2. Право власності сільськогосподарських підприємств корпоративного типу

Сільськогосподарські підприємства корпоративного типу – це засновані на недержавній формі власності, особистій майновій участі (обов’язковому об’єднанні майна) селян, інших фізичних та юридичних осіб у статутному (складеному) капіталі акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю та інші господарські товариства для ведення статутної діяльності з виробництва сільськогосподарської продукції і сировини, їх перероблення, реалізації з метою одержання прибутку.

Аграрні господарські товариства створюються та функціонують на основі приписів ЦК України, ГК України та законів України від 19 вересня 1991 р. «Про господарські товариства» та від 17 вересня 2008 р. «Про акціонерні товариства». У сфері сільськогосподарської діяльності найбільшого поширення дістали аграрні акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю. Такі господарюючі суб’єкти наділені правами юридичної особи, є одноособовими власниками майна, переданого їм засновниками, учасниками, а також майна, одержаного в результаті господарської діяльності. Тому суб’єктом права власності у сільськогосподарських підприємствах корпоративного типу виступають господарські товариства як юридичні особи, а не їх засновники чи учасники. Останні набувають корпоративних прав, що являють собою комплекс прав та обов’язків зобов’язального характеру, зокрема, на одержання частини доходу такого підприємства, управління його справами, одержання частини майна товариства у разі припинення участі у ньому або ж його ліквідації.

Об’єктами права власності сільськогосподарських підприємств корпоративного типу виступають майно, передане йому учасниками у власність як внесок до статутного (складеного) капіталу, продукція, вироблена товариством у результаті господарської діяльності, одержані ним доходи та інше майно, набуте на підставах, не заборонених законом (ст. 12 Закону України «Про господарські товариства»).

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про акціонерні товариства» оплата вартості акцій, що реалізуються під час заснування акціонерного товариства, може здійснюватися грошовими коштами або майном, майновими або немайновими правами, що мають оцінку, цінними паперами (крім боргових емісійних цінних паперів, емітентом яких є засновник, та векселів).

Майно, що перебуває у власності сільськогосподарського підприємства корпоративного типу, у вартісному виразі поділяється на фонди: статутний, резервний (страховий), сплати дивідендів, інші, якщо це передбачено статутними документами.

Так, за ст. 52 Закону України «Про господарські товариства» в товаристві з обмеженою відповідальністю формується статутний (складений) капітал. Його розмір не може бути менше суми, еквівалентної одній мінімальній заробітній платі, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення такого товариства, а в акціонерному товаристві – не менше суми, еквівалентної 1250 мінімальних заробітних плат (ст. 14 Закону «Про акціонерні товариства»).

Статутний (складений) капітал формується при створенні аграрного господарського товариства. Його засновники та учасники зобов’язані вносити свої внески до нього в порядку і розмірах, способами і в строки, які передбачені установчими документами певного товариства. Відповідно до часток учасників у статутному (складеному) капіталі товариства розподіляються прибутки і збитки між ними, визначається кількість їх голосів на загальних зборах учасників тощо.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за згодою решти учасників відступити свою частку (або її частину) одному, декільком учасникам товариства або третім особам, якщо інше не передбачено установчими документами товариства. Інші учасники такого товариства мають переважне право на придбання частки учасника, який її відступив, пропорційно їх часткам у статутному (складеному) капіталі товариства або в іншому погодженому між ними розмірі. Частку учасника товариства (після повного внесення ним внеску) може придбати саме товариство, яке протягом одного року зобов’язане передати її іншому учаснику або третій особі.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонери публічного акціонерного товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів товариства.

Статутом приватного акціонерного товариства може бути передбачено переважне право його акціонерів та самого товариства на придбання акцій цього товариства, що пропонуються їх власникам на продаж третій особі. Акціонери приватного акціонерного товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі, пропорційно кількості акцій, що належать кожному з них.

Статутом акціонерного товариства може бути передбачено переважне право придбання товариством акцій, що продаються його акціонерами, якщо акціонери не використали своє переважне право на придбання акцій.

Уступлення зазначеного переважного права іншим особам не допускається.

При виході з товариства учаснику виплачуються вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі, а також належна йому частка прибутку, одержаного товариством у поточному році до моменту виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства внесок може бути повернений повністю або частково в натуральній формі. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Розмір резервного (страхового) фонду сільськогосподарських підприємств корпоративного типу встановлюється установчими документами, але згідно зі ст. 14 Закону України «Про господарські товариства» він не може бути меншим 25 відсотків статутного (складеного) капіталу. Резервний (страховий) фонд формується за рахунок щорічних відрахувань, але не менше 5 відсотків суми чистого прибутку і використовується тільки для покриття непередбачених витрат і збитків.

Акціонерне товариство має право формувати резервний капітал у розмірі не менше 15 відсотків статутного капіталу, якщо інше не визначено статутом товариства. Резервний капітал формується шляхом щорічних відрахувань від чистого прибутку товариства або за рахунок нерозподіленого прибутку. До досягнення встановленого статутом розміру резервного капіталу розмір щорічних відрахувань не може бути менше 5 відсотків суми чистого прибутку товариства за рік. Резервний капітал створюється для покриття збитків товариства, а також для збільшення статутного капіталу, виплати дивідендів за привілейованими акціями, погашення заборгованості у разі ліквідації товариства тощо (ст. 19 Закону України «Про акціонерні товариства»).

Особливістю сільськогосподарських підприємств корпоративного типу, як і інших суб’єктів аграрного господарювання, є наявність натуральних фондів (насіннєвого, фуражного, натурального фонду зерна та іншої продукції тощо).

Одним із вирішальних прав акціонерів аграрного акціонерного товариства та учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю є право брати участь у розподіленні прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на одержання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів (ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», статті 25 та 26 Закону України «Про акціонерні товариства»). Рішення про виплату частки прибутку (дивідендів) приймається загальними зборами акціонерів, учасників певного господарського товариства за результатами його діяльності за відповідний рік.