КОНСТИТУЦІЙНИЙ СТАТУС СУДДІВ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ

До суддів конституційних суддів, як правило висувають підви­щенні вимоги щодо їх особистих та ділових якостей. Такі вимоги об’єктивно зумовлені міркуваннями забезпечення високого рівня здійснення конституційного судочинства, оскільки правові акти конституційної юстиції істотно впливають на розвиток національної правової системи.

Вимоги щодо суддів Конституційного Суду. Суддею КСУ може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має юридичну освіту, стаж практичної, наукової або педаго­гічної діяльності за фахом не менше десяти років, володіє держав­ною мовою і проживає на території України протягом останніх два­дцяти років. Особливі вимоги до кандидатів суддів Конституційного Суду гарантують високий рівень компетентності та відповідальності відповідно до ролі органу конституційної юрисдикції у суспільстві та системі поділу влади.

Порівняно високий віковий ценз судці КСУ пов’язаний з тим, що ця особа повинна мати значний життєвий досвід, щоб при прийнят­ті рішень зважено та об’єктивно давати правову оцінку із складних питань конституційно-правового спору Суддя при ухваленні рішень певного мірою залежить від власного світогляду, праворозуміння, «відчуття» правової ситуації. У випадку вирішення конституційного спору, при розв’язанні якого можуть існувати кілька поглядів, судді необхідно давати зважену оцінку, виходячи із загального рівня пра­ворозуміння і правової культури в суспільстві, міркувань ефектив­ності й самовиконуваності рішення Конституційного Суду Кожен суддя є носієм певних правових концепцій чи доктрин, що також впливає на його світогляд і праворозуміння, і, як наслідок, може вплинути на зміст судового рішення або може виразитися в окре­мій думці судді, котра також є важливим доктринальним джерелом конституційного права.

Ценз осілості строком у двадцять років є гарантією того, що по­саду судді Конституційного Суду обійме особа, яка переймається проблемами конституційного права України і здатна реально сто­яти на сторожі державного суверенітету і територіальної цілісності України.

Закон встановлює ценз щодо стажу та належного рівня кваліфі­кації. Вважається достатнім мати відповідний досвід у галузі права протягом останніх десяти років, щоб особа стала реальним претен­дентом на посаду судді Конституційного Суду У деяких зарубіжних країнах з метою забезпечення високого рівня суддівського корпусу конституційних судів встановлюється вимога, що його певну части­ну повинні складати особи, які мають досвід роботи на суддівських посадах вищих інстанцій судів загальної юрисдикції (Німеччина). В Україні це досягається шляхом призначення на посаду суддів Конституційного Суду З’їздом суддів України, який, як правило, призначає на посаду осіб із числа суддів судів загальної юрисдик­ції. Це дає змогу забезпечити високий рівень юридичної техніки ухвалення рішень Конституційного Суду, враховувати чинну судову доктрину в країні, загальноприйняті умови та способи ухвалення судових рішень. Добір до Конституційного Суду осіб, які мають до­свід наукової і педагогічної діяльності, дає змогу включити у його склад суддів, що є авторитетними вченими у галузі права. Однак бажано, щоб у Конституційний Суд призначалися науковці галузі конституційного права, оскільки важливо забезпечення високого

рівня спеціалізації органу конституційної юрисдикції, зважаючи на предмет його діяльності.

На жаль, ні Конституція України, ні Закон про Конституційний Суд жодним чином не обумовлюють вимоги щодо ділових і особис­тих якостей суддів КСУ Напевно, визначення вікового цензу та цензу осілості вважається в якості адекватного правового засобу визначення особистих якостей судді Конституційного Суду. Однак здається, що це неправильно. Визначення моральності судді, його здатності незалежно ухвалювати рішення є важливою складовою належного здійснення конституційного судочинства.

Право тісно пов’язане з мораллю. Тому суддя Конституційного Суду у своїй практиці часто стикається із питаннями морального характеру. Моральність у діяльності судді Конституційного Суду є умовою правомірності його діяльності, оскільки згідно з присягою він пов’язаний принципом верховенства права і зобов’язаний за­хищати конституційний лад. Розгляд питань щодо конституційнос- ті нормативно-правових актів чи інтерпретації конституції часто пов’язано із міркуваннями морального характеру.

Якби Конституція і Закон про Конституційний Суд встановлю­вав вимогу моральності щодо судді Конституційного Суду, то при призначенні такої особи на посаду судді необхідно було б вивчати попередню його діяльність з приводу відповідності критеріям чес­ності, порядності та зв’язаності загальноприйнятим у суспільстві моральним цінностям. Такі питання можна було б з’ясувати під час обговорення кандидата на посаду судді КСУ шляхом надання йому відповідних запитань.

Незалежність суддів Конституційного Суду. Незалежність органу конституційної юрисдикції організаційно-функціонального плану також тісно пов’язана із незалежністю суддів Конституцій­ного Суду та його гарантіями. При здійсненні конституційного правосуддя судді КСУ керуються тільки Конституцією та законами України (ст. 27 Закону про КСУ). Зі статусом судді несумісне поєд­нання політичної діяльності, участь у громадських організаціях, 842

представництво інтересів державних чи органів місцевого само­врядування влади, інтересів окремих посадових осіб чи окремих підприємств, установ, організацій, соціальних, етнічних чи тери­торіальних спільнот.

Незалежність судді має функціональний та етичний аспекти.

У відповідності до етичного аспекту суддя не може висловлюва­тися щодо різних аспектів справи, що знаходиться у провадженні Конституційного Суду, поки по ній не буде прийнято остаточне рі­шення Суду Суддя також не може висловлюватися щодо правової позиції своїх колег, які, наприклад, виклали свою позицію у вигляді окремої думки до рішення Конституційного Суду.

