КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Адаптація - ефективна взаємодія організму із середовищем.

Антропогенез - розвиток людини як виду.

Афект - дуже інтенсивний і короткочасний емоційний стан, що швидко виникає, викликаючись сильним чи особливо значущим для людини стимулом.

Відчуття - процес первинної обробки інформації на рівні окремих властивостей предметів і явищ.

Вік - конкретна, відносно обмежена у часі ступінь психічного розвитку індивіда.

Вікова психологія - галузь психологічної науки, що вивчає вікову динаміку психіки людини.

Вікові кризи - умовне визначення певних станів конфліктності, що виникають у період переходу від одного вікового ступеня до іншого.

Вчинок - дія, пов'язана зі зміною стану, а також умов і характеру діяльності.

Група - об'єднання людей, створене на основі певної спільної для них ознаки, що виявляється в їх спільній діяльності.

Діяльність - процес активного ставлення людини до дійсності, в ході якого відбувається досягнення суб'єктом поставлених раніше цілей, задоволення різноманітних потреб і засвоєння суспільного досвіду.

Екстраверт - людина, реакції та поведінку якої в основному визначають зовнішні враження, а не внутрішні переживання.

Емоція - переживання людиною в цей момент свого ставлення до чого-небудь.

Запам'ятовування - процес пам'яті, внаслідок якого закріплюється новий матеріал шляхом пов'язування його з раніше набутим.

Інтеріоризація - процес перетворення зовнішніх, реальних дій із предметами на внутрішні, ідеальні.

Інтроверт - людина, яка в діях і вчинках більше керується своїми думками й внутрішніми переживаннями, ніж зовнішніми враженнями та впливами.

Колектив - група, в якій міжособистісні стосунки опосередковуються суспільно цінним й особистісно значущим змістом спільної діяльності.

Лідер - особистість, за якою інші члени групи визнають право брати на себе найвідповідальніші рішення, що зачіпають їх інтереси і визначають напрям та характер діяльності всієї групи.

Мислення - процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів та явищ об'єктивної дійсності в їх істотних зв'язках і відношеннях.

Мотивація - сукупність психічних процесів, що забезпечують рівень енергетики та спрямованість поведінки.

Мотив - спонукання, що пояснює індивідуально-психологічні відмінності між людьми в перебігу діяльності в ідентичних умовах.

Настрій - слабовиражений стійкий емоційний стан, причина якого може бути незрозуміла.

Онтогенез - індивідуальний розвиток організму з моменту народження до смерті.

Пам'ять - здатність живої системи фіксувати факт взаємодії із середовищем, зберігати результат цієї взаємодії у формі досвіду і використання його в поведінці.

Поведінка - система взаємопов'язаних реакцій і дій людини й тварин у взаємодії з навколишнім середовищем.

Потреба - стан живого організму, який виражає його залежність від об'єктивних умов існування та розвитку і спонукає до активності відносно цих умов.

Почуття - вираження людиною довгочасного оцінного ставлення.

Психіка - властивість високоорганізованої матерії, що проявляється у відображенні об'єктивної дійсності.

Психічні властивості - індивідуально-психологічні особливості, що визначають постійні способи взаємодії людини зі світом.

Психічні процеси - стійкі індивідуально-психічні особливості людини, котрі характеризують її як особистість чи індивідуальність і виявляються в її поведінці.

Психічний стан - внутрішня цілісна характеристика індивідуальної психіки, відносно незмінна в часі.

Психологія - наука, яка вивчає факти, закономірності, механізми психіки як відображеного в мозку людини образу дійсності, за допомогою котрого відбувається управління діяльність людини.

Рівень домагань - прагнення досягти мети тієї складності, на яку людина вважає себе здатною.

Розвиток психіки - закономірна зміна психічних процесів у часі, що виражається у їх кількісних та структурних перетвореннях.

Самооцінка - оцінка особистістю самої себе, своїх можливостей і якостей.

Самосвідомість - усвідомлення людиною самої себе як особистості, зокрема своїх якостей і рис, стосунків з іншими людьми, місця й ролі в суспільстві.

Свідомість - вищий рівень психічної активності людини як соціальної істоти.

Сенситивні періоди - інтервали розвитку людини, протягом яких організм найбільш чутливий до певних впливів середовища.

Соціальна адаптація - процес ефективної взаємодії із соціальним середовищем.

Соціалізація - оволодіння індивідом у процесі взаємодії із соціальним середовищем механізмами соціальної поведінки і засвоєння його норм, що мають адаптивне значення.

Спілкування - процес взаємодії між двома чи кількома особами, що полягає в обміні інформацією пізнавального чи емоційно-оцінного характеру.

Сприйняття - процес обробки сенсорної інформації, результатом котрої є відображення оточуючого світу як сукупності предметів і подій.

Увага - здійснення відбору потрібної інформації, забезпечення вибіркових програм дій і збереження постійного контролю за їх перебігом.

Уява - процес створення людиною на основі попереднього досвіду образів об'єктів, яких вона ніколи не сприймала.

Філогенез - історичний розвиток різних родів і видів організмів.

Я-концепція - динамічна система уявлень людини про себе, на основі якої вона вибудовує взаємовідносини з іншими людьми.