ПОРЯДОК ВИБОРІВ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ТА ВСТУПУ ЙОГО НА ПОСАДУ

Вибори Президента здійснюються громадянами України на осно­ві загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування (ст. 103 Конституції). Відповідно до свого статусу Пре­зидент володіє представницьким мандатом.

Вибори Президента України. Для того, щоб стати кандидатом необхідно відповідати певним вимогам, зокрема, віковому цензу та цензу осілості. Президентом може бути обраний громадянин Укра­їни, який на день проведення виборів досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх пе­ред днем виборів років та володіє державною мовою.

А. Призначення виборів. Чергові вибори Президента України про­водяться в останню неділю останнього місяця п'ятого року повно­важень Президента. Постанова Верховної Ради України про призна­чення чергових виборів приймається не пізніше як за 180 днів до дня виборів. У разі дострокового припинення повноважень чинного Президента України вибори проводяться в період дев'яноста днів з дня припинення його повноважень (ст. 103 Конституції). Вибо­ри Президента України призначаються Верховною Радою України (ст. 85 Конституції).

Право висування претендента на кандидата у Президенти Украї­ни належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується виборцями через політичні партії та їх виборчі блоки, а також через збори виборців, у тому числі шляхом самовисунення.

До складу виборчих комісій обов'язково включаються (за наяв­ності відповідних подань) по два представники від партій (блоків), від яких зареєстровані кандидати. Представниками від партій мо­жуть бути члени цих партій або безпартійні. Загальна кількість членів виборчих комісій:

— територіальної виборчої комісії визначається відповідною ра­дою, але не може бути менше 10 осіб;

— дільничних виборчих комісій - не менше 8 осіб.

Голова, заступник голови та секретар виборчої комісії не можуть бути членами однієї партії (представниками одного блоку партій).

Б. Висунення кандидатів у Президенти України. Ця процедура здійснюється у два етапи: спочатку висувають претендентів на кан­дидата у Президенти, серед яких реєструють лише тих, які зібрали на свою підтримку визначену кількість підписів виборців. Право 692

висувати претендента на кандидата у Президенти України належить партіям, що зареєстровані Міністерством юстиції Укра­їни. Це право реалізується партією як безпосередньо, так і через об'єднання кількох партій у виборчий блок. Претендент висувається партією на з'їзді, конференції, що є найвищим статутним органом цієї партії. Порядок проведення з'їзду (конференції, загальних збо­рів) партії визначається її статутом.

Висування претендента виборчим блоком партій здійснюється на міжпартійному з'їзді (конференції), делегати на який обираються членами партій, що об'єдналися у виборчий блок відповідно до нор­ми представництва, визначеної угодою про утворення виборчого блоку Претендентом на кандидата у Президенти України від партії може бути як член цієї партії, так і безпартійний громадянин. З'їзд (конференція, загальні збори) партії має право вирішувати питання про висування претендента, якщо на ньому присутні більше двох третин обраних делегатів, але не менше 200 осіб. Претендент вва­жається висуненим якщо за його кандидатуру проголосувало більше половини учасників з'їзду (конференції, загальних зборів).

Збори виборців мають право у строки, передбачені Законом про вибори Президента України, висувати претендентом на кандидата у Президенти України, якщо в них беруть участь не менш як 500 громадян України, що мають право голосу Висуненою зборами ви­борців в якості претендента вважається особа, за яку проголосувало не менш як дві третини учасників виборів. Ініціативна група вибор­ців, затверджена рішенням зборів виборців, подає до Центральної виборчої комісії заяву про реєстрацію претендента та заяву про реєстрацію ініціативної групи.

Реєстрація претендента як кандидата у Президенти України здійснюється Центральною виборчою комісією.

