Функції адвокатури:

Подекуди роль і місце адвокатури штучно звужуються -їй намагаються надати мало чи не таку структуру, яка належить до сфери послуг і задовольняє певні побутові інтереси громадян та юридичних осіб.

У ч. 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру» закріплено основні принципи діяльності адвокатури. Це: принципи верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму й конфіденційності. У Законі України про адвокатуру мали б знайти втілення норми права, спеціально присвячені принципам діяльності адвокатури, замість простої про це згадки як це має місце сьогодні.

1) Конституція України проголосила, що в Україні діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції). Тобто Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Конституція України, проголошуючи і закріплюючи принцип верховенства права, гарантує належні умови ефективного захисту прав і свобод громадян.

Верховенство закону - це загальноуніверсальний принцип, який вимагає від учасників правовідносин зіставляти свої дії з нормами Конституції України та іншим чинним законодавством. Право не забезпечує свого захисту учасникові правовідносин, коли мета й ціль, спосіб, в який ведеться боротьба за свої права, є неприйнятними для норм права та моралі.

2) Принцип демократизму. Верховенство закону тісно пов'язано з демократизмом як принципом діяльності будь-якої установи, тим більше - інституту адвокатури, яка за своєю природою, призначенням є демократичною.

Цей принцип випливає із самої суті інституту адвокатури, із змісту його діяльності та організаційних форм. Вільний вибір адвокатської професії, доступність набуття статусу адвоката, добровільний вибір організаційних форм здійснення адвокатської діяльності, забезпечення громадських інтересів та соціальних і професійних прав адвокатів; свобода здійснення професії; колегіальність у вирішенні проблем діяльності адвокатури; вільне обрання самоврядних органів тощо - все це свідчать про притаманність інституту адвокатури принципу демократизму.

3) Принцип незалежності в діяльності адвокатури тісно пов'язаний з гарантіями такої діяльності.

- Незалежність адвокатури передбачає, насамперед, незалежність від органів державної влади управління, суду й прокуратури, політичних партій, організацій, рухів тощо.

- Закон гарантує незалежність адвокатури в першу чергу тим, що адвокатура є самоврядною, автономною організацією незалежної юридичної професії.

- Адвокат при виконанні своїх правозахисних функцій має користуватися цивільним імунітетом від безпідставних переслідувань органів влади за дії, вчинені усно і на письмі.

- Уряди мають виключити загрозу застосування адміністративних, економічних та інших санкцій за будь-які дії, до яких удаються адвокати відповідно до професійних обов'язків, стандартів й етичних норм. При загрозі безпеки для адвокатів у зв'язку з виконанням професійного обов'язку вони мають бути адекватно захищені владою.

- Адвокати не можуть ідентифікуватися з їх клієнтами та справами клієнтів у зв'язку із виконанням першими професійних обов'язків.

- Суд чи адміністративний орган не повинні відмовляти у визнанні права адвоката, що практикує, представляти інтереси свого клієнта, якщо цього адвоката не було дискваліфіковано відповідно до національного законодавства й практики його застосування.

- Компетентна влада зобов'язана забезпечити адвокатові можливість своєчасно отримувати інформацію, документи та матеріали справи, зокрема у кримінальному процесі - не пізніше закінчення розслідування.

- Уряди мають визнавати й додержувати конфіденційність комунікацій й консультацій між адвокатом та клієнтом у рамках їх відносин, пов'язаних із виконанням адвокатом своїх професійних обов'язків

4) Принцип гуманізму. Діяльність адвоката, як і лікаря, високогуманна. Гуманізмом просякнута будь-яка участь адвоката, незалежно від категорії справ, у яких він виступає. Особливо помітною є ця ознака у правозахисній діяльності адвоката в кримінальному процесі. Проти обвинуваченого фактично виступає вся держава в особі прокурора, слідчого, працівників міліції, одним словом, велика кількість посадовців, озброєних сучасною технікою, щоб довести людині, що вона вчинила злочин. Крім цього, в окремих випадках від цієї людини, слушно чи помилково, зрікаються близькі, знайомі, а може, і рідні. І саме в такій ситуації, коли людина вже не чекає будь-якої допомоги, суспільство звертається до підозрюваного і пропонує йому свого представника, опікуна, який називається адвокатом.

5) Принцип конфіденційності покладає на адвоката обов'язок не розголошувати відомостей, які він отримав від клієнта. Адвокат в однаковій мірі зобов'язаний зберігати в таємниці як відомості, одержані від клієнта, так і інформацію про клієнта, без строку давності. Частиною З ст. 9 Закону України «Про адвокатуру» встановлено також заборону посадовим особам адвокатських об'єднань розголошувати відомості, що становлять предмет адвокатської таємниці, і використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб.

Законодавство передбачає гарантії забезпечення конфіденційності у діяльності адвокатури. Забороняється законом будь-яке втручання в адвокатську діяльність, вимагання від адвоката, його помічника, посадових осіб і технічних працівників адвокатських об'єднань відомостей, що становлять адвокатську таємницю. З цих питань вони не можуть бути допитані як свідки (ч. 1 ст. 10 Закону і ч. 1 ст. 69 КПК).

Документи, пов'язані з виконанням адвокатом доручення, не підлягають огляду, розголошенню чи вилученню без його згоди (ч. 2 ст. 10 Закону).