Світова практика налічує різні моделі адміністрування виборів.
Експерти Міжнародного інституту демократії та сприяння виборам (International IDEA) виокремлюють три основні:
1. незалежну модель (вибори організовує і проводить орган, який є інституційно незалежним і автономним від виконавчої гілки влади);
2.
урядову модель (вибори організовуються та проводяться виконавчою гілкою влади через міністерство та/або місцеві органи влади);3. змішану модель (включає два органи: урядовий, який організовує вибори, та незалежний, який здійснює контроль за цим процесом)[147].
У п. 69, 70, 71 Пояснювальної доповіді Кодексу належної практики у виборчих справах зазначено:
■ У державах, де адміністративні органи традиційно незалежні від політичної влади, державна служба застосовує виборче законодавство, не піддаючись політичному тиску. Тому нормальним і прийнятним вважають, коли вибори організують адміністративні органи під контролем міністерства внутрішніх справ.
■ Однак там, де ще не має достатнього досвіду в організації плюралістичних виборів, існує надто велика небезпека того, що влада намагатиметься змусити адміністративні органи діяти за її наказом. Це стосується як центрального уряду, так і місцевої влади, причому навіть у тих випадках, коли органи останньої контролює національна опозиція.
■ Саме тому для забезпечення належного проведення виборів або принаймні усунення серйозних підозр у порушеннях на всіх рівнях — від загальнонаціонального до рівня виборчої дільниці — слід створювати незалежні, безсторонні виборчі комісії.
Для адміністрування виборчого процесу з виборів народних депутатів в Україні діє система виборчих комісій, яка складається із:
1. Центральної виборчої комісії (ЦВК), повноваження якої поширюються на всю територію України.
2. Окружних виборчих комісій (ОВК), повноваження яких поширюються на територію відповідного територіального виборчого округу.
3. Дільничних виборчих комісій (ДВК), повноваження яких поширюються на територію відповідної виборчої дільниці.
Порядок утворення, організації роботи виборчих комісії, статусу їх членів регулюється розділом 4 Закону.
Очолює систему виборчих комісій ЦВК — постійно діючий колегіальний державний орган, до компетенції якого належить забезпечення організації підготовки та проведення виборів і референдумів в Україні, забезпечення реалізації та захисту конституційних виборчих прав громадян України і прав на участь у референдумах, суверенного права Українського народу на виявлення своєї волі. Конституція України та Закон України «Про Центральну виборчу комісію»[148] визначають порядок утворення, правовий статус, основні засади організації діяльності ЦВК.
Згідно Закону України «Про Центральну виборчу комісію»1 до складу ЦВК входять 17 членів, які призначаються ВРУ за поданням Президента України із врахуванням пропозицій депутатських фракцій і груп, утворених у поточному скликанні ВРУ. ЦВК в межах її повноважень ухвалює рішення у формі постанови, яке є обов'язковим для виконання всіма суб'єктами відповідного виборчого процесу чи процесу референдуму, в тому числі відповідними виборчими комісіями нижчого рівня, а також органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та громадянами України. Однак рішення ЦВК можуть бути оскаржені до суду і змінені самою ЦВК з власної ініціативи або на підставі рішення суду.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про Центральну виборчу комісію»1, ст. 30 Закону ЦВК наділена наступними повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів народних депутатів України:
■ організовує підготовку і проведення виборів народних депутатів України;
■ здійснює контроль за додержанням і однаковим застосуванням законодавства про вибори народних депутатів України;
■ оголошує початок процесу виборів народних депутатів України;
■ очолює систему виборчих комісій, які утворюються для проведення виборів народних депутатів України, спрямовує та контролює їх діяльність;
■ приймає обов'язкові для застосування виборчими комісіями роз'яснення з питань виконання Закону, здійснює організаційно-методичне забезпечення їх діяльності;
■ скликає у разі необхідності за власною ініціативою засідання виборчої комісії нижчого рівня;
■ визначає порядок навчання окружними виборчими комісіями членів дільничних виборчих комісій;
■ забезпечує виготовлення методичних рекомендацій з навчання окружними виборчими комісіями членів дільничних виборчих комісій;
