ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА................................................................................................................................ З

ВСТУП.............................................................................................................................................

РОЗДІЛ І. Історіографія утворення Великого князівства Литовсько­го та формування його державної території................................................................................................................................................................ 23

Внутрішні і зовнішні передумови утворення Великого князівства

Литовського........................................... :.......................................................................................... 23

Формування “ядра” литовсько-руської державної території за правління Міндаугаса 29

Литовсько-Руська держава за найближчих наступників Міндау­гаса (до кінця XIII ст.) 42

Територіальне зростання Великого князівства Литовського за Витяніса і Ґедімінаса 47

Боротьба Литви за галицько-волинські землі............................................................... 50

Проблема часу і обставин приєднання Київської землі до Литов­сько-Руської держави 79

Перехід Поділля під литовську зверхність..................................................................... 89

Входження чернігово-сіверських земель, Переяславщини та “вер- хівських” князівств до складу Литовсько-Руської держави................................................................................................................................ 98

Прилучення Смоленська...................................................................................................... 105

РОЗДІЛ II. Історіографія еволюції політичного устрою Литовсько- Руської держави 115

Великокнязівська влада та “удільна” система (до кінця XIV ст.).

Проблема литовсько-руського “феодалізму”........................................................................ 115

Боротьба Витаутаса з обласними князями та її результати................................. 134

Завершення ліквідації “удільної*” системи у Великому князівстві Литовському 146

Еволюція відносин між великокнязівською владою, магнатством

і шляхтою в політичній системі Литовсько-Руської держави; Пани-рада і сейм..... 154

РОЗДІЛ III. Історіографія становища руського населення Великого князівства Литовського та внутрішньополітичної боротьби у ньому.............................................................................. 169

Роль руського елементу в утворенні Великого князівства Литов­ського та на початкових етапах його існування (до кінця XIll ст.)........................................................................................................ 169

Литва і Русь за правління Витяніса і Ґедімінаса......................................................... 173

Місце руського складника в державі за Альгирдаса і Йогайли (до 1385 р.) та внутрішньополітична боротьба цієї доби........................................................................................................................................... 179

Вплив Кревської унії на еволюцію литовсько-руських взаємин та внутрішньополітичні процеси в державі............................................................................................................................................................. 199

“Руська” політика Витаутаса. Наслідки Городельського привілею

1413 р............................................................................................................................................. 206

Литовська Русь за часів боротьби Швітрігайли і Жигімантаса І...................... 215

“Руська” політика Казімераса. “Змова князів” 1481 р................................................ 240

Повстання Михайла Глинського.....................................................................................

Становище руського елементу за правління Жигімантаса II та Жи­гімантаса-Ayrycraca і його формальне зрівняння в правах привілеями 1560- X рр.......................................................................... 267

Місце Великого князівства Литовського в історії східнослов’ян­ських народів 272

РОЗДІЛ IV. Історіографія зовнішньополітичної історії Литовсько- Руської держави 292

Взаємини Великого князівства Литовського з великоруськими державними утвореннями 292

1. Москва.............................................................................................................. 292

2. Твер................................................................................................................... 341

3. Рязань та Нижній Новгород...................................................................... 353

4. Новгород Великий....................................................................................... 361

5. Псков................................................................................................................ 384

З “татарським світом”......................................................................................................... 391

1. Золота Орда (до другої третини XV ст.)................................................ 391

2. Держави-спадкоємці Золотої Орди та Османська імперія........... 407

З Прусським та Лівонським орденами, папською курією, Імпе­рією................... 425

З Молдовою, Угорщиною, Данією, Швецією................................................................ 450

З Польщею та Мазовією (до 1385 р.).............................................................................. 454

РОЗДІЛ V. Історіографія політичних взаємин Великого князівства Литовського з Польщею в 1385-1569 рр............................................................................................................................................................. 456

Кревський договір і розвиток литовсько-польських відносин до 1392 р.........

Острівська угода та її вплив на еволюцію литовсько-польських стосунків *. 467

Вільнюсько-Радомська унія.............................................................................................. 474

Г ородельська унія............................................................................................................... 478

Відносини Витаутаса з Польщею в останні роки правління.............................. 482

Литовсько-польські взаємини 1430-х рр...................................................................... 487

Еволюція міждержавних відносин у 1440-1501 рр. Мельницька унія................. 496

"Унійна справа'’ за часів Жигімантаса II і Жигімантаса-Ay n^zcτaca

(до початку 1560-х рр.)................................................................................................................. 507

Литовсько-польська боротьба навколо унійного питання протя­гом 1560-х рр 512

Люблінська унія та її наслідки для Великого князівства Литовсь­кого............ 519

ПІСЛЯМОВА............................................................................................................................ 532

БІБЛІОГРАФІЯ........................................................................................................................ 535

Публікації джерел................................................................................................................. 535

Література............................................................................................................................... 544

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ........................................................................................................... 620

ІМЕННИЙ1 ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОКАЖЧИК...................................................................... 623

SUMMARY................................................................................................................................. 653

ЗМІСТ........................................................................................................................................

