Утворення виборчих округів і дільниць

Територіальна організація виборів передбачає створення виборчих округів та дільниць.

У випадку обрання колективних органів часто використовуються виборчі системи, які передбачають створення декількох одно- або багатомандатних округів.

Вибори депутатів проводяться у загальнодержавному окрузі, який включає в себе всю територію України і закордонний виборчий округ, та у 225 одномандатних округах, що утворюються ЦВК та існують на постійній основі.

В Україні спори пов'язані з нерівномірним розподілом кількості виборців можуть виникати виборах народних депутатів України за мажоритарною системою у 225 одномандатних округах^[78]. Для забезпечення пропорційного (рівномірного) розподілу загальної кількості виборців між різними округами ч. 2 ст. 18 передбачає, що одномандатні округи по можливості повинні відповідати таким вимогам:

■ утворення округів з приблизно рівною кількістю виборців у кожному окрузі, відхилення кількості виборців в одномандатному окрузі не може перевищувати 12 % орієнтовної середньої кількості виборців;

■ округ визначається територією, в межах якої знаходяться ВД, що входять до його складу;

■ межі округів визначаються з урахуванням меж адміністративно-територіальних одиниць, інтересів членів територіальних громад;

■ врахування інтересів національних менших, які у разі їх компактного проживання повинні належати до одного виборчого округу (або такі виборці повинні становити більшість в окрузі, якщо їх кількість є більшою, ніж необхідно для формування одного виборчого округу).

Як зазначають представники громадянської мережі «ОПОРА», під час позачергових виборів 2014 року Юхима Звягільського восьмий раз обрано народним депутатом у окрузі №45 у Київському районі Донецька.

Центральна виборча комісія:

■ не може змінювати межі та центри одномандатних округів протягом виборчого процесу;

■ не пізніш як за 175 днів до дня голосування оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті перелік одномандатних округів із зазначенням їх номерів, меж, а також адрес приміщень відповідних виборчих комісій;

■ не пізніш як на 2-й день після початку виборчого процесу публікує зазначені відомості у загальнодержавних та регіональних друкованих засобах масової інформації.

Перелік зазначених округів визначено постановою ЦВК «Про утворення одномандатних виборчих округів на постійній основі у межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя» від 28 квітня 2012 року № 82^[80]. Офіційної візуалізованої карти одномандатних округів на постійній основі не створено, проте окремі організації самостійно розробляють інтерактивні карти (наприклад неурядова громадська організація «Моніторингово-аналітична група «Цифра»^[81]).

Закордонний виборчий округ складають усі закордонні ВД, що утворені відповідно до ст. 22 Закону України «Про вибори народних депутатів України»^[82] і діють на постійній основі. Після вищезгаданого рішення КСУ від 04.04.2012 № 7-рп/2012^[83] норма, якою передбачалось, що закордонні ВД утворюються ЦВК при закордонних дипломатичних установах України, у військових частинах (формуваннях), дислокованих за межами України, з рівномірним віднесенням до всіх одномандатних виборчих округів, які утворюються на території столиці України — міста Києва була визнана неконституційною.

Для організації підготовки та проведення виборів голосування та підрахунку голосів виборців використовуються ВД:

1. звичайні;

2. закордонні;

3. спеціальні;

3.1. спеціальні, утворені на постійній основі;

3.2. спеціальні, що існують на тимчасовій основі.

Порядок їх утворення визначений ст. 20 Закону, ст. 19-23 Закону України «Про вибори народних депутатів України», постановою ЦВК «Про Порядок утворення звичайних, закордонних та спеціальних виборчих дільниць на постійній основі» від 24 січня 2012 року № 11^[84].

За загальним правилом ВД утворюються з чисельністю від 20 до 2500 виборців та поділяються на:

1. малі — з чисельністю виборців до 500 осіб;

2. середні — з чисельністю виборців від 500 до 1500 осіб;

3. великі — з чисельністю виборців понад 1500 осіб.

Як виключення можуть утворюватися ВД:

4. з чисельністю виборців до 20 осіб (за рішенням ЦВК);

5. з чисельністю виборців понад 2500 осіб (виключно закордонні ВД).

Центральна виборча комісія складає і використовує статистичні відомості Державного реєстру виборців щодо кількісних характеристик виборчого корпусу під час утворення виборчих дільниць та територіальних виборчих округів (ч. 1 ст. 30 Закону України «Про Державний реєстр виборців»).

1. Звичайні виборчі дільниці. Існують на постійній основі для організації та проведення голосування виборців за місцем їх проживання. Звичайна ВД має територію з визначеними межами та порядковий номер, який визначає ЦВК.

