1. Право власності сільськогосподарських підприємств кооперативного типу. Майнові фонди

При здійсненні господарської діяльності сільськогосподарські підприємства кооперативного типу використовують значну кількість майнових об’єктів та матеріально-фінансових ресурсів.

Отже, сільськогосподарські кооперативи є власниками майна, переданого його засновниками, членами як внески (вступні, пайові), і придбаного при здійсненні господарської діяльності. Поняття та зміст права власності закріплено у статтях 316 та 317.

ЦК України, відповідно до яких правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власнику належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Згідно з ч. 1 ст. 134 ГК України суб’єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноособово або спільно з іншими суб’єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб’єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління або на основі інших форм правового режиму майна.

Проте визначальним стосовно сільськогосподарських підприємств є те, що вони виступають власниками особливого, специфічного майна, яке в аграрно-правовій літературі пропонується іменувати майном сільськогосподарського призначення.

а) застосовується тільки в сільськогосподарському виробничому процесі;

б) його неможливо перепрофілювати для інших видів господарської діяльності в первісному, незмінному вигляді;

в) проектується спеціалізованими конструкторськими бюро і проектно-кошторисними відділами;

г) випускається спеціалізованими виробниками;

ґ) підлягає обов’язковій сертифікації чи експертизі як сільськогосподарське.

Правом власності сільськогосподарських підприємств кооперативного типу є право таких підприємств на речі (майно сільськогосподарського призначення), яке вони здійснюють відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, змістом якого є права володіння, користування та розпоряджання цим майном. Право власності сільськогосподарських підприємств кооперативного типу є різновидом права приватної власності.

Щодо майнових прав засновників, членів сільськогосподарських підприємств кооперативного типу, то внаслідок передання ними майна таким підприємствам як пайових внесків вони стають володільцями майнового права – права на пай (майновий, земельний). Це право є правом зобов’язальним. Основним у його змісті є право вимоги такої особи до сільськогосподарського підприємства повернути вартість її паю при припиненні членства у ньому. Сільськогосподарське підприємство зобов’язано повернути вартість такого паю в натуральному вигляді (майном), грошима або навіть цінними паперами. Після того як зазначене майно, гроші буде передано колишньому члену підприємства, він стає їх власником.

Об’єктами права власності сільськогосподарських підприємств кооперативного типу відповідно до ст. 20 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» є будівлі, споруди, обладнання, гроші, майнові внески їх членів, виготовлена продукція, доходи, одержані від її реалізації та іншої діяльності, передбаченої статутом, а також інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами таких підприємств останнім.

Майно сільськогосподарських підприємств кооперативного типу, до якого у вартісному виразі входять основні і оборотні фонди, становить їх статутний капітал (фонд). Проте особливістю правового режиму майна таких підприємств є утворення в них особливих фондів – пайового і неподільного.

Згідно зі ст. 21 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» майно кооперативу поділяється на пайовий і неподільний фонди. До останнього зараховується у вартісному виразі частина майна, що не розподіляється між членами кооперативу і використовується на загально кооперативні цілі. Неподільний фонд утворюється за рахунок вступних внесків членів кооперативу та його майна. Пайові внески членів кооперативу до нього не включаються. Порядок формування та розміри неподільного фонду встановлюються статутом.

На відміну від цього пайовий фонд формується за рахунок пайових внесків членів кооперативу. Такі внески визначаються як майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передання кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки (ст. 1 Закону України «Про кооперацію»). Розміри пайових внесків визначаються у статуті кооперативного підприємства. Характерною рисою правового режиму пайового фонду є те, що на паї членів кооперативу нараховуються відсотки з доходів у розмірах, визначених загальними зборами в порядку, закріпленому статутом кооперативу. В разі припинення членства в кооперативі останній зобов’язаний відшкодувати вартість паю відповідній особі.

Крім названих, у сільськогосподарських підприємствах кооперативного типу створюються також резервний фонд – за рахунок відрахувань від доходу кооперативу, перерозподілу неподільного фонду, пожертвувань, безповоротної фінансової допомоги та за рахунок інших, не заборонених законом надходжень для покриття можливих втрат (збитків), та спеціальний фонд – за рахунок цільових внесків членів

кооперативу та інших передбачених законом надходжень для забезпечення його статутної діяльності, який використовується за рішенням органів управління кооперативу (ст. 20 Закону України «Про кооперацію»).