■ надає дозвіл громадським організаціям мати офіційних спостерігачів під час виборів депутатів;
■ реєструє кандидатів у депутати, представника партії у Центральній виборчій комісії, уповноважених осіб партії;
■ реєструє довірених осіб кандидата у депутати, зареєстрованого в одномандатному окрузі;
■ здійснює контроль за цільовим використанням коштів, виділених з Державного бюджету України на підготовку і проведення виборів народних депутатів України[149];
■ контролює порядок надходження, обліку та використання коштів виборчих фондів в порядку та в межах, встановлених законом;
■ встановлює форми виборчих документів, затверджує зразки печаток та вивісок виборчих комісій, визначає порядок зберігання та передачі виборчих документів до відповідних державних архівних установ;
■ встановлює підсумки голосування та складає протокол про підсумки голосування в межах закордонного округу;
■ здійснює повноваження відповідної окружної виборчої комісії у разі ненадходження протоколу від окружної виборчої комісії про підсумки голосування у загальнодержавному окрузі в межах одномандатного округу або протоколу окружної виборчої комісії про підсумки голосування в одномандатному окрузі у строки, визначені цим Законом, а також у разі бездіяльності окружної виборчої комісії;
■ розглядає заяви і скарги на рішення, дії або бездіяльність окружних виборчих комісій і приймає рішення з цих питань;
■ здійснює інші повноваження відповідно до Законів України.
Згідно ст.
25 Закону виборчі комісії є спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення виборів депутатів і забезпечувати додержання та однакове застосування законодавства України про вибори депутатів. В цьому контексті, відповідно до п. 4 постанови ВАСУ від 01 листопада 2013 року № 15, виборчі комісії, їхні голови, заступники голів, секретарі та члени цих комісій є суб'єктами владних повноважень. Тому розглядати та вирішувати виборчі спори, в яких однією зі сторін є виборча комісія, її голова, заступник голови, секретар та члени цієї комісії, суди повинні з урахуванням особливостей адміністративного судочинства у спорах із суб'єктом владних повноважень.Спеціальний статус виборчих комісій зумовлює низку процесуальних особливостей:
■ справи щодо встановлення ЦВК результатів виборів підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції (ч. 4 ст. 22, ч. 3 ст. 273 КАС України);
■ інші справи щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності ЦВК оскаржуються до апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ (ч. 2 ст. 22, ч. 3 ст. 273 КАС України, відповідно до Указу Президента України «Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах» від 29 грудня 2017 року № 455/2017[150] — це юрисдикція Шостого апеляційного адміністративного суду);
■ рішення, дії чи бездіяльність ОВК або члена такої комісії оскаржуються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії (ч. 4 ст. 273 КАС України);
■ адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність ОВК, розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі 3 суддів (ч. 1 ст. 33 КАС України);
■ рішення, дії чи бездіяльність ДВК та її членів оскаржуються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії (ч. 5 ст. 273 КАС України);
■ позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у 5-денний строк, однак якщо вони стосуються рішень, дій чи бездіяльності, що мали місце до дня голосування — не пізніше 22:00 дня, що передує дню голосування (ч.
6, 7 ст. 273 КАС України);■ позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності ДВК, членів цих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці, може бути подано до адміністративного суду у 2-денний строк (ч. 8 ст. 273 КАС України);
■ суд вирішує адміністративні справи, визначені ст. 273 КАС України (особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, членів цих комісій), у 2-денний строк після надходження позовної заяви (ч. 11 ст. 273 КАС України);
■ адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли до дня голосування, вирішуються судом у 2-денний строк, але не пізніше ніж за 2 години до початку голосування (ч. 11 ст. 273 КАС України);
■ адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування, вирішуються судом до закінчення голосування (ч. 11 ст. 273 КАС України);
■ адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування, але після закінчення голосування, вирішуються судом у дводенний строк після надходження позовної заяви (ч. 11 ст. 273 КАС України).
2.5.1.