Фінансування передвиборної агітації

Для виконання своїх основних функцій під час виборчого процесу та у міжвиборчий період політичні партії потребують фінансування. У Керівних принципах правового регулювання діяльності політичних партій Венеційської комісії^[186], прийнятих на 84 пленарному засіданні 15-16 жовтня 2010 року, БДІПЛ/ ОБСЄ та Венеційська комісія визначили рекомендації щодо політичного фінансування, серед яких у п.

■ обмеження приватних внесків як змістовно так і залежно від їх розміру;

■ баланс приватного та державного фінансування;

■ обмеження на використання бюджетних коштів;

■ справедливі підстави надання державної фінансової підтримки;

■ обмеження видатків на виборчі кампанії;

■ запровадження заходів щодо підвищення прозорості фінансування партій та достовірності їх фінансової звітності.

Міжнародні стандарти щодо політичного фінансування присутні також у Керівних принципах щодо фінансування політичних партій Венеціанської комісії^[187], Рекомендаціях Парламентської асамблеї Ради Європи «Про фінансування політичних партій» від 22 травня 2001 року^[188], Рекомендаціях Комітету міністрів Ради Європи «Про загальні правила боротьби з корупцією при фінансуванні політичних партій та виборчих кампаній» від 8 квітня 2003 року^[189].

У 2015 році Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції»^[190] було запроваджено низку новел у сфері політичного фінансування, в тому числі пряме державне фінансування політичних партій, встановлення граничних меж розмірів внесків на їх користь, посилення вимог щодо звітності та фінансового аудиту за надходженнями і витратами політичної партії тощо.

Процес політичного фінансування можна умовно розділити за двома напрямками — фінансування статутної діяльності політичних партій (тобто фінансування партій поза виборчим процесом або тих партій, які не зареєстровані суб'єктами виборчого процесу) та передвиборної агітації партій і кандидатів.

Передвиборна агітація — це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата у депутати або партію — суб'єкта виборчого процесу. Передвиборна агітація здійснюється у формі, строки та за допомогою засобів, які не суперечать діючому законодавству. Тому в будь-якому випадку забороняється фінансування незаконної передвиборної агітації (підкуп виборців, проведення агітації в останню суботу перед днем виборів, поширення у будь-якій формі матеріалів, що містять заклики до ліквідації незалежності України, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави та інші порушення законодавства, зокрема розділу 9 Закону).

Законними повинні бути джерела та порядок фінансування передвиборної агітації.

Заборонено використання для фінансування передвиборної агітації інших коштів, окрім коштів Державного бюджету України та коштів виборчих фондів партій, кандидатів у депутати в одномандатних округах. Кандидати у депутати, зареєстровані у загальнодержавному окрузі, можуть здійснювати передвиборну агітацію за кошти виборчого фонду партії. Використання власних коштів партій, кандидатів у депутати чи коштів з інших джерел для проведення передвиборної агітації, у тому числі з ініціативи виборців, забороняється.

1. Фінансування передвиборної агітації за кошти Державного бюджету України. За загальним правилом державне фінансування передвиборної агітації може відбуватись у двох формах:

1.1. Пряме державне фінансування. Зазначена форма фінансування передбачає безпосереднє здійснення видатків з державного бюджету на проведення передвиборної агітації відповідно до закону незалежно від форми та засобів її здійснення. В Україні така форма дещо модифікована, оскільки передбачає не попереднє здійснення видатків, а проводиться у формі відшкодування витрат політичних партій на здійснення передвиборної агітації та регулюється ст. 17-1, 17-4 Закону України «Про політичні партії в Україні».

При цьому забороняється використання політичною партією коштів, виділених з державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичної партії, на фінансування її участі у виборах або на цілі, не пов'язані із здійсненням її статутної діяльності.

