Загадка королеви МаріїЛьвівни[1651]
инастія Романовичів досліджується давно[1652], однак можна погодитися з польським дослідником Д. Домбровським, що генеалогія цієї гілки Рю- риковичів розроблена поверхово, містить багато загадок, недоведених гіпотез i потребує глибшого дослідження, що ми тільки наближаємося зараз до розв'язання деяких із цих загадок.[1653] Однією з таких загадок, навколо якої триває дискусія між угорськими та польськими істориками впродовж останніх п'ятьнадцяти років, є особа королеви Марії Львівни.
У 1988 р. угорський історик Дюла Кріштов висунув гіпотезу, що першою дружиною угорського короля Карла Роберта була галицька княжна. Він спирався на грамоту Карла Роберта магістрові Стефанові від 7.02.1326 р., де король, пригадуючи угорсько-чеське суперництво з початку XIV ст., пише про свій похід на Русь за першою дружиною („in rutheniam, quo cum quibusdam baronibus regni nostri fidelibus pro adducenda pima consorte nostra accesserumus").[1654] Автентичність цього документу не викликала підозр. Крім того, підтвердження цього факту угорський історик знайшов у іншому джерелі, відомому під умовною назвою ''Anonymi Descriptio Europae Orientalis", яке датується дослідниками першою половиною 1308 р. Там є фрагмент про потужного володаря на ім'я Лев, дочку якого взяв за дружину угорський король Карл („Loco imperatoris habet unum ducem permaximum vivorum, qui vocatur dux Leo, filiam huius Leonis duxit nunc in uxurem rex Ungarie Karulus".[1655]
Галицький князь, якого західні джерела титулують королем, Лев Данилович народився бл. 1228 р. Точна дата народження невідома, але у 1240 р. він їздив з батьком в Угорщину з метою одруження з дочкою короля Бели IV, а у 1245 р. командував окремим полком у битві при Ярославі, тобто вже тримав удільне Перемишльське князівство. Близько 1250-1251 рр. Лев Данилович одружився з угорською королівною Констанцією, дочкою того ж Бели IV.
Отже, за віком їх дочка ніяк не могла бути дружиною Карла Роберта, який народився у 1288 році. Тому угорський історик вирішив, що мова йшла про дочку його внука Лева Юрійовича. Сам шлюб він спочатку відносив до 1307-1308 рр., а потім переніс на 1306 р.[1656] Перший відомий документ угорської королеви Марії датується 23 червня 1306 р.[1657].На вразливі сторони цієї гіпотези звернув увагу польський дослідник С. Срока. На його думку королева Марія за віком не могла бути дочкою ні дочкою Лева Даниловича ні дочкою його внука Лева Юрійовича. І справді, король Юрій Львович вперше одружився у 1282 р. з дочкою тверського князя Ярослава Ярославича. Від цього шлюбу була тільки одна дитина — Михайло Юрійович (1283-1286 рр.). Тільки від другого шлюбу з Євфимією, дочкою куявського князя Казиміра Конра- довича, який відбувся у 1287 р. народилися Андрій та Лев. Причому останній не міг народитися раніше 1289 р. і, звичайно, не міг мати у 1306 р. дочки.
Заперечуючи гіпотезу Д. Кріштова, С. Срока висунув власну гіпотезу. Він вважав, що у Anonymi Descriptio Europae Orientalis (автентичність пам'ятки також не викликала застережень) помилково написано "filiam" замість "neptem", тобто "дочка" замість "внучка". Досить переконливо виглядала версія К. Ясінського, що Карл Роберт був одружений з Марією, дочкою битомського князя Казиміра[1658], автор якої спирався на солідну джерельну базу[1659]. Погоджуючись з цим, Д. Кріштов вважав Марію Казимирівну другою дружиною Карла Роберта. Ця битомська княжна Марія мала бути внучкою Лева Даниловича.[1660] Ця версія базується на наступних трьох аргументах. Дружина битомського князя Казимира ІІ Владиславина Олена мала бути дочкою Лева Даниловича, бо її ім'я та імена їх дітей пов'язані з антропоономас- тичним діапазоном, характерним для Романовичів і близьких до них мазовецьких П'ястів (Олена, Семовіт, Юрій, Марія); Олена (якщо така дочка у Лева і Констанції була, бо жодне джерело про це нічого не говорить) відповідала віком Казимирові ІІ; якщо б Олена була дочкою Лева Даниловича, то шлюб її дочки (як правнучки Бели IV) з Карлом Робертом був би мотивованим (битомський князь Казимир ІІ 10.01.1289 р.