2. Закордонні виборчі дільниці. Утворюються на постійній основі при закордонних дипломатичних установах України, у військових частинах (формуваннях), дислокованих за межами України

для організації голосування виборців, які проживають або на день проведення голосування з відповідних виборів перебувають на території іноземної держави.

ЦВК оприлюднює своє рішення про утворення закордонних ВД у загальнодержавних друкованих ЗМІ не пізніш як на 5-й день після дня прийняття цього рішення або, у разі неможливості, оприлюднює в інший спосіб у цей же строк. Відповідна закордонна дипломатична установа України у державі, де утворена закордонна ВД, публікує повідомлення про утворення закордонної виборчої дільниці у друкованих ЗМІ, доступних громадянам України, що проживають чи перебувають на відповідній території, або, у разі неможливості, оприлюднює таке повідомлення в інший спосіб не пізніш як на 5-й день після дня отримання цього рішення.

Варто зауважити, що постановою ЦВК «Про внесення змін до постанови Центральної виборчої комісії від 12 квітня 2012 року № 67» від 31 грудня 2018 року № 274^[86] було ліквідовано 5 виборчих дільниць у Російській Федерації, на територію якої було поширено межі закордонних дільниць на території Грузії, Казахстану та Фінляндії.

3. Спеціальні виборчі дільниці. Спеціальні ВД утворюються у стаціонарних лікувальних закладах, в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, на суднах, які перебувають у день голосування у плаванні під Державним Прапором України, на полярних станціях України та в інших місцях тимчасового перебування виборців з обмеженими можливостями пересування.

Не допускається утворення однієї ВД для двох і більше закладів чи установ. Спеціальні ВД утворюються таким чином, щоб виборці могли проголосувати, не порушуючи режиму

перебування в закладі (установі). З метою забезпечення режиму перебування виборців у відповідному закладі (установі) допускається утворення в одному закладі (установі) більш ніж однієї спеціальної виборчої дільниці.

3.1. Спеціальні виборчі дільниці на постійній основі. ЦВК може утворювати спеціальні ВД на постійній основі у стаціонарних лікувальних закладах, на полярних станціях України, в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах.

Перелік звичайних та спеціальних виборчих дільниць утворених на постійній основі затверджено постановою ЦВК «Про утворення звичайних та спеціальних виборчих дільниць на постійній основі» від 12 квітня 2012 року № 66^[87] (додатки 1-27 містять інформацію про утворені дільниці).

3.2. Спеціальні виборчі дільниці, що існують на тимчасовій основі. Утворюються ОВК не пізніше як за 45 днів до дня голосування на підставі подань районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій чи виконавчих комітетів міських рад міст обласного (республіканського

в Автономній Республіці Крим) значення. Форма таких подань затверджена постановою ЦВК «Про форми подань щодо утворення спеціальних виборчих дільниць на тимчасовій основі та у винятковому випадку» від 30 березня 2014 року № 124^[88]. Зазначені подання повинні надійти до відповідної ОВК не пізніш як за 48 днів до дня голосування.

3.3. Спеціальні виборчі дільниці, утворені у винятковому випадку. У винятковому випадку спеціальна ВД може утворюватися ЦВК не пізніш як за 10 днів до дня голосування за поданням відповідної ОВК у разі:

1. утворення нового стаціонарного лікувального закладу;

2. утворення нової установи виконання покарань, слідчого ізолятора чи іншого закладу (установи) з тимчасовим перебуванням виборців з обмеженими можливостями пересування;

3. непередбаченого виходу у плавання судна під Державним Прапором України.

Варто звернути увагу на питання можливості проведення виборів на територіях, які відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»^[89] та Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях»^[90] визнані тимчасово окупованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» ³ під час проведення виборів, голосування громадян України на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя не організовується і не проводиться.

З метою забезпечення реалізації і захисту конституційних виборчих прав громадян України та принципів і засад виборчого процесу під час організації підготовки і проведення позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року на окремих територіях Донецької та Луганської областей ЦВК прийняла постанову «Про звернення до Донецької та Луганської обласних державних адміністрацій — обласних військово-цивільних адміністрацій стосовно надання висновку щодо можливості організації підготовки та проведення згідно із законом позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року на територіях, які входять до складу одномандатних виборчих округів, визначених постановою Центральної виборчої комісії від 28 квітня 2012 року № 82 (зі змінами), в межах відповідної області» від 27 травня 2019 року № 903^[92].

2.3.