У законодавстві відсутнє чітке розмежування статутної діяльності та діяльності щодо участі у виборах. Метою створення політичної партії є сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, а основним напрямком її діяльності є участь у виборах. При чому невисування політичною партією своїх кандидатів на загальнодержавних виборах протягом 10 років є підставою для анулювання її реєстраційного свідоцтва (ст. 24 Закону України «Про політичні партії в Україні»¹). Тому статутна діяльність політичної партії в будь-якому разі буде пов'язана із її участю у виборах.

При встановленні фактів використання коштів на діяльність щодо участі у виборах варто виходити з того, що кошти, виділені на здійснення статутної діяльності під час виборчого процесу не повинні використовуватись для формування виборчих фондів або для фінансування передвиборної агітації, навіть якщо вони охоплюються визначеними у статуті напрямками діяльності.

1.2. Непряме державне фінансування. Державне фінансування передвиборної агітації на виборах народних депутатів України здійснюється також у непрямій формі.

■ партії у загальному обсязі не менше 60 хв. на загальнонаціональному телеканалі та 60 хв. на загальнонаціональному радіоканалі, а також по 20 хв. на регіональних телеканалах та по 20 хв. на регіональних радіоканалах у кожному з регіонів;

■ кандидатам у депутати, зареєстрованим в одномандатному окрузі по 20 хв. на відповідних регіональних телеканалах та по 20 хв. на регіональних радіоканалах.

Попередній розклад ефірного часу трансляції передвиборних агітаційних теле-, радіопрограм із зазначенням дати і часу виходу їх в ефір (без зазначення конкретних учасників програм) складається загальнонаціональними та регіональними телерадіоорганізаціями державної та комунальної форми власності, з якими укладено угоди на розповсюдження матеріалів передвиборної агітації партій, кандидатів у депутати. Такий розклад надсилається до ЦВК та відповідних окружних виборчих комісій не пізніш як за 57 днів до дня виборів.

Черговість надання ефірного часу в межах розкладу визначається не пізніш як за 53 дні до дня виборів за результатами жеребкувань (порядок проведення жеребкувань затверджений постановою ЦВК «Про порядки проведення жеребкування щодо черговості надання політичним партіям, кандидатам у народні депутати України ефірного часу на регіональних теле- та радіоканалах за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення виборів народних депутатів України» від 6 жовтня 2014 року № 1492^[191]), що проводяться:

■ ЦВК, із запрошенням представників партій у ЦВК або уповноважених осіб партій, щодо надання ефірного часу партіям на загальнонаціональному радіоканалі та телеканалі;

■ ОВК, визначеними рішенням ЦВК у кожному з регіонів України, із запрошенням відповідно уповноважених осіб партій, кандидатів у депутати або довірених осіб кандидатів у депутати, щодо надання ефірного часу партіям та кандидатам у депутати, зареєстрованим в одномандатному окрузі на регіональних радіо- та телеканалах державної та комунальної форм власності.

Окрім цього, відповідно до ст. 73 Закону за рахунок і в межах коштів держбюджету передбачається використання друкованих засобів масової інформації. Зокрема:

■ партія має право опублікувати в однаковому для всіх партій поліграфічному виконанні в газетах «Голос України» та «Урядовий кур'єр», а також в одному з регіональних (місцевих) друкованих засобів масової інформації державної чи комунальної форми власності кожного з регіонів, свою передвиборну програму обсягом не більше 7 тис. 800 друкованих знаків;

■ кандидат в одномандатному окрузі має право опублікувати в однаковому для всіх кандидатів поліграфічному виконанні в одному з регіональних (місцевих) друкованих засобів масової інформації державної чи комунальної форми власності свою передвиборну програму обсягом не більше 3 тис. 900 друкованих знаків.