склав у Празі васальну присягу королеві Вацлавові ІІ, який був суперником Карла Роберта у боротьбі за угорську корону, не було змісту брати його дочку, якби вона не була споріднена з Арпадами та Романовичами).[1661] Не потрібно багато зусиль, щоби звернути увагу наскільки ці аргументи слабкі і вразливі. Сам автор гіпотези К. Ясінський вважав можливість такого шлюбу чи не найбільшою загадкою серед п'ястівських шлюбів. Щоби дати політичне обґрунтування такого шлюбу Д. Домбровський проявив блискучу ерудицію і знання взаємин між монархами Центральної Європи, але його спроба довести факт переорієнтації Лева Даниловича і його відмови від союзу з Угорщиною на користь союзу з Чехією аж ніяк не виглядає переконливою (К. Ясінський датував шлюб періодом між 1275-1278 рр.).[1662] С. Срока прийняв версію К. Ясінського без застережень. Тому він вважав, що Марія могла виховуватися при дворі свого дядька короля Юрія Львовича, куди за нею, як випливало з тексту грамоти, міг піти Карл Роберт. Але в ході полеміки польський дослідник переконливо довів, що у лютому-березні 1308 р., коли з'явилася пам'ятка Anonymi Descriptio Europae Orientalis, король Юрій Львович ще був живий, а отже мова не могла йти про дочку його сина Лева.Угорський дослідник не погодився із висновками свого опонента. Він вдався до версифікації. Звичайно, можна припустити, що Лев Юрійович міг народитися від незнаної дружини значно раніше і міг мати дочку у 1306 р. Але з таких самих міркувань можна врешті дійти висновку, що Марія могла бути i дочкою Лева Даниловича від незнаної другої чи третьої дружини. Тому, усвідомлюючи непереконливість і бездоказовість подібних міркувань, Д. Кріштов зазначив, що стосовно батька Марії потрібно бути обережним.[1663]
Його нова аргументація не могла переконати С. Сроку. Шукаючи підтвердження власної гіпотези, він відмовився від своєї попередньої версії "внучки" і відшукав можливу іншу помилку в цитованому документі (,,Rutheniam" замість "Poloniam").
Автором цієї версії був ще видавець Anonymi Descriptio Europae Orientalis О. Гурка. У такому вигляді гіпотеза виглядала більш правдоподібно: Карл Роберт хотів одружитися з галицькою принцесою, але з невідомих причин той шлюб не відбувся.[1664] Подібних прикладів можна знайти багато. Але така версія не тільки прямо суперечить текстові "Anonymi Descriptio...", але i не в'яжеться з грамотою від 7.02.1326 р.Слідкуючи за цією полемікою, спочатку я був на стороні польського дослідника і вважав, що Марії Львівни взагалі не існувало. Висновки С. Сроки на перший погляд виглядали достатньо аргументованими. Але перевірка самих джерел, як і аргументація О. Гурки та К. Ясінського, на яких спирався у своїх висновках С. Срока, та додаткова аргументація Д. Домбровського у підтримку цієї версії[1665] змусили мене засумніватися. Немає переконливої аргументації на користь існування Олени Львівни, а це найбільш вразлива сторона у висновках С. Сроки, тоді як джерела, на які покликається Д. Кріштов, цілком автентичні, а можливі помилки у словах — це вже з області версифікації.
Але чи достатньо аргументів Д. Кріштова щоби вести розмову про існування королеви Марії?
У 1301 р., коли вигасла династія Арпадовичів, на Угорську спадщину мали право нащадки дочок угорських королів: сіцілійський принц Карл Роберт, чеський король Вацлав II, баварський герцог Отто III i галицький король Юрій Львович. Карл Роберт був сином короля Сіцілії Карла Мартела з Анжуйської династії, матір'ю якого була Марія, дочка Стефана V i внучка Бели IV. Його претензії підтримували Неаполітанське королівство i папа. Перед 13.05.1301 р. новопоставлений архієпис- коп естергомський коронував Карла Роберта в Естергомі.[1666] Чеський король Вацлав був сином Кунегунди — дочки довголітнього претендента на галицький престол князя Ростислава Михайловича з Чернігівських Ольговичів i Анни, дочки Бели IV. Він висунув свого сина Вацлава, якого коронував у 1302 р.
Баварський герцог був сином Єлизавети, дочки Бейли IV. Юрій Львович теж був сином дочки Бели IV — Констанції. З невідомих причин король Юрій не взяв участі у цій боротьбу маючи володіння на Закарпатті з центром у Ломперсасі (Берегові), які він успадкував від батька.[1667]Зрозуміло, що для Карла Роберта, який воював з чеським та баварським претендентами, зближення з галицьким королем було першочерговим завданням. Такий шлюб значно укріпив би його позиції. Союз з Карлом Робертом був вигідним і Юрію Львовичу, який мав проблеми з ординцями. Зовсім інакше виглядає шлюб з сілезькою П'ястівною Марією, нехай і племінницею короля Юрія (вірогідність чого більш ніж мізерна). Цим шлюбом не міг бути скріплений угорсько-галицький союз. Тут, враховуючи зближення Юрія Львовича з польськими князями, можна бачити тільки відбиття бажання Карла Роберта дійти компромісу з галицько-волинським володарем, як одним з претендентів на угорську корону. Але і це останнє також не виглядає переконливо, поза як би томський князь залишався чеським васалом.
