Тема 4. Конституція України — Основний Закон держави і суспільства

Мета вивчення: сформувати уявлення про основні положення теорії конституції та основні характеристики Конституції України.

Питання

1. Поняття та політико-правова природа конституції.

2. Функції та юридичні властивості конституції.

3. Загальна характеристика Конституції України.

4. Порядок ухвалення й внесення змін до Конституції України. Конституційна реформа в Україні.

5. Охорона конституції: поняття, природа, суб’єкти охорони.

6. Конституційний контроль як форма здійснення охорони конституції.

Теоретичний мінімум

Поняття та політико-правова природа конституції. Термін «конституція» (від латинського сопзїіїнїіо — встановлення, установа) в юридичній науці в різні часи мав різне значення. Конституція являє собою складне явище політико-правової дійсності, в межах якого можливе виокремлення його юридичної та соціально-політичної сутності. Юридична сутність конституції проявляється в її основних юридичних властивостях і принципах, але передусім у її місці і призначенні в правовій системі держави, а соціально-політична сутність конституції визначається її роллю в суспільстві і державі в цілому.

Конституція є найважливішим правовим документом держави. Вона перебуває на чолі всієї системи джерел права і в цій якості має в державі найвищу юридичну силу, і водночас конституція є юридичною базою всього поточного законодавства.

Разом з тим конституція відіграє велику роль не тільки як правовий, а й політичний документ. Вона відображає співвідношення політичних сил, що виражають інтереси різних соціальних спільнот до моменту схвалення конституційного акта або внесення до нього змін, певний соціальний компроміс, досягнутий на момент її ухвалення, виступає як своєрідний суспільний договір.

Поняття «конституція» зазвичай вживається в двох значеннях — як фактична конституція і як конституція юридична. Юридична конституція — це визначена система правових норм, що мають вищу юридичну силу та регулюють основи взаємовідносин між суспільством і людиною, з одного боку, і державою — з іншого, а також основи організації та діяльності самої держави.

Фактична конституція — це такі відносини, основи того ладу, який реально існує в країні. Як писав Ф. Лассаль, «дійсну конституцію мали всі країни в усі часи».

Фактична конституція може базуватися на юридичній конституції, тобто вони можуть збігатися (у такому разі про юридичну конституцію говорять як про реальну конституцію), а може і відрізнятися, іноді значно, від юридичної конституції. Таку конституцію іменують фіктивною конституцією.

Функції та юридичні властивості конституції. Функції конституції — це основні напрями впливу Конституції на суспільні відносини. Конституція України виконує такі функції: ідеологічну, установчу, політичну, функцію

загальносоціального регулювання і забезпечення балансу соціальних інтересів, програмну, геополітичну, організаційну, правозахисну, охоронну, обмежувальну, виховну, стабілізаційну. Всі вони між собою тісно взаємопов'язані.

Юридичні властивості конституції — це ті характерні ознаки конституції, які відрізняють її від інших нормативно-правових актів і встановлюють роль та місце в ієрархії. Конституції України притаманна низка юридичних властивостей, які визначають її місце в правовій системі та роль у суспільстві.

1. Найвища юридична сила — одна з базових її властивостей. Конституція України обіймає найвищий щабель в ієрархічній системі правових актів. Усі інші правові акти повинні їй відповідати.

2. Пряма дія норм Конституції означає можливість звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України.

3. Основа правової системи — Конституція є фундаментом національної правової системи, оскільки вона містить принципові положення всіх інших галузей права.

4. Підвищена стабільність. Конституція України закріпила базові засади конституційного ладу, форму держави, права і свободи громадян та ін. Порівняно з іншими нормативно-правовими актами Конституція розрахована на тривалу дію, що забезпечується особливим порядком внесення змін.

5.

Наведений перелік властивостей Конституції України є базовим, проте не виключним, оскільки її юридичні властивості виокремлюються через структуру, функції, механізм реалізації норм і способи правового захисту Основного Закону України.

Загальна характеристика Конституції України. Конституція України має установчий, основоположний характер. Український народ за допомогою Конституції визначає засади суспільного і державного устрою. Положення Конституції є первинними щодо норм інших правових актів України. Це означає, що під час ухвалення Конституції, а також внесення до Основного Закону змін і доповнень законодавець не обмежений чинними законами і підзаконними актами, для затвердження таких змін усі нормативно-правові акти повинні бути скасовані або узгоджені з конституційними нововведеннями.

Конституція України — єдиний в правовій системі акт, який регулює суспільні відносини в усіх сферах суспільного життя. Жоден закон, а тим більше підзаконний акт не має такого широкого предмета правового регулювання і жоден акт не визначає в цих сферах вихідні засади суспільного життя. Всі закони та підзаконні акти в Україні ухвалюються на основі Конституції України. Конституційні норми і принципи виступають як своєрідний правовий фундамент системи права. Поправки, внесені до Конституції, передбачають внесення змін до поточного законодавства в разі його невідповідності конституційним нормам.