Також у ст. 63 Закону передбачено обов'язок ЦВК щодо виготовлення інформаційних плакатів партій та кандидатів не пізніш як за 35 днів до дня виборів. Інформаційні плакати передаються відповідним виборчим комісіям не пізніш як за 20 днів до дня виборів. Форма, розмір, поліграфічне виконання інформаційних плакатів та порядок їх передач визначені постановою ЦВК «Про форму, розмір, поліграфічне виконання інформаційних плакатів політичних партій, кандидати у народні депутати України від яких зареєстровані в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, порядок їх виготовлення та передачі Міністерству закордонних справ України, окружним і дільничним виборчим комісіям з виборів народних депутатів України» від 25 липня 2012 року № 125^[192] та постановою ЦВК «Про форму, розмір, поліграфічне виконання інформаційних плакатів кандидатів у народні депутати України, зареєстрованих в одномандатних виборчих округах, порядок їх виготовлення, передачі окружним та дільничним виборчим комісіям з виборів народних депутатів України» від 27 травня 2019 року № 902^[193]. Попри те, що такі інформаційні плакати містять серед іншого передвиборні програми партій та кандидатів, однак на відміну від публікацій в друкованих засобах масової інформації (які є формою передвиборної агітації), закон відносить їх до форм інформаційного забезпечення виборів.

2.

Варто врахувати, що арешт коштів на рахунках виборчого фонду не допускається, а у разі скасування рішення про реєстрацію кандидата у депутати в одномандатному окрузі залишки коштів його виборчого фонду на 8-й день з дня оприлюднення відповідного рішення перераховуються до державного бюджету.

Виборчий фонд партії складається із:

2.1. Накопичувального рахунку. Партія зобов'язана відкрити один накопичувальний рахунок виборчого фонду партії в установі банку України у місті Києві, яку визначає на свій розсуд. Підставою для відкриття накопичувального рахунку виборчого фонду партії є копія рішення ЦВК про реєстрацію кандидатів у депутати, включених до виборчого списку партії. Партія із числа кандидатів, включених до виборчого списку цієї партії, або своїх уповноважених осіб у загальнодержавному окрузі призначає не більше 2 розпорядників накопичувального рахунку виборчого фонду партії. Розпорядники накопичувального рахунку виборчого фонду партії мають виключне право на використання коштів з накопичувального рахунку виборчого фонду партії.

2.2. Поточних рахунків. Партія має право відкривати в установах банків України поточні рахунки виборчого фонду партії з розрахунку не більше одного поточного рахунку на території одного одномандатного округу (загальна кількість 225), проте один поточний рахунок виборчого фонду партії може обслуговувати декілька одномандатних округів. Підставою для відкриття поточного рахунку виборчого фонду партії є довідка установи банку про відкриття накопичувального рахунку партії. На поточні рахунки виборчого фонду партії кошти надходять виключно з накопичувального рахунку виборчого фонду. Партія із числа кандидатів, включених до виборчого списку цієї партії, або своїх уповноважених осіб у відповідному одномандатному окрузі призначає по одному розпоряднику кожного поточного рахунку виборчого фонду партії, який має виключне право на розпоряджання коштами з відповідного поточного рахунку виборчого фонду партії. Розпорядники коштів поточного рахунку виборчого фонду зобов'язані вести облік використання коштів відповідних поточних рахунків виборчого фонду, забезпечують додержання фінансової дисципліни, цільове використання коштів виборчого фонду.

Виборчий фонд кандидата у депутати в одномандатному окрузі складається із:

2.1. Поточного рахунку. Кандидат у депутати в одномандатному окрузі має один поточний рахунок, на який надходять кошти для фінансування передвиборної агітації. Підставою для відкриття поточного рахунку виборчого фонду є копія рішення ЦВК про реєстрацію кандидата у депутати в одномандатному окрузі. Кандидат у депутати в одномандатному окрузі може бути розпорядником поточного рахунку власного виборчого фонду або призначити не більше одного розпорядника поточного рахунку власного виборчого фонду з числа своїх довірених осіб. Розпорядник поточного рахунку виборчого фонду кандидата у депутати в одномандатному окрузі має виключне право на використання коштів з поточного рахунку виборчого фонду відповідного кандидата. Розпорядник поточного рахунку виборчого фонду забезпечує додержання фінансової дисципліни, цільове використання коштів виборчого фонду. ^[194]

Серед контролюючих органів можна виділити:

■ ЦВК — здійснює контроль за надходженням, обліком і використанням коштів виборчих фондів партій;

■ ОВК — здійснюють контроль за надходженням, обліком і використанням коштів виборчих фондів кандидатів у депутати у відповідних одномандатних округах;

■ НАЗК — здійснює контроль за дотриманням вимог Закону щодо фінансування передвиборної агітації партій, кандидатів у депутати в одномандатних округах;

■ установи банку, в яких відкрито рахунки виборчого фонду — здійснюють контроль за надходженням, обліком і використанням коштів виборчих фондів.