^2,6 Солідарність дій Йогайли та Витаутаса в цьому напрямі визнається і в новітній лі­тературі [549, с.201-202; 1745, с. 100-101, 138; 1811, с. 146].

⁴³³ Ф.Шабульдо вважав причиною конфлікту відмову Андрія визнавати як владу Йо- гайли, так і Кревську унію [1745, с.99, 135]. Як боротьбу білоруських (полоцького та смолен­ського) князів за незалежність ВКЛ, проти польських політичних впливів розцінював нове-

⁴⁴³ “Дашко” Федорович Острозький допоміг Швітрігайлі 24 березня 1418 р., після де­в’яти років ув’язнення, втекти з Крем’янецького замку [193, t.Vl, №DCCLXV1-DCCLXVI1I,

556. с.198. 202; 1003. с. 114; 257, с.208-209]. Аналогічного погляду дотримується в наш час Д.Володіхін [254. c.78, 119]; взаємовиключні думки натомість висловлені О.Казаковим [805. с.52-53; 806. с.5-6. 9.21].

М.Тихомиров спробував пояснити переходи під московську зверхність не утисками “схизматиків”, а економічними зв’язками і необхідністю спільної боротьби проти татар [1627. с.408]. Слідом за А.Ярушевичем. дехто вказував на побоювання князів за свої воло­діння [628. вип.П, с.110. 112; 1809. с.150]. М.Кром уточнює, що мотивами до зради з боку повосильських князів був наступ уряду на їхні права; Більський же. Можайський і Шем'ячич

⁵⁷¹ Довіра до повідомлення Стрийковського про сепаратистські наміри М.Глинського була вельми поширена серед радянських авторів у 40-80-х рр. [1199, с.36; 1228, с.55; 986. с.31. 34; 792. с.240; 789. с.93; 766. с.49]. За В.Мавродіним, його метою була “влада над усіма руськими землями Литви, під зверхністю Москви” [1158, с.262]. !.Греков приписував Глин­ському ідею автономного Руського князівства, заперечуючи наявність у нього узурпаторсь­ких планів [556,*c∙238-240, 242]. Г.Вернадський вважав, що спочатку Михайло Львович ба­жав створити власне князівство в складі ВКЛ і очолити раду; проте крах цих планів штовх­нув його до переходу на бік Москви [480, с.234]. Прагнення утворити самостійну державу визнається за князем у новітній білоруській літературі [1253, с.

М.Кром зазначив, однак, що звістки про далекосяжні плани Глинського, пов’язані з оволодінням Києвом, з’являються відносно пізно, лише з 1560-90-х рр. За його вірогідним

^?94 Твердження про білоруську “основу” чи "ядро” вельми популярні в модерній істо­ріографії цієї країни [1803, с.129; 967, с.З].

* ^? Серед* *радянських дослідників найпалкіше обстоював твердження про "литовську основу" ВКЛ і заперечував слов'янський характер цієї держави В.Пашуто [1317. с.28]. При цьому, як зазначалося, він наполягав на насильницькому, завойовницькому характері підпо­рядкування руських земель литовцями. Цікаво, однак, що десятиліттям раніше він. відповід­но до традиційного погляду, характеризував Чорну Русь як “найсильнішу опору” Міндаугаса при формуванні Литовської держави, визнаючи, що остання значною мірою утворилася на руській територіальній, етнічній та культурній основі [1322, с. 120.249,280. 2931.

⁶²⁴ Необхідно згадати про одне загадкове літописне повідомлення, героєм якого є Ва­силь Ярославич костромський (у 1272-1276 рр. - владимирський вел. князь). Під 1266 р. у Троїцькому та Никонівському літописах ідеться про його одруження; у Симеонівському ж додано: *у князя Литовскаго у Bumoemaⁿ [105, с.328-329; 88, с.72; 81, т.Х, с.145]. В.Пашуто бачив тут доказ “династичних зв’язків” Василя з Литвою [1320, с.65-66]. На думку ж М.При-

⁶²⁵ На думку Л.Черепніна, має йтися про Смоленськ і Брянськ [1730, с.540]. C.- М. Кучиньський твердив про боротьбу в Сіверщині про литовського і промосковського у гру-

^{з яким політика Казімераса від початку бу­ла підпорядкована інтересам Корони, було висловлене І.Грековим [556. с.138]. Показово, що польські історики дотримувалися зворотньої думки: так. А.Прохаска вважав, що Ягайлович в перші роки свого управління обома державами приділяв увагу переважно Литві, ’’занедбав­ши" Польщу [2065. s.l27-!28]. Уявлення польських дослідників (яке йде ще від Длугоша)}