Конституція України є кодифікованою розгорнутою конституцією і складається з преамбули, основної частини, прикінцевих та перехідних положень. Структурними підрозділами основної частини Конституції виступають розділи, поділені на статті, які, у свою чергу, можуть ділитися на частини (в тексті статті вони виокремлені абзацами), а останні — на пункти, які мають цифрову індексацію. Прикінцеві положення складаються тільки зі статей, а перехідні положення поділяються на частини.

У Конституції України з формального погляду преамбули немає, але міститься вступна частина, яка охоплює 9 абзаців, в тому числі 110 слів — взаємопов’язаних положень урочисто-декларативного характеру, реалізація яких є головним обов’язком держави. Вона виражає сутність нового Основного Закону України, має основоположне значення для подальшого становлення і розвитку української держави й суспільства. Преамбула нашої Конституції за своїм стилем викладу подібна до урочистого звернення народу — засновника Основного Закону до попередніх, нинішнього і прийдешніх поколінь. У преамбулі є низка принципових положень, які розкривають причини і цілі ухвалення нового Основного Закону України.

Основну частину Конституції України 1996 р. утворюють групи норм Конституції, що визначають загальні засади суспільного і державного ладу; права, свободи та обов’язки людини і громадянина; конституційні основи виборів і референдумів; правовий статус найвищих органів державної влади; систему та функції судів; особливості адміністративно-територіального устрою України: правовий статус Автономної Республіки Крим; основи місцевого самоврядування; порядок внесення змін до Конституції України.

Порядок ухвалення й внесення змін до Конституції України. Конституційна реформа в Україні. Необхідність у розробці й ухваленні нової конституції виникає в декількох випадках:

— створення нової незалежної держави;

— революційні зміни державного ладу;

— еволюційні зміни у суспільному житті, які є настільки суттєвими, що внесення змін і доповнень до конституції для узгодження її з реаліями суспільного й правового життя недостатньо. У цьому випадку зазвичай використовується текст попередньої конституції.

На відміну від звичайних законів, які ухвалюються і змінюються в порядку здійснення законодавчої влади, конституція ухвалюється в порядку здійснення установчої влади.

Оскільки дія конституції, як правило, не обмежується в часі, то після певного періоду може виникнути необхідність у внесенні до неї деяких змін, доповнень, поправок.

За способом внесення змін і доповнень конституції поділяються на наджорсткі, жорсткі, гнучкі та змішані. До перших належать такі конституції, порядок зміни яких передбачає або затвердження змін на референдумі, або голосування в парламенті наступного скликання, або затвердження поправок органами суб'єктів федерації, або застосування будь-яких інших процедур, що ратифікують внесені зміни. До другої групи належать конституції, порядок змін яких ускладнений порівняно з порядком ухвалення та зміни звичайних законів. Гнучкі конституції можуть бути змінені в порядку, передбаченому для зміни звичайного закону. Останню групу становлять конституції, які передбачають різний порядок змін для різних розділів.

За способом внесення змін Конституція України є комбінованою, оскільки для внесення змін до розділів I, III та XIII передбачено, окрім ухвалення парламентом змін, їхнє затвердження на всеукраїнському референдумі. Внесення змін до всіх інших розділів здійснюється у порядку, який є ускладненим порівняно з порядком внесення змін до всіх законів, а саме: суб’єктами ініціювання є лише народні депутати та Президент, а також для внесення змін необхідно дві третини голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України.

Охорона конституції: поняття, природа, суб'єкти охорони. Охорона конституції в найширшому сенсі передбачає сукупність різноманітних заходів щодо забезпечення дії конституції. Це економічні, політичні, юридичні, освітні, виховні та інші заходи. Охорона конституції не відбувається сама собою. Вона вимагає серйозної організаційної роботи щодо як формування певного світогляду, загальнокультурної, політичної, правової свідомості, так і створення реальних норм, інститутів, матеріальних ресурсів, які забезпечують всебічну дію основного закону. У здійсненні охорони конституції беруть участь не тільки держава, її органи та посадові особи, а й всі інші суб’єкти конституційних відносин.

Гарантії правової охорони конституції — це інституційні та процедурні засоби та заходи, які забезпечують правову охорону і захист інститутів і принципів, закріплених в конституції, а також спрямовані на забезпечення стабільності останньої. Вони становлять єдиний механізм, систему взаємообумовлених і взаємозалежних елементів. Щодо переліку цих елементів, тобто засобів, гарантій правової охорони конституції, то в науковій юридичній літературі з цього питання немає єдиної позиції. Загальновизнаними гарантіями правової охорони конституції є: конституційний контроль; конституційно-правова відповідальність; гарантії стабільності конституції (особливий порядок ухвалення конституції і внесення до неї змін).