Однак якщо б Юрій Львович видав за Карла Роберта свою сестру або внучку (його дочка Марія Юріївна бл. 1301 р. була видана за сохачевського і черського князя Тройдена Болеславича), то його зближення з баварським герцогом Отто III, суперником Карла Роберта у боротьбі за угорський трон, виглядало би нелогічним. У 1308 р. герцог Отто втікав у Баварію через Галицько-Волинську державу. Рифмована хроніка Оттокара Штірійського відзначила теплу зустріч герцога з королем Юрієм.[1668]
Існують підстави вважати, що союз короля Юрія Львовича і герцога Отто III міг бути скріплений шлюбом Льва Юрійовича з незнаною з імені сестрою Агнеси, дружини Отто III. Я. Яблоновський, посилаючись на Кромера, назвав дружину Лю- барта Гедиміновича (дочку Льва Юрійовича) Бушою, що може бути скороченням від Богуслави. Від Яблоновського це ім'я запозичили Т. Нарбут та М. Карамзін, бо у Кромера імені княгині не приведено, а Зіморович назвав її Євфимією.
Це ім'я засвідчене і пом'яниками. Отже дружиною Льва Юрійовича, напевно, була полька (тому і його дочка мала польське ім'я) — сестра Агнеси. Останнє дозволило її братам глоговським князям Генріху II та Яну претендувати у 1323 р. на Галицько- Волинську спадщину, причому їх претензії були визнані папою.[1669] Тобто вони мусили мати якісь династичні підстави, а не просте бажання.Таким чином, схоже, що у 1308 р. у Юрія Львовича визріли плани протиставити союз з польськими князями та баварським герцогом чеському королеві Вацлаву III (який конфліктував з його польськими союзниками) і угорському королеві Карлу Роберту. Наслідком такої політики була остаточна втрата закарпатських володінь у 1320-1322 рр.[1670]
Але і ці обставини не виключають можливість шлюбу Карла Роберта з галицькою княжною у 1306 р. (або раніше) і смерть королеви до 1308 р., після чого могла наступити зміна галицько-угорських стосунків. У 1299-1307 рр. наджупаном Берега був Григорій (який у відомому документі 1299 р. титулувався урядником князя Лева), тобто закарпатські володіння ще залишалися у складі держави Юрія Львовича у 1301-1307 рр. 15.06.1312 р. комендант замку Берег Петер загинув у Розгонській битві як прихильник короля Карла Роберта. У 1315 р. березький жупан Б. Копас разом з Петром Петунею пропонували визнати угорським королем Юрія Львовича (?). У 1315-1317 рр. обоє підняли повстання проти Карла Роберта. У 1320 р. Карл Роберт надав привілей місту Ломпертсасу (Берегову). Після одруження з дочкою польського короля Владислава Локетка Єлизаветою (6.07.1320 р.) він подарував Ломпертсас своїй дружині, яка влаштувала тут свою літню резиденцію.[1671] Здається можна зробити висновок, що принаймі до кінця 1307 р. становище на угорсько- галицькому кордоні залишалося стабільним. До 1310 р. Карл Роберт зумів схилити на свою сторону феодалів Берега або ж зайняв ці території, використовуючи як привід галицьку допомогу його противникові Отто. Таке могло трапитися тільки в умовах перемін в галицько-угорських стосунках в сторону конфронтації.
Однак Марія не могла бути дочкою Юрія Львовича (якщо прийняти в іншому сенсі гіпотезу С. Сроки стосовно помилкового запису "Ііііаш" замість "neptem"), ні дочкою його сина Лева. Виглядає, що не могла вона бути дочкою Лева Даниловича від першого шлюбу. А щодо ймовірності другого шлюбу самого Льва Даниловича існують поважні застереження. Традиція твердить, що після смерті Констанції він пішов у монастир, де закінчив своє життя. Легенди переважно базуються на історичних реаліях. Не маючи доказів, не варто їх відкидати.
Але шлюб з галицькою князівною був для Карла Роберта настільки політично вигідним, що задля цього він міг одружитися із значно старшою від себе князівною. Такі приклади також відомі. Марія Львівна могла народитися близько 1270-1275 рр. Тоді самій Констанції було близько 38-43 роки, що не виключає можливісті уродин дочки. Але чому ж тоді у 1308 р. союз перетворився на відверту конфронтацію, яка завершилася аж втратою закарпатських володінь? Можливо, що одружившись з політичних мотивів з галицькою князівною, Карл Роберт не зміг жити із старшою за себе Марією Львівною, чи, навіть знущався над нею, що прискорило її смерть і у 1308 році відносини обох держав переросли у відверту конфронтацію, яка завершилася для Галицько-Волинської держави втратою закарпатських володінь.
Це також одна з версій. Тому загадка королеви Марії Львівни залишається дискусійною. Потрібні подальші пошуки. Латиномовні джерела ще можуть привести до несподіваних результатів.