Претендент може бути зареєстрований як кандидат у Президен­ти, якщо його кандидатуру підтримають своїми підписами не менш як 1 млн громадян України, які мають право голосу, в тому числі не менш як ЗО 000 громадян у кожному із 2/3 регіонів (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь) України. Реє­страція претендента як кандидата у Президенти України здійсню­ється ЦВК протягом 5-ти днів після складення нею протоколу про результати збирання підписів виборців на підтримку претендента. Реєстрація кандидатів у Президенти України повинна бути завер­шена не пізніш як за 90 днів до дня виборів Президента України. Центральна виборча комісія протягом двох днів після реєстрації ви­дає кандидатові у Президенти України посвідчення встановленого зразка, а претендентам, яким відмовлено у реєстрації, - рішення.

В. Передвиборна агітація, Особа, яка отримала посвідчення про реєстрацію її як кандидатау Президенти України, має право здійсню­вати передвиборну агітацію у будь-яких формах і будь-якими засо­бами, що не суперечать Конституції України та законам України.

Громадяни України, політичні та інші об'єднання громадян ма­ють право вільно і всебічно обговорювати передвиборні програми кандидатів, їх політичні, ділові та особисті якості, вести агітацію за або проти кандидатів на зборах, мітингах, у пресі, на радіо і теле­баченні.

Пріоритетною формою ведення передвиборної агітації кандида­тами є їх зустрічі з виборцями як на зборах, так і в іншій зручній для виборців формі. Територіальні виборчі комісії беруть участь в орга­нізації зустрічей кандидатів з виборцями. На прохання кандидатів чи виборчих комісій органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування сприяють у проведенні таких зустрічей.

Для проведення масових заходів передвиборної агітації місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, під­приємства, установи, організації державної і комунальної форм власності, де частка державної власності перевищує 25 відсотків, безоплатно надають придатні для цієї мети приміщення у визна­чений виборчою комісією час. При цьому територіальні виборчі комісії зобов'язані забезпечити рівні можливості для всіх кандидатів у Президенти України.

Усі друковані матеріали передвиборної агітації повинні містити інформацію про організацію, установу та осіб, відповідальних за їх випуск, вихідні дані установи, що здійснила друк, відомості про загальний тираж відповідного друкованого матеріалу.

Відповідно до Закону про вибори Президента України (ст. 32) кандидатам у Президенти надається право безоплатного користу­вання державними засобами масової інформації шляхом надання їм рівноцінного і однакового за обсягом часу мовлення на загально­державному рівні та в межах окремого виборчого округу. Конкрет­ний обсяг і час радіо- і телепередач, визначених для передвиборної агітації кандидатів на загальнодержавному рівні, встановлюється Центральною виборчою комісією, у територіальних виборчих окру­гах - територіальними виборчими комітетами за погодженням з керівниками відповідних засобів масової інформації. Телекомпані- ям забороняється переривати передвиборні агітаційні програми, в тому числі рекламою товарів, робіт і послуг. Крім того, кандидати у Президенти України мають право на безплатне розміщення пакету своєї передвиборної програми обсягом не більше чотирьох сторінок машинописного тексту в однаковому поліграфічному виконанні в газетах «Голос України» та «Урядовий кур'єр».

Центральна виборча комісія та територіальні виборчі комісії з коштів Державного бюджету України, виділених на проведення ви­борчої кампанії, оплачують встановлені згідно з Законом про ви­бори Президента України: час на державному радіо і телебаченні, друкування передвиборних плакатів та публікацію програм кан­дидатів у газетах «Голос України» та «Урядовий кур'єр», в обласних виданнях.

Г. Фінансування виборчої кампанії. Державне фінансування пе­редвиборної агітації може поєднуватись з особистим. Кандидати у Президенти України мають право за рахунок і в межах особистого виборчого фонду додатково друкувати свої матеріали передвиборної агітації як у державних, так і недержавних періодичних друкова­них виданнях на умовах рівної оплати за одиницю газетної площі, а також вести свою передвиборну агітацію як на державних, так і недержавних телерадіоканалах наумовах рівної оплати за одиницю ефірного часу Агітація в недержавних засобах масової інформації обмежується лише можливостями власного виборчого фонду на умовах рівної оплати за ефірний час чи газетну площу для канди­датів у Президенти України.