Контроль за надходженням, обліком і використанням коштів виборчих фондів здійснюється відповідно до порядку, затвердженого постановою ЦВК «Про Порядок контролю за надходженням, обліком і використанням коштів виборчих фондів політичних партій, кандидати у народні депутати України від яких зареєстровані в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, та кандидатів у народні депутати України в одномандатних виборчих округах» від 16 травня 2014 року № 618^[195].

За порушення правил фінансування передвиборної агітації у ст. 212-15 та ст. 212-21 КУпАП передбачено адміністративну, а у ст. 159-1 ККУ — кримінальну відповідальність. Звертаємо увагу, що Верховним Судом України було здійснено узагальнення судової практики застосування судами України законодавства про відповідальність за адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення та злочини проти виборчих прав і свобод^{[196] [197].}

1. Статтею 212-15 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення встановленого законодавством порядку надання або отримання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації.

Будь-які способи надання та отримання фінансової підтримки поза виборчих фондів є незаконними. Порядок формування виборчого фонду та використання його коштів визначено у ст. 48-50 Закону, які містять низку відсилочних норм до Закону України «Про політичні партії в Україні»³.

На відміну від виборчих фондів кандидатів на пост Президента України (розмір яких законодавством не обмежено), розміри виборчих фондів партій та кандидатів відповідно до закону України «Про вибори народних депутатів України» обмежуються, зокрема:

■ розмір виборчого фонду партії не може перевищувати 90 тис. розмірів мінімальної заробітної плати;

■ розмір виборчого фонду кандидата у депутати в одномандатному окрузі не може перевищувати 4 тис. розмірів мінімальної заробітної плати.

Виборчі фонди формуються за рахунок:

a. власних коштів партії (виборчий фонд партії);

b. власних коштів кандидата (виборчий фонд кандидата у депутати в одномандатному окрузі);

c. добровільних внесків осіб, які відповідно до Закону України «Про політичні партії в Україні»^[198] мають право здійснювати внески на підтримку партій.

Обсяг внесків за рахунок власних коштів та коштів партії, яка висунула кандидата, не обмежений. Проте кандидати, відповідно ст. 57 Закону, зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за рік, що передує року початку виборчого процесу. В свою чергу, відповідно до ст. 17 Закону України «Про політичні партії в Україні»³ партії подають щоквартальні та річні звіти політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, а у разі участі їх суб'єктом виборчого процесу на виборах народних депутатів України, зобов'язані пройти зовнішній незалежний фінансовий аудит звітності в рік, наступний за роком проведення таких виборів чи отримання державного фінансування. Зазначені норми спрямовані на виявлення незаконних джерел отримання коштів та дозволяють оцінити спроможність партій або кандидатів по формуванню виборчих фондів. Однак варто врахувати, що при проведенні повторних, проміжних та позачергових виборів депутатів декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, кандидатами у депутати не подається.

Важливо пам'ятати, що не допускається надання фінансової підтримки для здійснення передвиборної агітації з коштів, виділених з державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичної партії. Зазначений факт встановлюється рішенням суду та є, серед іншого, підставою для припинення державного фінансування статутної діяльності політичної партії.

Стосовно добровільних внесків ст. 15 Закону України «Про політичні партії в Україні»¹ містить перелік суб'єктів, яким заборонено здійснення внесків. При чому у 2015 році перелік таких суб'єктів було розширено.

