Сучасна доктрина економічного конституціоналізму тісно пов’язана із соціетальним конституціоналізмом [1, с. 2], що передбачає поєднання ліберальних підходів із забезпеченням засад соціальної правової держави, сталого розвитку та екологічної безпеки.

Засади економічного конституціоналізму розроблені в працях відомих вчених Дж. Б’юкенена, Ф. фон Гаєка, Дж. Кейнса, Б. Леоні, Л. фон Мізеса, Дж. Ролза, Е. де Сото та ін. Важливу роль у становленні економічного конституціоналізму відіграла чикагська та австрійська школа, які обґрунтували сучасні засади лібералізму як доктрини обмеження втручання публічної влади у сферу економічної свободи, зокрема, прийняття управлінських рішень.

Натомість особливе значення мають погляди Б. Леоні, який наголошує на небезпеці дирижизму у сфері економіки, що має наслідком інфляцію законів, за якою розмивається різниця між правовою нормою та правовим регулюванням [2]. Е. де Сото, стоячи вже на ліберально-демократичних позиціях трактує економічну систему не лише як систему забезпечення економічної свободи, а як відкриту систему легітимації правил поведінки у сфері економіки, щодо яких у суспільстві склався консенсус і він забезпечений механізмами суспільного договору [3]. Концепція протекціонізму Дж. Кейнса [4, с. 224-518] є рефлексією на проблеми інфляції закону (Леоні) та демократичної легітимації правил (де Сото), що набуває характеру проблеми на певних етапах розвитку економічних процесів у силу їх циклічної природи (М. Кондратьєв) і вимагає легітимного втручання публічної влади в економічну свободу. Таке втручання згідно з постулатами абстрактної теорії справедливості Дж. Ролза має відповідати засадам, за якими соціальні й економічні нерівності слід залагоджувати таким чином, щоб можна було розсудливо сподіватися на їх корисність для кожного та щоб вони пов’язувалися з відкритими для всіх посадами і постами [5]. З урахуванням циклічної природи економічних процесів конституція має бути гнучкою щодо визначення засобів втручання публічної влади в економічну свободу, оскільки його міра може змінюватися в залежності від характеристики економічного циклу. Таким чином, конституційне регулювання має рамковий характер і визначає легітимні й демократичні засади втручання у сферу економічної свободи. Натомість поточне законодавство має передбачати конкретні засоби і ресурси, спрямовані на формування певної моделі втручання в економічну свободу на засадах демократичної легітимності [6].

1.1.

<< | >>

↑

Источник: Конституційні засади економічної системи України : монографія / В.А. Устименко, Р.А. Джабраілов, В.М. Кампо, Р.О. Коваленко, М.В. Савчин / НАН України. Ін-т економіко-правових досліджень. - Донецьк : ТОВ «Юго-Восток»,2011. - 258 с.. 2011

Еще по теме Сучасна доктрина економічного конституціоналізму тісно пов’язана із соціетальним конституціоналізмом [1, с. 2], що передбачає поєднання ліберальних підходів із забезпеченням засад соціальної правової держави, сталого розвитку та екологічної безпеки.: