Структура виборчого бюлетеня
Існують різні підходи до визначення поняття структури виборчого бюлетеня. В цьому аспекті Д.М. Фарелл (D.M. Farrell) зміст «структури виборчого бюлетеня» розкриває через поняття «природи» та «міри вибору»[52].
Перша визначає особливості суб'єктів балотування. Друга характеризує те, як виборець може віддати свій голос. Загалом варіативність законодавця обмежена визначенням цих двох змінних.Суб'єкти балотування («природа вибору») можуть бути індивідуальними (кандидати) або колективними (списки кандидатів — висуваються у різних країнах партіями, блоками, альянсами тощо).
Голос виборця («міра вибору») може бути відображений різними змістовними характеристиками. Це зумовило виокремлення таких «бюлетенів» як «ординальний», «категоричний», «преференційний», «проміжний», «кумулятивний», «ранжований» тощо. Не має сенсу розкривати зміст кожного з них, оскільки вони вже були описані в літературі[53]. Якщо узагальнити, то ключовими є два типи бюлетенів — категоричний (коли виборець може подати один або декілька голосів, не порівнюючи при цьому кандидатів) та ординальний (коли виборець може здійснити ранжування, порівнявши кандидатів один з одним). Ординальні бюлетені дають більше можливостей виборцю (оскільки менша загроза втрати голосу), проте зазвичай надто ускладнюють процедуру підрахунку голосів та встановлення результатів голосування.
Структуру виборчого бюлетеня не варто плутати зі способом голосування, який у різних країнах може передбачати заповнення паперового бюлетеня та подачу його за допомогою поштового зв'язку, заповнення електронної форми за допомогою стаціонарного обладнання або з використанням мережі Інтернет тощо. Однак результат голосування, за однакових інших умов, не зміниться від способу голосування. В той час як зміна структури виборчого бюлетеня вимагатиме зміни виборчої формули та, як наслідок, впливатиме на розподіл мандатів. Тому спосіб голосування відображає зовнішню форму подачі голосу, в той час як структура виборчого бюлетеня є змістовною характеристикою.
2.1.3.