Особистий виборчий фонд утворюється за рахунок власних ко­штів кандидата, коштів політичних партій, пожертвувань громадян України, юридичних осіб, зареєстрованих в Україні, за винятком державних підприємств, державних органів, установ і організацій, органів місцевого самоврядування, а також іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, підприємств з іноземни­ми інвестиціями, благодійних організацій та релігійних об'єднань і підприємств, установ, організацій, що мають заборгованість перед бюджетами всіх рівнів.

Розмір особистого виборчого фонду не може перевищувати 100 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, пожертвування однієї фізичної або юридичної особи -100 неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян. Кошти особистих виборчих фондів використовуються виключно на потреби перед­виборної агітації.

Д. Голосування виборців. Голосування проводиться в день виборів або в день повторного голосування з восьмої до двадцятої години. Про час і місце голосування дільнична виборча комісія сповіщає виборців не пізніш як за 15 днів до дня виборів. Голосування про­водиться у спеціально відведених приміщеннях, де обладнуються в достатній кількості кабіни або кімнати для таємного голосування. Кожен виборець голосує особисто. Голосування за інших осіб не допускається.

Е. Визначення результатів виборів. Обраним Президентом Укра­їни вважається кандидат, який одержав на виборах більше поло­вини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. Якщо до ви­борчого бюлетеня було включено більше двох кандидатів і жоден з них не набрав більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, Центральна виборча комісія призначає повторне голосування по виборах Президента України по двох кандидатах, які одержали найбільшу кількість голосів.

Обраним Президентом України вважається кандидат, який в ре­зультаті повторного голосування одержав більшу, ніж інший канди­дат, кількість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

Новообраний Президент вступає на свій пост у визначений Кон­ституцією термін: не пізніше ніж через тридцять днів після офіцій­ного оголошення результатів виборів і з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України. При­ведення Президента до присяги здійснює Голова Конституційного Суду України.

Президент України складає присягу наурочистому засіданні Вер­ховної Ради України в присутності представників інших органів державної влади та місцевого самоврядування, політичних партій і громадських організацій, почесних громадян України та представ­ників іноземних держав.

Мандат Президента України. Президент обирається на посаду строком на п’ять років. У деяких країнах (Франція до 2000 р., Ка­захстан) строк повноважень президента складає сім років. В Укра­їні обговорювалася можливість продовження строків повноважень Президента, однак скорочення повноважень президента у Франції у 2000 р. до п’яти років та протести опозиції охолодили такі спроби в Україні.

Одна й та сама особа не може бути Президентом України біль­ше ніж два строки поспіль. Таке обмеження спрямовано нате, щоб уникнути можливості узурпації влади з боку однієї особи. Більш тривале перебування однієї особи на посаді Президента може при­звести до звуження повноважень інших конституційних органів влади та концентрації влади у руках Президента. Як свідчить за­рубіжна практика, це має наслідком затримання динамічних про­цесів у політичній системі, послаблення ролі політичних партій. У деяких країнах (Білорусь, Єгипет, Казахстан) строки перебування президентів на посаді пролонговуються шляхом голосування на референдумі, що свідчить про відвертий популізм влади. Такі фак­тори у свою чергу призводять до викривлення зворотних зв’язків між державою і населенням та утвердження авторитарного або, навіть, тоталітарного режиму

Питання про строки перебування на посаді Президента вже було предметом розгляду в Конституційному Суді. Вивчаючи пи­тання про можливість балотуватися на президентські вибори у 2004 р. Президента Л. Кучму, Суд зазначив, що до прийняття Конституції 1996р. визначали інший статус Президента. ТомуЛ. Кучма був вперше обраний у розумінні Конституції 1996 р. лише у 1999 р.:

«Таким чином, передбачене Конституцією України обмеження щодо зайняття однією і тією особою поста Президента України стосується лише особи, яка, по-перше, займала пост Президен­та України два строки підряд, а по-друге, набувала повноважень Президента України відповідно до частини першої статті 104 Конституції України.