Конституційний контроль як форма здійснення охорони конституції. Головною формою правової охорони конституції виступає конституційний контроль. Конституційний контроль передбачає можливість ухвалення органом контролю обов’язкового постановного рішення про застосування будь-яких несприятливих наслідків у разі виявлення порушення конституції. Конституційний контроль може здійснюватися як главою держави, парламентом, урядом, так і судовими органами. Органом, основною функцією якого є здійснення конституційного контролю, є Конституційний Суд України.

Об’єктами конституційного контролю є діяльність чи акти відповідних суб’єктів (органів, посадових осіб, об’єднань тощо). Об’єктами конституційного контролю є: акти парламенту (закони, регламенти тощо); акти глави держави; акти органів виконавчої влади (уряду); акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим; міжнародні договори; діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим; діяльність парламенту з реалізації процедури імпічменту.

Конституційний контроль може бути класифікований за такими критеріями:

- за часом здійснення — попередній (превентивний, попереджувальний) і наступний (репресивний) конституційний контроль. Під час попереднього контролю акт перевіряється до його набрання чинності, наступний контроль поширюється на акти, які набули чинності. Конституційний Суд України в більшості випадків здійснює наступний контроль. Попередній конституційний контроль здійснюється ним лише під час надання висновку про відповідність Конституції України міжнародних договорів України, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість, і надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157, 158 Конституції України;

- за правовими наслідками — консультативний і постановний конституційний контроль.

- за обов‘язковістю проведення — обов‘язковий і факультативний конституційний контроль. Під час обов’язкового конституційного контролю правовий акт чи діяльність відповідних органів повинні бути перевірені Конституційним Судом на конституційність в силу прямої вказівки на це в законодавстві. Факультативний конституційний контроль полягає не в обов’язковості, а в можливості здійснення відповідної перевірки.

- за способом проведення — абстрактний і конкретний конституційний контроль. Абстрактний контроль означає перевірку конституційності акта поза зв’язком з конкретною справою. Конкретний контроль здійснюється Конституційним Судом України під час розгляду конституційної скарги. У решті випадків використовується абстрактний конституційний контроль. Конкретний конституційний контроль є завжди наступним, адже здійснюється після набуття відповідним актом;

- за підставами перевірки конституційності актів — конституційний контроль змісту актів (матеріальний контроль), за формою акта і способу його ухвалення (формальний контроль). Матеріальний контроль означає перевірку відповідності конституції змісту акта. Під час формального контролю перевіряється дотримання конституційних вимог щодо процедури видання акта (чи входило видання акта в компетенцію органу, який видав, чи дотримані процедурні правила, чи в належній формі виданий акт).

Завдання до теми

Тестові завдання

1. Скільки альтернативних законопроектів до зареєстрованого у Верховній Раді України законопроекту про внесення змін до розділу III «Вибори. Референдум» Конституції України може бути включено до порядку денного сесії Верховної Ради ?

а) Жодного;

б) Один;

в) Два;

г) Необмежену кількість.

2. Як кваліфікується Конституція України у її Вступній частині (Преамбулі)?

а) Основний Закон;

б) Г оловний Закон;

в) Суспільний договір;

г) Статут.

3. Якою мінімальною кількістю голосів приймається законопроект про внесення змін до Конституції України (крім розділів І, ІІІ, ХІІІ)?

а) не менш як половиною від конституційного складу Верховної Ради України;

б) більшістю від конституційного складу Верховної Ради України;

в) не менше ніж двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України;

г) не менше ніж трьома четвертими від конституційного складу Верховної Ради України;

4. У січні 2020 року Верховна Рада України попередньо схвалила проект закону про внесення зміни до розділу IV «Верховна Рада України» Конституції України щодо якого Конституційний Суд України надав позитивний висновок. Не раніше якого місяця 2020 року Верховна Рада України повноважна остаточно прийняти законопроект?

а) лютого 2020 року;

б) березня 2020 року;

в) вересня 2020 року;

г) грудня 2020 року.

5. До яких розділів Конституції України зміни вносяться за особливою процедурою?

а) розділ I «Загальні засади», розділ II «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина» і розділ III «Вибори. Референдум»;;

б) розділ I «Загальні засади», розділ III «Вибори. Референдум» і розділ XIII «Внесення змін до Конституції України»;

в) розділ I «Загальні засади», розділ IX «Територіальний устрій України» і розділ XIII «Внесення змін до Конституції України»;

г) розділ I «Загальні засади», розділ XIII «Внесення змін до Конституції України» і розділ XV «Перехідні положення».

Практичні завдання

1. 17.10.2017 Президент України вніс до Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України), зареєстрований за № 7203.

