Загальні засади проведення виборів та їх види

Основні засади виборів народних депутатів України визначені у ст. 76, 77 Конституції України та

ст. 1 Закону, де визначено:

■ народні депутати України обираються громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років;

■ кількісний склад Верховної Ради України становить 450 депутатів;

■ вибори здійснюються за змішаною (пропорційно-мажоритарною) системою;

■ порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом.

Відповідно до ст. 11 Закону виборчий процес — це здійснення суб'єктами виборчого процесу (визначеними ст. 12 Закону), виборчих процедур, передбачених Законом.

Виборчий процес здійснюється на засадах:

1. дотримання принципів виборчого права, зазначених у ст. 2-10 Закону (загального, рівного, прямого виборчого права, добровільності участі у виборах, вільних виборів, таємного і особистого голосування, забезпечення права бути обраним та висування кандидатів у депутати);

2. законності та заборони незаконного втручання будь-кого у цей процес;

3. політичного плюралізму та багатопартійності;

4. публічності і відкритості;

5. свободи передвиборної агітації, рівного доступу всіх кандидатів у депутати і партій — суб'єктів виборчого процесу до засобів масової інформації незалежно від їх форми власності, крім засобів масової інформації, засновниками (власниками) яких є партії, кандидати у депутати в одномандатному окрузі;

6. неупередженості органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, судів, підприємств, закладів, установ і організацій, їх керівників, інших посадових і службових осіб до партій — суб'єктів виборчого процесу, кандидатів у депутати.

Суб'єктами виборчого процесу є такі:

1. Виборець. Ним вважається громадянин України, який досяг 18-річного віку та не був визнаний судом недієздатним.

2. Виборчі комісії. Систему комісій складають: Центральна виборча комісія, окружні виборчі комісії та дільничні виборчі комісії. ЦВК є постійно діючим колегіальним органом, який формується Верховною Радою України за поданням Президента. ОВК формує ЦВК, а ДВК формує ОВК.

3. Партія, що висунула кандидатів (кандидата) у депутати.

4. Кандидат у депутати. Кандидатом у народні депутати України може бути громадянин України, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу, проживає в Україні протягом останніх 5 років та не має судимості за вчинення умисного злочину. Особа набуває вказаного статусу після її реєстрації як кандидата в ЦВК.

5. Офіційний спостерігач від:

■ партії, яка висунула кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі;

■ кандидата у депутати в одномандатному окрузі;

■ громадської організації (таким правом наділені лише громадські організації, до статутної діяльності яких належать питання виборчого процесу та спостереження за ним).

Статус спостерігачів від партій, кандидатів та громадських організацій не аналогічний статусу спостерігачів від іноземних держав та міжнародних організацій, оскільки останні не є суб'єктами виборчого процесу, а відтак перелік їх прав є меншим.

Початок виборчого процесу чергових виборів оголошує Центральна виборча комісія в строки, встановлені Законом, які відрізняються залежно від виду виборів.

Вибори депутатів можуть бути:

1. Черговими. Чергові вибори депутатів проводяться у зв'язку із закінченням конституційного строку

(5 років) повноважень Верховної Ради України і не потребують окремого рішення про їх призначення. Вони відбуваються в останню неділю жовтня 5 року повноважень Верховної Ради України. Виборчий процес чергових виборів депутатів розпочинається за 90 днів до дня голосування. ЦВК оголошує про початок виборчого процесу не пізніш як за 91 день до дня голосування.

2. Позачерговими. Позачергові вибори до Верховної Ради України призначаються Президентом України у зв'язку із прийняттям рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України і проводяться в період 60-ти днів з дня його опублікування. Позачергові вибори депутатів відбуваються в останню неділю 60-денного строку з дня опублікування Указу Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України, виданого відповідно до Конституції України. Виборчий процес позачергових виборів депутатів починається з дня, наступного після дня опублікування такого Указу.

3. Повторними. Повторні вибори проводяться в одномандатному окрузі у випадку, коли вибори у відповідному одномандатному окрузі визнані такими, що не відбулися, або якщо особа після її обрання не набула депутатського мандата у порядку, встановленому Законом. Повторні вибори в одномандатному окрузі призначаються не пізніш як через 10 днів від дня визнання виборів такими, що не відбулися, або прийняття ЦВК рішення про визнання обраної особи такою, що

не набула депутатського мандата. Повторні вибори відбуваються в останню неділю 60-денного строку з дня опублікування ЦВК рішення про їх призначення. Виборчий процес повторних виборів депутатів починається з дня, наступного після дня опублікування такого рішення.

4. Проміжними. Проміжні вибори проводяться у разі дострокового припинення повноважень депутата, обраного у одномандатному окрузі. Рішення про призначення проміжних виборів депутата в одномандатному окрузі приймається ЦВК не пізніш як у 10-денний строк з дня дострокового припинення повноважень депутата, обраного в цьому окрузі. Проміжні вибори відбуваються в останню неділю 60-денного строку з дня опублікування ЦВК рішення про їх призначення. Виборчий процес проміжних виборів депутатів починається з дня, наступного після дня опублікування такого рішення^[76].

Особливості підготовки і проведення позачергових виборів депутатів закріплені у ст. 107 Закону та розкриті у додатку (Порівняльна таблиця строків та інших особливостей підготовки і проведення чергових та позачергових виборів народних депутатів України).

2.2.