Отже, особа, яку вперше було обрано Президентом України за чинною Конституцією України в 1999 році, має право балотува­тися на чергових виборах Президента України у 2004 році»^[507].

Це рішення мало безпрецедентний характер і яскраво продемон­струвало кризу конституційної юстиції, зокрема її залежність

від виконавчої влади. Воно отримало свою справедливу критику в окремих думках суддів Конституційного Суду В. Шаповала, М. Совенка та П. Ткачука. Фактично у цьому рішенні Суд відверто знехтував принципами континуїтету (правонаступності), верхо­венства права, правової визначеності

Несумісність мандата президента. Відповідно до ст. 103 Кон­ституції Президент не може мати іншого представницького манда­та, обіймати посаду в органах державної влади або в об'єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною або підприєм­ницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або на­глядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку

Під представницьким мандатом на зовнішньополітичній арені мається на увазі мандат спеціального представника від України (наприклад, депутата) в інститутах Ради Європи, СНД, окрім ви­падків здійснення Президентом власних представницьких функцій. На внутрішньополітичній арені мандат Президента несумісний із мандатами народного депутата, депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів. Конституція не забороняє Президентові бути членом політичної партії, однак йому заборонено обіймати будь-які посади в об’єднаннях громадян, а також в органах дер­жавної влади. Очевидно що Президент не може обіймати посади в органах місцевого самоврядування, хоча про це немає прямої вка­зівки у Конституції.

З метою забезпечення незалежності Президента від ділових і еко­номічних кіл є природною заборона щодо входження глави держави до керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку.

Здається декларативною конституційна заборона займатися Президентові підприємницькою діяльністю, оскільки юридичними засобами це забезпечити досить складно. Фактично, щоб припи­нити підприємницьку діяльність Президента необхідно його при­тягати до відповідальності за процедурою імпічменту, яка є за природою політико-правовою. Це також пов’язано із тим, що не виключені випадки вступу на посаду Президента особи, яка нале­жала до ділових і бізнесових кіл. Як свідчить практика, такі особи все одно опосередковано причетні до підприємницької діяльності, тому цей критерій несумісності є невизначений з юридичної точки 698

зору. Заборона входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку, є цілком достатньою для Президента. Відповідно цей термін можна тлу­мачити не лише з формальних, але й змістовних критеріїв.

Припинення повноважень Президента та заміщення його вакансії (ст. 108 Конституції). Повноваження Президента, як пра­вило, припиняються по закінченні терміну п’яти років. Президент виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Прези­дента. Разом з тим можливе дострокове припинення повноважень Президента за наявності передбачених Конституцією випадків, а також із додержанням конституційно визначеної процедури імпіч­менту

1. Відставка Президента- це добровільне припинення ним своїх повноважень. Заява Президента про відставку має проголошува­тись ним особисто.

2. Юридичний факт неможливості виконанняПрезидентом своїх повноважень за станом здоров'я як підстава дострокового припи­нення його повноважень має встановлюватись на відкритому пле­нарному засіданні Верховної Ради України. Цей факт має підтвер­джуватись рішенням, прийнятим більшістю від її конституційного складу Підставою для прийняття такого рішення Верховною Радою України є письмове подання Верховного Суду України за зверненням Верховної Ради та медичний висновок. Тобто сам по собі медичний висновок не є підставою для дострокового припинення повноважень Президента. Необхідне ще й письмове подання Верховного Суду України, яке містить юридичну оцінку медичного висновку

3. Імпічмент Президента є політико-юридичною відповідаль­ністю і здійснюється за спеціальною процедурою, врегульованою ст. 111 Конституції.

4. Смерть Президента тягне за собою оголошення вакансії по­сади Президента.

У випадку дострокового припинення повноваження Президента або його смерті, повноваження Президента здійснює Голова Верхо­вної Ради. На період до обрання і вступу на пост нового Президента він не може здійснювати повноваження, передбачені пп. 2,6-8, 10- 13, 22, 24, 25, 27, 28 ст. 106 Конституції України.

16.3.