19.10.2017 постановою Верховної Ради України законопроект № 7203 було включено до порядку денного сесії та направлено до Конституційного Суду України для одержання висновку щодо відповідності його вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Конституційний Суд України у висновку від 19.06.2018 № 2-в/2018 визнав законопроект № 7203 таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України, проте висловив низку застережень.

20.09.2018 Верховна Рада України ухвалила постанову № 2557-VIII, якою, зокрема, встановила строк для подання пропозицій та поправок до законопроекту, опрацювання комітетами Верховної Ради України пропозицій та поправок до законопроекту та надання висновків Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, опрацювання поданих пропозицій та поправок до законопроекту.

29.08.2019 законопроект № 7203 було відкликано. Того ж дня відбулося перше засідання першої сесії новообраної Верховної Ради України дев'ятого скликання, під час перерви якого проведено засідання Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, на якому було розглянуто поданий Президентом як невідкладний законопроект № 7203 та рекомендовано Верховній Раді України визнати такою, що фактично втратила чинність, Постанову Верховної Ради України «Про подальшу роботу над законопроектом про внесення змін до Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)» від 20.09.2018 № 2557-VIII у зв'язку із спливом встановлених нею строків та попередньо схвалити поданий Президентом України як невідкладний законопроект № 7203.

Також пізно ввечері 29.08.2019 Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України від 20 вересня 2018 року № 2557-VIII». Через 40 хвилин, 30.08.2019, Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)».

30.08.2019 було зареєстровано Законопроект № 7203, поданий Президентом України. Через 3 дні після закриття першої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання, 03.09.2019, відбулося відкриття другої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання, на першому пленарному засіданні якої, законопроект № 7203 від 30.08.2019 прийнято як Закон. 11.09.2019 його підписав Президент України.

Надайте обґрунтовану оцінку вказаній конституційно-правовій ситуації з посиланням на Конституцію України, надавши відповіді на такі запитання:

1) яка правова природа застережень, висловлених Конституційним Судом України у висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам;

2) яка правова природа законопроекту № 7203 від 17.10.2017 та законопроекту № 7203 від 30.08.2019;

3) чи здійснив Конституційний Суд України превентивний конституційний контроль щодо закону, ухваленого Верховною Радою України;

4) чи є застосовними до цієї ситуації приписи ст. 105 Регламенту, згідно з якими законопроект, внесений Президентом України, вважається відкликаним, якщо до його прийняття за основу повноваження Президента України були припинені;

5) чи була перша сесія Верховної Ради України дев'ятого скликання черговою;

6) чи було порушено конституційну процедуру розгляду та ухвалення вказаного закону?

2. 08.12.2004 було ухвалено Закон України «Про внесення змін до

Конституції України» № 2222-IV. 30.09.2010 Конституційний Суд України

ухвалив Рішення № 20-рп/2010, яким визнав вказаний Закон таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). 21.02.2014 Верховна Рада України у спосіб, що прямо не передбачено Конституцією України, ухвалила за основу та в цілому Закон України «Про відновлення дії окремих положень Конституції України». Ст. 1 цього закону передбачала відновлення дії окремих положень Конституції України з такими змінами, зокрема внесеними законом України від 08.12.2004 № 2222-ІУ. 22.02.2014 Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про текст Конституції України в редакції 28 червня 1996 року, із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 8 грудня 2004 року № 2222-ІУ, від 1 лютого 2011 року № 2952-VI, від 19 вересня 2013 року № 586-VII». Ця Постанова вважається такою, що втратила чинність, з 02.03.2014 у день проведення закритого засідання Верховної Ради України.

За результатами проведеного аналізу вказаної інформації, визначте власну позицію щодо дотримання Верховною Радою України принципів верховенства Конституції України та наступності (континуїтету) у їхньому системному взаємозв’язку.

3. До Верховної Ради було подано Президентом законопроект «Про внесення змін до статті 9 Конституції України». Цей законопроект було зареєстровано та передано народним депутатам 14 березня поточного року. 29 березня народним депутатом було внесено подання про внесення альтернативного законопроекту з підписами 320 народних депутатів. 30 березня групою народних депутатів у кількості 301 чоловік було внесено ще один альтернативний законопроект.

Аргументовано дайте відповідь на такі запитання:

1) які правові наслідки підписання народним депутатом альтернативного законопроекту, внесеного 30 березня;

2) який із законопроектів (альтернативних), поданих народними депутатами, може бути включено до порядку денного.

Питання для самостійної роботи та обговорення

1. Принцип прямої дії норм Конституції: поняття та проблеми його практичного застосування.

2. Роль Конституційного Суду України в функціонуванні механізму правової охорони Конституції.

3. Форми реалізації норм Конституції.

4. Основні підходи до визначення сутності Конституції.