підриває мотиви сумлінної ініціативної праці, породжує масове соціальне утриманство і безвідповідаль­ність, веде до тоталітарної дегуманізації суспільства і до руйну­вання самої людської особи. В сучасних умовах неможлива рин­кова економіка без визнання і реалізації права на власність тощо. Поєднання всіх форм власності (державної, кооперативної, при­ватної та ін.) сприяє створенню господарського механізму.