Так, заборонено здійснювати добровільні внески до виборчого фонду:

1. органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

2. державними та комунальними підприємствами, установами та організаціями, а також юридичними особами, в яких не менше десяти відсотків статутного капіталу або прав голосу прямо або опосередковано належать державі, органам місцевого самоврядування чи нерезидентам або кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) яких є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про запобігання корупції»;

3. іноземними державами, іноземними юридичними особами, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами, кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) яких є іноземці чи особи без громадянства;

4. незареєстрованими громадськими об'єднаннями, благодійними та релігійними об'єднаннями (організаціями);

5. громадянами України, які не досягли 18-річного віку, громадянами України, яких судом визнано недієздатними, а також анонімними особами або під псевдонімом;

6. іншими політичними партіями;

7. фізичними та юридичними особами, з якими укладено договір про закупівлю робіт, товарів чи послуг для забезпечення потреб держави або територіальної громади згідно із Законом України «Про здійснення державних закупівель», — протягом строку дії такого договору та протягом одного року після припинення його, крім випадків, якщо загальна сума коштів, отримана за таким договором протягом строку дії договору та протягом двох років після припинення його дії, не перевищує 10 відсотків загальної суми доходу фізичної або юридичної особи за відповідний період;

8. фізичними та юридичними особами, які мають непогашений податковий борг.

Розмір внесків до виборчого фонду обмежується аналогічним на підтримку політичної партії протягом року, — для громадян України 400, а для юридичних осіб 800 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому здійснювалися внески.

Відповідно до ч. 4 ст. 50 Закону установа банку або відділення зв'язку не приймає добровільний внесок від особи, яка не подала заяву про відсутність обставин, наявність яких є підставою для відмови у прийнятті платіжного документа на здійснення грошового внеску, а також якщо такий внесок перевищує встановлений законодавством розмір. Форма заяви затверджена рішенням НАЗК «Про затвердження форм заяв до платіжного документа на здійснення грошового внеску на підтримку політичної партії до установи банку України чи відділення зв'язку» від 02 червня 2016 року № 7^[199].

Підписання такої заяви, у разі належності особи до суб'єктів, яким заборонено здійснювати добровільні внески до виборчого фонду кандидата, за загальним правилом є підтвердженням умислу на вчинення порушення встановленого законодавством порядку надання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації. Однак, при розгляді спорів варто враховувати те, чи знала та чи могла знати така особа про існування юридичних фактів, які обмежують її право на здійснення внесків до виборчого фонду. Так, присутня правова невизначеність стосовно осіб, з якими укладено договір про закупівлю робіт, товарів чи послуг для забезпечення потреб держави або територіальної громади, оскільки законодавець встановив 10 відсоткову межу, яка може бути подолана після здійснення внеску. Стосовно осіб, які мають непогашений податковий борг, у законодавстві доцільно диференціювати розмір такого боргу (адже формально обмеження щодо внесків поширюється й на осіб які мають податковий борг у розмірі 1 копійки).

Стаття 14 Закону України «Про політичні партії в Україні»^{[200] [201] містить визначення поняття внесок, який включає грошові кошти, інше майно, переваги, пільги, послуги, позики (кредити), нематеріальні активи, будь-які вигоди нематеріального або негрошового характеру, у тому числі членські внески членів політичної партії, спонсорство третіми особами заходів чи іншої діяльності на підтримку політичної партії, товари, роботи, послуги, надані або отримані безоплатно чи на пільгових умовах та ін. Варто звернути увагу, що рішенням НАЗК «Про визначення термінів, що вживаються у Законі України «Про політичні партії в Україні» та законодавстві України про вибори» від 11.08.2016 № 113 було встановлено визначення таких термінів як «вирішальний вплив», «кінцевий бенефіціарний власник (контролер)», «пов'язані особи», «спонсорство» та «треті особи».}

Розмір внеску у формі робіт, товарів або послуг визначається на основі ринкової вартості ідентичних або подібних робіт, товарів та послуг на відповідному ринку за методологією, затвердженою рішенням НАЗК «Про затвердження Методології визначення розміру (суми) внеску на підтримку політичної партії у формі робіт, товарів або послуг» від 16.11.2018 № 2596^[202].