Принцип незалежності суддів КСУ гарантується їх імунітетом (ст. 18), незмінюваністю протягом строку перебування на посаді, належним матеріальним забезпеченням (статті 28, 29). Повнова­ження конституційного судді та його конституційні права і свободи не можуть бути обмежені при введенні воєнного чи надзвичайного стану (ч. 2 ст. 18 Закону). Отже, принцип незалежності КСУ в орга­нізаційному аспекті проявляється у самостійності, спеціалізованій ролі конституційного правосуддя.

Недоторканність суддів Конституційного Суду. Обсяг недо­торканності суддів Конституційного Суду такий самий, як і в на­родних депутатів. Тобто суддя Конституційного Суду не може бути затриманим або заарештованим без згоди Верховної Ради до вине­сення судом обвинувального вироку

Суддівський імунітет спрямований на забезпечення нормального здійснення функцій правосуддя суддями Конституційного Суду та їх неупередженої позиції при голосуванні у ході прийняття судових рішень. Суддівський імунітет важливий правовий засіб поперед­ження випадків переслідування з боку виконавчої влади окремих суддів за характер і зміст рішень, які виносяться суддями.

Судді Конституційного Суду не несуть юридичної відповідальнос­ті за результати голосування чи висловлювання у Конституційному

Суді та на його колегіях за винятком відповідальності за образу чи наклеп при розгляді справ, прийнятті рішень і проголошенні ви­сновків Судом.

Вимоги несумісності суддів Конституційного Суду. Конститу­ційні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

Вимоги несумісності до конституційних суддів встановлюються, щоб зменшити сторонній вплив на їх суддівську діяльність. Не у всіх країнах діє заборона належності конституційних суддів до політич­них партій. У Німеччині суддям ФКС заборонено лише займатися активною політичною діяльністю, у Литві судді конституційного суду можуть бути членами громадських організацій, однак вони не можуть використовувати своє право на шкоду честі та гідності, об’єктивності та незалежності.

Природною є заборона для конституційних суддів мати інший представницький мандат, оскільки йдеться про дотримання прин­ципу поділу влади та незалежності суду. Суміщення представ­ницьких функцій із функцією правосуддя може зашкодити судді в об’єктивному і незалежному розгляді справи. Обіймання оплачува­них посад та виконання оплачуваних робіт тягне за собою втрату незалежності конституційним суддею; він також не вправі надавати оплачувані юридичні консультації, окрім консультацій родичам чи близьким.

Дострокове припинення повноважень та особливості юри­дичної відповідальності суддів Конституційного Суду. Суддя Конституційного Суду призначається на посаду строком на дев’ять років без права бути призначеним повторно. Обмеження в часі пере­буванні на посаді конституційних суддів є необхідним для поперед­ження явища «зростання з посадою» та надмірного консерватизму Конституційного Суду. Питання про можливість перебування на посаді конституційного судді протягом двох строків поспіль обгово­рювалася у 2002 р. як президентська ініціатива, однак не отримала підтримки в юридичної громадськості та серед політичних кіл.

А. Закінчення строку призначення або досягнення граничного віку (65 років).

у майбутньому можлива своєрідна спонтанна ротація складу Кон­ституційного Суду Водночас пропонується оновлення (ротація) складу Конституційного Суду кожні три роки на третину зважаючи на пре­цедент бездіяльності цього органу в 2005 - 2006 рр.

Б. Неможливість судді виконувати обв’язки за станом здоров’я Неможливість виконання обов’язків суддею за станом здоров’я вста­новлюється на підставі медичного висновку. Напевно, медичний ви­сновок виноситься на підстав комплексного медичного огляду стану здоров’я судді. Незрозумілою є вимога Регламенту КСУ про необхід­ність написання особисто суддею заяви про відставку оскільки мож­ливі прецеденти небажання прийняття суддею такого рішення. Цю вимогу можна розглядати в якості «бомби вповільненої дії».

В. Порушення суддею вимог несумісності. Порушення таких ви­мог констатується на засіданні постійної комісії з питань регламен­ту та етики Конституційного Суду, про що приймається висновок. Постійна комісія виносить судді попередження і пропонує йому припинити діяльність, несумісну із посадою конституційного суд­ді. Якщо після попередження протягом місяця суддя не припиняє свою діяльність, то у триденний строк з моменту закінчення стро­ку попередження відповідні матеріали направляються на розгляд Верховної Ради.

Г. Порушення суддею присяги. З приводу фактів порушення присяги суддею проводиться розслідування постійною комісією з питань регламенту та етики. Конституційний Суд на основі висно­вків постійної комісії приймає рішення про наявність підстав для зміщення з посади судді голосами не менш дванадцяти суддів. У разі позитивного рішення відповідні матеріали направляються у Верховну Раду в триденний строк.

Д. Набрання законної сили обвинувального вироку щодо судді

Е. Визнання судді безвісти відсутнім або оголошення помер­лим.

Є. Смерть судді.

Ж. Подання суддею заяви про відставку або звільнення з посади за власним бажанням.

3. Заміщення вакансій конституційних суддів здійснюється Пре­зидентом та Верховною Радою у місячний строк, а З’їздом суддів - у тримісячний. З метою забезпечення належного функціонування Конституційного Суду важливе дотримання вимог щодо кворуму Суду і своєчасне заміщення вакансій суддів. У Росії у випадку ого­лошення вакансії судді, строк повноважень якого сплинув або він досяг граничного віку, то суддя продовжує виконувати свої функції до тих пір, поки не буде призначено та приведено до присяги іншого суддю.

19.3.