Поняття виборів, їх види

Політологія виділяє два основні шляхи завоювання та ут­римання влади: насильство, диктатуру і демократичні вибори. Вибори - це демократичний спосіб формування, періодичної чи позачергової зміни персонального складу органів державної влади або підтвердження повноважень на новий строк, проце­дура призначення посадових осіб через вільне волевиявлення дієздатних осіб шляхом голосування за кандидатів, висунутих відповідно до встановлених законом правил і процедур.

Політичні вибори - це не лише безпосереднє голосування, а й широкий комплекс заходів і процедур щодо формування керівних органів у державі.

Головними серед них є:

♦ призначення виборів та визначення дати їх проведення;

♦ визначення меж виборчих округів і виборчих дільниць;

♦ утворення виборчих комісій;

♦ складання списків виборців;

♦ висування та реєстрація кандидатів;

♦ проведення передвиборчої агітації;

♦ голосування, підрахуванпя голосів;

♦ оприлюднення результатів голосування;

♦ проведення в разі необхідності повторного голосування чи повторних виборів.

Вибори відповідають республіканському типові організації влади, коли вона є справою народу. Згідно з ідеєю республі­канізму, народу належить реальний мандат влади, який гро­мадяни періодично вручають, делегують обмеженому колу людей. Будь-який парламентаризм ґрунтується на ідеї волод­іння кожним дієздатним громадянином владними повнова­женнями і їх передачі своїм повноважним представникам. Що стосується акту голосування, то його можна оцінити як про­цедуру передачі влади, а ухиляння від участі у виборах - як незгоду її передавати.

Вибори символізують не лише виявлення думки населення, а й залучають маси до процесу управління державою. Вони є засобом політичної соціалізації населення, забезпечують легі- тимність, законне обґрунтування політики, яку проводять пред­ставники влади, що перемогла па виборах.

Залежно від предмета обрання розрізняють вибори прези­дентські, парламентські і муніципальні. З огляду на причини їх приведення вибори можуть бути : черговими, позачерговими, додатковими.

В умовах трансформації політичної системи вибори в Україні ще не є у повній мірі механізмом формування волі більшості та цивілізованого вирішення конфліктів, що виникають, недостат­ньо виконують функцію рекрутування нової політичної еліти, не є оптимальним способом мобілізації громадськості на підтримку загальнозначущих цінностей і партійних програм.

Моніторингові дослідження електоральної поведінки, які проводить інститут соціальної та політичної психології HAH України, дають можливість говорити про такі зміни, що відбу­ваються в середовищі виборців:

♦ основна частина електорату тримається "своїх" партій;

♦ певна частина виборців з тих чи інших причин перехо­дить на бік інших партій;

♦ основним джерелом поповнення електорату є зростання політичної активності населення;

♦ є стабільна частина виборців, які не голосують ні за які партії і не беруть участі у виборах.

2.