2. Статтею 212-21 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення встановленого порядку або строків подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду або подання фінансового звіту, оформленого з порушенням встановлених вимог.

Суб'єктом адміністративної відповідальності на виборах народних депутатів України виступають розпорядник коштів відповідних рахунків, оскільки саме вони зобов'язані подавати звіти відповідно до ч. 5, 6 ст. 49 Закону.

У фінансових звітах в обов'язковому порядку відображається інформація про всі надходження на накопичувальний, поточний рахунки (поточні рахунки) виборчого фонду партії, кандидата у депутати в одномандатному окрузі, здійснені витрати та залишки коштів на відповідних рахунках, у тому числі інформація про дату надходження кожного внеску до виборчого фонду партії, кандидата у депутати в одномандатному окрузі, його розмір, особу, яка здійснила внесок на відповідний рахунок виборчого фонду

Інформацією про особу та про отримувача платежу є найменування, місцезнаходження, код за Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичної особи, яка здійснила внесок, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), місце проживання та реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) фізичної особи, яка здійснила внесок на підтримку політичної партії.

Форми відповідних фінансових звітів затверджені постановою ЦВК «Про форми фінансових звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів політичних партій, кандидати в народні депутати України від яких зареєстровані в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, та кандидатів у народні депутати України в одномандатних виборчих округах, порядок їх складання, надсилання та проведення аналізу» 14 червня 2019 року № 1010^[203].

3. Статтею 159-1 ККУ передбачено кримінальну відповідальність за діяння, аналогічні розглянутим вище із певними особливостями:

3.1. У ч. 1 ст. 159-1 ККУ передбачено кримінальну відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у фінансовому звіті про надходження та використання коштів виборчого кандидата на виборах.

Відповідальність за вказані дії охоплюється діяннями, передбаченими у ст. 212-21 КУпАП. В даному випадку суддям варто враховувати, що у розпорядника коштів повинен бути умисел на подачу завідомо недостовірних відомостей. Тобто розпорядник коштів повинен свідомо, а не з необережності, подавати відомості, які не відповідають дійсності.

3.2. У ч. 2 ст. 159-1 ККУ передбачено кримінальну відповідальність за умисне надання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації фізичною особою або від імені юридичної особи у великому розмірі чи особою, яка не має на те права, або від імені юридичної особи, яка не має на те права, а так само умисне отримання у великому розмірі фінансової (матеріальної) підтримки у здійсненні передвиборної агітації від особи, яка не має права надавати таку фінансову (матеріальну) підтримку.

Ключовою відмінністю діянь за ч. 2 ст. 159-1 ККУ від передбачених у ст. 212-15 КУпАП є психічне ставлення особи, виражене у формі умислу, а також розмір фінансової підтримки. Великим розміром у цій статті визнається розмір суми грошових коштів, вартість майна, пільг, послуг, позик, переваг, нематеріальних активів, будь-яких інших вигод нематеріального чи негрошового характеру, що у два чи більше разів перевищує встановлений законом максимальний розмір фінансової підтримки на здійснення передвиборної агітації. Тобто, якщо підтримка надається від імені фізичної особо великим буде внесок на суму понад 800, якщо ж від імені юридичної особи — понад 1600 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому здійснювалися внески.

3.3. У ч. 3 ст. 159-1 ККУ передбачено кваліфікуючі ознаки у формі повторного вчинення дій, передбачених ч. 1, 2 ст. 159-1 ККУ.

У ч. 4 ст. 159-1 ККУ передбачено кваліфікуючі ознаки у формі вчинення за попередньою змовою групою осіб, організованою групою або поєднання з вимаганням внеску чи фінансової (матеріальної) підтримки у здійсненні передвиборної агітації дії, передбачених ч. 2 ст. 159-1 ККУ.

2.8.