2.Формування адвокатського корпусу.
Адвокатом, за Законом про адвокатуру, може бути громадянин, який має:
· вищу юридичну освіту,
· стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років,
· котрий склав кваліфікаційний іспит,
· одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю
· та прийняв Присягу адвоката України.
· Він не може працювати в суді, прокуратурі, нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість (ст. 2 Закону).
Адвокатом може стати лише особа, яка має вищу юридичну освіту. На перший погляд, дана вимога не може викликати особливих зауважень. Проте, це далеко не так. Приміром: що законодавець розуміє під поняттям «мати вищу юридичну освіту»?
Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури визначено: до складання кваліфікаційного іспиту для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю допускаються особи, які мають диплом про вищу юридичну освіту не нижче третього рівня акредитації. Однак у Законі про адвокатуру не зазначено ці обставини, хоча слід було б уточнити, що мова йде не просто про вищу юридичну освіту, а про набуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст чи магістр.
У США особа, що має намір стати адвокатом, спочатку отримує ступінь бакалавра. Після цього три роки навчається у правничій школі. Згодом кандидат проходить ґрунтовний узагальнюючий курс з юридичних дисциплін під контролем найвищого суду штату і складає складний іспит. Лише незначна кількість кандидатів може витримати таке випробування.
У Франції також не так просто стати адвокатом. Особа, яка бажає працювати адвокатом, насамперед мусить мати не просто вищу юридичну освіту, а диплом магістра права, має скласти три вступних іспити, провчитися у центрі з професійної підготовки адвокатів один рік, скласти ще три іспити (один письмовий і два усних).
Але і після цього кандидат до адвокатури проходить ще дворічне стажування зі спеціальності й одержує посвідчення про успішне завершення такого, яке і буде останнім документом, що дасть право на те, щоб прізвище кандидата було внесено до списку ордену колегії адвокатів.Найбільш жорсткі вимоги до кандидата в адвокатуру містить законодавство Англії. Порядок прийому до адвокатури
там є різним для соліситорів і баристерів. Що ж стосується порядку вступу до баристерів, то кандидат мусить закінчити Оксфордський або Кембриджський університет, пройти під керівництвом старшого члена корпорації учнівський стаж (стажування) не менше 12 місяців, скласти іспит.
Повернемось до нашої практики. Не менш незрозумілою є інша умова, а саме: стаж роботи за спеціальністю не менше двох років. Законодавець не уточнив не лише переліку посад за спеціальністю, а й не застеріг: за яких умов набутий стаж є обов'язковим для його зарахування при вступі до адвокатури.
Ще більш складною видається проблема: з якого моменту можна набувати стаж роботи за спеціальностю юриста. Практика адвокатури засвідчує, що такий стаж роботи можна здобути ще до отримання вищої юридичної освіти.
Для визначення рівня професійних знань осіб, що мають намір займатися адвокатською діяльністю, створюються при колегіях кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, положення про які затверджено Указом Президента України від 5 травня 1993 року №155/93. Ці комісії діють у складі двох палат - атестаційної та дисциплінарної.
Атестаційна палата має у своєму складі 11 членів. До неї входять чотири адвокати, чотири судді та по одному представнику Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів і відповідних управлінь юстиції, а також відділення Спілки адвокатів України (ст. 8 Положення).
Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії утворюється у складі 9 членів: до неї входять п'ять адвокатів, два судді, по одному представнику відповідно від управління юстиції Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації, відділення Спілки адвокатів України.
Палату кваліфікаційно-дисциплінарної комісії очолює голова, якого обирають таємним голосуванням на альтернативній основі при вільному висуненню кандидатів з членів палати на першому її засіданні. Голова атестаційної палати одночасно є головою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.
Атестаційна палата розглядає:
- заяви
- НОТАРІАЛЬНО ЗАСВІДЧЕНУ КОПІЮ ДИПЛОМА ПРО ВИЩУ ЮРИДИЧНУ ОСВІТУ
- Підтвердження про стаж роботи за фахом юриста чи помічника адвоката не менше 2 років
- Пред’являє паспорт громадянина України
Приймає кваліфікаційний іспит, ухвалює, шляхом відкритого голосування, більшістю голосів від загальної кількості членів палати рішення про видачу або відмову у видачі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури 1 жовтня 1999 р. №6/2 затверджено «Порядок складання кваліфікаційних іспитів у регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури» ( додаток Програма складання кваліфікаційних іспитів). Відмова у видачі свідоцтва може бути оскаржена у місячний строк до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури.
Закон не містить загальної заборони щодо можливості адвоката суміщати адвокатську діяльність з іншою роботою. Але закон встановлює певні заборони. Зокрема, адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління (ч. 2 ст. 2 Закону).
Нарешті, судимість особи є обставиною, що перешкоджає вступу до адвокатури. Закон не проводить будь-якого розмежування щодо тяжкості вчиненого злочину, за який особа засуджена. Не вказано також і на форми вини та ін. Ст. 17 Закону про адвокатуру, яка передбачає припинення адвокатської діяльності, лише говорить про анулювання свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю особи, яка засуджена «за вчинення злочину — після набрання вироком законної сили».
Якщо ж судимість погашена (ст. 89 КК) або знята (ст. 91 КК), особа вправі стати адвокатом. Крім цього, відповідно до ст. 88 КК України, особи, які за вироком суду засуджені без призначення покарання або звільнені від такого, чи відбули покарання за діяння, за які законом усунута кримінальна відповідальність, а також особи реабілітовані - визнаються такими, що не мають судимості, а отже, можуть займатися адвокатською діяльністю.
Постанова № 1 Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури від 10 березня 2000 р. «Про затвердження Положення про Єдиний реєстр адвокатів України»
Еще по теме 2.Формування адвокатського корпусу.:
- Тема 1. Інститут адвокатури в Україні
- 2.Формування адвокатського корпусу.
- З'ясування фактичних обставин справи, аналіз і оцінка доказів.
- ТЕМА № 1. Виникнення і розвиток адвокатури. Поняття, принципи й організаційні форми діяльності адвокатури
- 2.Формування адвокатського корпусу.