<<
>>

Темперамент та вияви характеру в молодшому шкільному віці

Завдання вчителя - враховувати особливості динаміки вищої нервової діяльності і виховувати темперамент школярів, допомагати їм переборювати негативні їхні сторони, виробляти вміння володіти своїм темпераментом.

Діти із сангвінічним темпераментом характеризуються легкою збудливістю почуттів. Почуття не дуже міцні, але стійкі. Швидкі й рухливі, але менше ніж дорослі сангвініки. Енергійні, активні, однак довго не витримують одноманітної ситуації, не соромливі, але стримані. Здебільшого легко спілкуються, користуються повагою ровесників - не образливі.

За сприятливих умов виховання - спокійні, в міру рухливі, вміють адекватно реагувати на зміну обставин, а за несприятливих - байдужі, безвідповідальні, несамокритичні. Правила поведінки та вміння їх дотримуватися ці діти засвоюють легко, але без систематичних вправ швидко їх втрачають. Завдяки своїй рухливості легко піддаються як позитивному так і негативному впливові. На покарання дорослими реагують спокійно, не чинять опору.

Діти-сангвініки не повинні сидіти на уроці без діла.

Діти холеричного темпераменту характеризуються легкою збудливістю почуттів, силою й стійкістю їх у часі. Поведінка їхня енергійна й різка. Сильно реагують на всі подразники, над силу переключаються на спокійну справу, перебувають у постійному русі. У класному колективі виділяються прагненням до самоствердження, люблять організовувати ігри.

За правильних умов виховання ці діти виявляють активність та наполегливість у роботі, а за неправильних - стають неслухняними, запальними, образливими. Стягнення, зауваження дорослих часто діють на них негативно, ще більше збуджують, роблять їх грубими, викликають намагання робити «на зло». Більшість «важких» дітей - діти холеричного темпераменту. У роботі з ними потрібно зважати на їхні особливості, спокійними, доброзичливими, але вимогливими стосунками формувати в них стриманість.

Учитель повинен організовувати діяльність дітей-холериків таким чином, щоб полегшити їм успішне переключення уваги з того чи того навчального об'єкта і виховати вміння її переключати. Виховувати гальмівні механізми.

У дітей флегматичного темпераменту почуття важко збуджувані, однак тривалі й стійкі. Молодший школяр повільний, неохоче спілкується, часто нехтує справами, що вимагають від нього швидкості, турбот, зайвих рухів. Уникає доручень, діставши їх, виконує з бажанням, але не поспішаючи, дотримується порядку, організованості. Ухиляється від конфліктів, важко образити, але коли вступає в конфлікт, то переживає глибоко, хоч зовні це не виявляється так яскраво, як у дітей вищезгаданих типів. Щоб посилити активність флегматика, слід залучати його до ігор, спорту.

За сприятливих виховних умов, вдумливі, слухняні, організовані, добре сприймають зауваження дорослих і виправляють свої помилки. За несприятливих - ліниві, байдужі, апатичні.

Діти з меланхолійним темпераментом - чутливі, почуття виникають легко, міцні й стійкі у часі. Сором'язливі, малоактивні, важко пристосовуються до нових обставин. Притаманна хвороблива вразливість, невпевненість у своїх силах, погана пристосовуваність до нових обставин, знижений настрій, страх перед труднощами. Бояться образ, плачуть і намагаються гратися самотньо. Побоюються труднощів, невпевнені у своїх силах, це сприяє тому, що ці діти розгублюються при опитуванні, виконанні контрольних робіт, хоч і мають хороші знання. Чуйне ставлення учителів і батьків, постійне підбадьорювання, доброзичлива та своєчасна допомога сприяють створенню в них життєрадісного настрою, зміцнюють їхню волю і прагнення до успіху.

Позитивні риси - глибина та стійкість почуттів.

Негативні - замкненість, сором'язливість.

Учні меланхоліки потребують спокійного, вільного від сильних подразників оточення, суворо продуманого режиму, який передбачає поступовий перехід від одних умов життя і звичних дій до іншого способу життя та інших видів діяльності. Для них дуже небезпечним є перенапруження розумової діяльності.

У молодших школярів характер ще не сформувався. Лише окреслюють деякі його риси. Проте окремі з них бувають уже досить помітними. З-поміж молодших школярів можна виділити більш рішучих, енергійних та наполегливих і - менш вольових, менш самостійних, таких, що відчутніше піддаються навіюванню.

Досить помітні відмінності в емоційних рисах характеру молодших школярів. Яскрава риса учнів 1-2 класів - імпульсивність. Водночас є й школярі більш схильні до обдумування.

Під впливом навчання та виховання у дітей формуються такі риси характеру, як цілеспрямованість, охайність, любов до праці тощо.

Важливою умовою формування рис характеру є життя учнів у шкільному колективі. Успіх у формуванні характеру залежить від багатьох умов, з-поміж яких провідне місце посідає єдність вимог школи і сім'ї, позитивний приклад дорослих, розумне застосування ними заохочень і покарань.

3.

<< | >>
Источник: Атаманчук Н.М.. Психологія: Конспект лекцій. Навчальний посібник для студентів напряму підготовки: 6.020302 Історія, 6.040104 Географія, 6.010201 Фізичне виховання / Укл. Н. М. Атаманчук. - Полтава: ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2014. - 201 с.. 2014

Еще по теме Темперамент та вияви характеру в молодшому шкільному віці:

  1. Психосексуальний розвиток та взаємостосунки між статями в старшому шкільному віці
  2. Лекція 11-12. Темперамент та характер
  3. Основні класифікації типів темпераменту
  4. Характеристика темпераменту
  5. Поняття про характер. Фактори формування характеру
  6. Анатомо-фізіологічні особливості молодшого школяра
  7. Трудова діяльність молодших школярів
  8. Психічний розвиток і формування особистості молодшого школяра
  9. Психолого-педагогічні умови духовного розвитку в дитячому віці
  10. Принудительные меры медицинского характера (основания и цели применения, их виды, продление, изменение и прекращение принудительных мер медицинского характера. )
  11. Розділ 2. ГУМАНІЗАЦІЯ МІЖОСОБИСТІСНИХ ВЗАЄМИН УЧНІВ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ЇХ ДУХОВНОСТІ В ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ
  12. 5.3 В буквальном переводе с греческого характер означает чеканка, отпечаток.
  13. Характер действия стресса
  14. 76.Необходимость и характер гос. управления
  15. Федеративный характер Российского государства.